Без введення надзвичайного стану заходи щодо обмеження прав і свобод людини і громадянина задля запобігання поширення на території України коронавіру COVID-19 є неконституційними

Учора, 16 березня 2020 року, Кабінет Міністрів України ухвалив Розпорядження № 290-р «Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 р. № 287» та Постанову № 215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211». Відповідно до цих документів Уряд на додачу до вже діючих обмежень ввів додаткові карантинні заходи для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Сьогодні, 17 березня 2020 року, на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України, скликаному за вимогою Президента України (лист № 01-01/204 від 16.03.2020 року), Парламент ухвалив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 16.03.2020 року, яким, зокрема, вносяться зміни до КУпАП України та КК України стосовно відповідальності за порушення у цій сфері.

ЦППР вже раніше звертав увагу на те, що обмежуючі заходи, запроваджені Урядом та Президентом України в березні 2020 року задля запобігання та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), які суттєво обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина, не можуть запроваджуватися поза межами надзвичайного чи воєнного стану, а тому вони є неконституційними з правової точки зору.

ЦППР нагадує, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16.03.2000 р., в Україні існують легальні правові механізми для боротьби з пандеміями, що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення. Зокрема, закон передбачає можливість тимчасового введення надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру, що призвели чи можуть призвести до людських та матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян.

Введення надзвичайного стану передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 83, п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а також ст. 5 вищезгаданого Закону надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. В такому Указі Президента України зазначаються:

• обґрунтування необхідності введення надзвичайного стану;
• межі території, на якій вводиться надзвичайний стан;
• час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться;
• перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
• органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень;
• інші питання, що випливають із Закону «Про правовий режим надзвичайного стану».

З огляду на це закликаємо Главу держави як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а також Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади неухильно додержуватися та діяти строго в межах Конституції України та не вводити додаткових обмежуючих заходів усупереч тим юридичним механізмам, які передбачені Конституцією та законами України, адже відповідно до ст. 64 Конституції України,конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені лише у випадках, прямо передбачених самою Конституцією України.