Що вас цікавить?

Антикорупційні органи: конституційні питання

30.04.2020
Конституціоналізм /
Конституційна реформа

Черговий конституційний бранч відбувся 23 квітня. 


23 квітня під час конституційного бранчу народні депутати України, їхні помічники та експерти обговорювали конституційні засади діяльності антикорупційних органів в Україні.

Як зазначила Юлія Кириченко, експертка Центру політико-правових реформ, своєрідним поштовхом до цієї розмови став законопроект Президента Володимира Зеленського №1014 «Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)». Нагадаємо, у грудні 2019 року Конституційний Суд України визнав його таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України.

Проте питання правового статусу антикорупційних органів, повноваження  Верховної Ради, Президента та Уряду створювати такі органи тощо залишаються відкритими.

Директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк коротко зупинився на повноваженнях Президента, а також його можливостях впливати на антикорупційний порядок денний. Так, Конституцією України визначено вичерпний перелік повноважень Президента України. Якщо він бажає їх розширити, то це свідчить про те, що Президент або не розуміє своїх повноважень, або за ним стоять сили, які прагнуть використати це для своїх цілей, або він прагне до узурпації влади.

Натомість Президент може впливати на антикорупційну сферу через Національну раду з питань антикорупційної реформи, Раду національної безпеки і оборони України, ініціювання законів або накладення вето на закони.

Експерт ЦППР Олександр Марусяк коротко розповів про формування Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань – два різні органи правопорядку з функціями досудового розслідування, які мають відмінний правовий статус та порядок утворення, хоча з подібними функціональним призначенням, сферою діяльності та повноваженнями.

На конституційному аспекті діяльності європейських органів правопорядку, що розслідують корупційні злочини, зупинився експерт ЦППР Євген Крапивін.

Окрім того, своїм фаховим поглядом на порушене на конституційному бранчі питання поділилися експерт ЦППР Володимир Петраковський та адвокат, к. ю. н., експерт Мережі UPLAN Дмитро Терлецький. Натомість учасники заходу мали можливість поставити фахівцям питання, отримати відповіді на них або ж висловити свою позицію.

До заходу наші експерти підготували аналітичну записку, у якій розкрили конституційні питання формування Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань, проаналізували законопроект №1014, а також описали правовий статус органів правопорядку окремих європейських країн, які розслідують корупційні злочини.

Завантажити

Формування антикорупційних органів: конституційні питання from Centre of Policy and Legal Reform

Захід та матеріали підготовлено в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі експертної громадськості у процесі зміни Конституції в Парламенті», що є частиною Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», яка виконується Фондом Східна Європа.