Державна регіональна політика України та новий міністр розвитку громад та територій

П’ятого вересня країна дізналася прізвище нового очільника Міністерства розвитку громад та територій України й віцепрем’єр-міністра з відновлення України. Ним став досвідчений управлінець, у минулому голова Київської обласної державної адміністрації, заступник голови офісу Президента з питань регіональної політики — Олексій Кулеба.

Очевидно, що ключовим завданням для нового віцепрем’єр-міністра та його команди будуть питання відновлення країни, успішна реалізація якого потребує збалансованої державної регіональної політики з урахуванням ситуації в окупованих, деокупованих громадах та особливостей організації в них публічної влади. Актуальною потребою залишається планування заходів до державної стратегії регіонального розвитку, зміненої Урядом рішенням від 13 серпня 2024 року. В цьому процесі перевагою може стати якісний аналіз та актуалізація державної Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка була затверджена ще у квітні 2014 року.

Чому це важливо? Яким є значення концепції в ієрархії документів стратегічного планування?

Сам термін концепція походить від латинського слова conceptum і тлумачиться як система поглядів, ідей, принципів, які визначають основний зміст, напрямок і стратегію діяльності в певній сфері. Підготовка концепції дозволяє сформувати базову рамку, яка допомагає структурувати та організувати знання, плани, методи та підходи для досягнення визначених цілей. Проходячи перевірку фактами, концепція уточнюється за змістом. На етапі планування, підготовка концепції є першим кроком стратегування, який дає можливість синхронізувати уявлення про предмет чи сферу планування, вектор дій, що особливо важливо при включенні в процес публічного управління великої кількості задіяних actors.

Характерною особливістю процесу стратегічного планування є потреба циклічного перегляду, оновлення, актуалізація документів стратегічного характеру, що обумовлено змінами зовнішньої та внутрішньої ситуацій, появою нових можливостей і викликів.

У квітні поточного року виповнилося десятиріччя (01.04.2014 року) від моменту затвердження Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (далі — Концепція) та 16 років (2008 рік) від початку її підготовки. В момент урядового затвердження у квітні 2014 року вже тривали воєнні дії на частині території України. Після реформування громад та районів по всій території країни, закріпленого результатами місцевих виборів у 2020 році, почали себе проявляти інші внутрішні фактори — зменшення кількості суб’єктів ОМС, перерозподіл повноважень між ОМС базового та субрегіонального рівнів, зменшення кількості РДА, підвищення рівня спроможності громад. У 2022 році, при повномасштабному вторгненні з боку рф, додався вплив зовнішнього фактора, що призвело до насамперед безпекових наслідків, які важливо враховувати під час формування плану наступних дій, націлених на відновлення та розвиток громад і регіонів України. У червні 2024 року було офіційно оголошено початок переговорів про вступ України до складу Європейського Союзу, що стало ще одним вагомим зовнішнім фактором, який потребує відображення у внутрішніх документах формування та реалізації державної регіональної політики. Сума накопичених фактів у 2008-2014-2020-2022-2024 роках спонукає до необхідності актуалізувати чинну Концепцію, даючи відповіді новим викликам та використовуючи нові можливості.

Аналіз проблем, зафіксованих у Концепції зразка 2014 року, та рівня їхнього розв’язання (вирішення) з урахуванням нових викликів та зобов’язань підштовхують до висновку, що головні «реперні точки» у сфері регіональної політики мають включати:

• запровадження функціональних типів територій за рівнем безпеки, що враховуватиметься при розподілі державних субвенцій, матиме відображення при формуванні стандартів надання публічних послуг, визначатиме порядок та впливатиме на вартість їхнього надання;
• розподіл та розмежування повноважень між виконавчими органами та між ОМС різних рівнів, особливо в безпековій сфері;
• створення системи муніципальної статистики з використанням нестандартних методів, цифрових інструментів тощо;
• організацію підготовки, перепідготовки службовців ОМС та створення їхнього кадрового резерву, якісної системи мотивації;
• розширення арсеналу та впливу застосування інструментів місцевої демократії з використанням цифрових технологій, широкої комунікаційної та просвітницької кампанії, орієнтованої на жителів громад.

Важливо, що для успішної розробки та впровадження державної регіональної політики слід сконцентрувати предмет регіональної політики в одному міністерстві, тому якнайшвидше відновлення Мінгромад можливе на базі юридичної особи — Міністерства тимчасово окупованих територій (МінТОТ), що дозволить включити тематики деокупованих та тимчасово окупованих громад до відання відновленої інституції, яка формуватиме державну регіональну політику.

Віталій Загайний,
експерт із питань місцевого самоврядування
Центру політико-правових реформ

Чи була ця стаття корисна?