preloader

Що вас цікавить?

Без гри з вогнем: законопроєкт про всеукраїнський референдум встановлює чіткі процедури та запобіжники від маніпуляцій

11.06.2020
Конституціоналізм /
Референдум

Експерти про законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум". 


9 червня Президент України вніс до Парламенту проєкт Закону України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», який має законодавчо врегулювати передбачене Конституцією право українців на референдум. На що спиралися експерти під час розробки законопроєкту, його основні положення, новації та висновки щодо нього міжнародних експертів 11 червня обговорили під час пресконференції «Референдум від Президента: чого очікувати від законопроєкту».

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко коротко ознайомим з історією референдумного законодавства в Україні. У квітні 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційним попередній закон про всеукраїнський референдум 2012 року. Цей закон був виписаний таким чином, що влада могла маніпулювати національним референдумом, ухвалюючи не просто вигідні для неї рішення, а ще й прикриваючи їх «волею народу». Рішення КСУ скасувало цей закон, натомість держава отримала серйозну законодавчу прогалину – адже без відповідного закону неможливо провести референдум із жодного питання, зокрема і з передбачених Конституцією України. Ще у 2015 році громадські експерти підготували проєкт закону про всеукраїнський референдум, який передбачав належну процедуру проведення національних референдумів і відповідав вимогам Конституції та європейським стандартам належної практики проведення референдумів. Він був зареєстрований, але народні депутати так і не розглянули його до кінця VІІІ каденції Парламенту.

Проте саме цей проєкт ліг в основу законопроєкту «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», який напрацювала парламентська робоча група та вніс до Верховної Ради України Президент України.

«Насамперед позитивно слід відзначити порядок підготовки законопроєкту «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». До парламентської робочої групи ввійшли не лише народні депутати України, а й представники експертного громадянського суспільства, профільних міністерств, члени ЦВК, науковці Інституту законодавства ВРУ. Законопроєкт пройшов громадське обговорення, міжнародні експертизи, зокрема Міжнародної фундації виборчих систем (IFES в Україні), а також Посольства Швейцарії в Україні, його направили до Венеційської комісії», – коментує роботу над документом Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР, членкиня правління ЦППР, членкиня робочої групи з підготовки проєктів законів у сфері народовладдя. Окрім того, вона переконана, що дуже важливо, щоб такий підхід не став винятком, а навпаки – загальним правилом при підготовці й інших законопроєктів у сфері народовладдя.

Які положення законопроєкту заслуговують уваги?

По-перше, відповідно до законопроєкту на всеукраїнський референдум можна виносити питання, які прямо передбачені Конституцією України: затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України (такий референдум призначає Президент України) та зміна території України (такий референдум призначає ВРУ). Також Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою з питань загальнодержавного значення або щодо скасування законів чи їх окремих положень. Для цього потрібно зібрати 3 млн підписів громадян – щонайменше по 100 тис. у 2/3 областей України. Звернімо увагу також на те, що на референдумі не можна ухвалювати новий закон, а тільки скасовувати чинний закон або окремі його положення. Крім того, закон передбачає низку питань, із яких референдум проводитися не може. На всеукраїнський референдум може виноситися лише одне питання, яке пропонує виборцю чіткі відповіді «так» або «ні».

По-друге, законопроєкт передбачає, що для агітації за або проти питань, винесених на референдум, громадські організації або політичні партії повинні зареєструватися прихильниками або опонентами, створити відповідні фонди, із яких фінансуватиметься вся їхня діяльність у цьому напрямку, а фінансовий контроль здійснюватимуть НБУ, ЦВК та НАЗК. Крім того, у законопроєкті передбачена агітація за або проти проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою на етапі збору підписів виборців.

По-третє, важливо, що законопроєкт намагається гармонізувати референдумні процедури з відповідними виборчими процедурами, передбаченими Виборчим кодексом України, який нещодавно набрав чинності.

Звичайно ж, у законопроєкті врегульовані питання, пов’язані з проведенням референдуму за народною ініціативою, формуванням та діяльністю комісій з проведення всеукраїнського референдуму, фінансуванням, агітацією тощо, а також з реалізацією наслідків референдуму. Законопроєкт присвячений винятково всеукраїнському референдуму і не зачіпає питання місцевого референдуму.

Чи не найбільше питань спричинили положення законопроєкту, які передбачають можливість електронного голосування. Під час й експертних і публічних обговорень не один раз дискутували з приводу його технічного забезпечення та безпеки.

Увагу електронному голосуванню приділено і у висновку Міжнародної фундацїі виборчих систем (IFES) на цей законопроєкт.

«Процедура електронного голосування у законопроєкті визначена вкрай рамково і може породжувати низку ризиків. Спробам впровадження електронного голосування має передувати змістовна публічна дискусія за участі всіх зацікавлених сторін, у межах якої мають оцінюватись не лише переваги такого способу голосування, але і його потенційні недоліки і загрози. Для мінімізації можливостей для зловживань та маніпуляцій, Закон має максимально чітко регламентувати відповідну процедуру, а сама вона має базуватись на міжнародних стандартах та найкращих практиках», – наголошує експерт IFES Денис Ковриженко.

Законопроєкт зареєстрований як невідкладний, тож уже незабаром слід очікувати його розгляд Верховною Радою України. А його ухвалення створить законодавчу основу для реалізації громадянами свого конституційного права на референдум.

«Національний референдум – інструмент участі громадян у державному управлінні, передбачений Конституцією України. Відсутність відповідного закону знижує вагу Основного закону, тому ця ініціатива є вкрай актуальною. Не можна також забувати, що будь-яким правом можна зловживати, тому законопроєкт створює належні процедури, щоб референдум не був використаний проти територіальної цілісності і незалежності України, унеможливив порушення прав людини, а процедури були гармонізовані з виборчим законодавством. До другого читання є ще над чим працювати, але в цілому він є результатом консенсусу між експертним, політичним, академічним середовищем», – підсумовує голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Цей захід організований Центром політико-правових реформ за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії у партнерстві з Громадянською мережею ОПОРА та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать учасникам заходу і не обов’язково відображають погляди IFES, USAID, урядів США або Великої Британії.