Що вас цікавить?

Юридична оцінка актів РФ щодо протиправної зміни території України

06.10.2022

Оперативна юридична оцінка найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції від експертів Центру політико-правових реформ



Подія 

5 жовтня на Офіційному інтернет-порталі правової інформації РФ були опубліковані чотири федеральні закони РФ про ратифікацію так званих «міжнародних договорів», визнаних 2 жовтня Конституційним Судом РФ такими, що відповідають Конституції РФ, та чотири федеральні конституційні закони РФ щодо неправомірної анексії РФ частини території України. Відповідно до положень цих актів «Донецька Народна Республіка», «Луганська Народна Республіка», «Запорізька область» та «Херсонська область» приймаються до складу РФ з 30 вересня на правах «субʼєктів РФ», і їхні назви додаються до переліку відповідних субʼєктів в частині першій статті 65 Конституції РФ. Напередодні, 21 лютого та 29 вересня, Президент РФ визнав ці території як «незалежні держави». 8 років тому, у березні 2014 році, таким самим способом «Республіка Крим» та «місто федерального значення Севастополь» були вписані в Конституцію РФ.

Юридична оцінка

Відповідно до Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (частини перша та третя статті 2). Оскільки Україна є унітарною державою (частина друга статті 2), то питання про зміну території України на заключному етапі вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (стаття 73).

Суверенітет, територіальна цілісність та існуючий державний кордон України визнані всіма державами світу відповідно до Статуту ООН та гарантовані низкою дво- та багатосторонніх міжнародних договорів, стороною яких є і сама РФ, зокрема, Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінський акт) 1975 р., Меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) 1994 р., Договором між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон 2003 р. та ін.

Будь-яка зміна території незалежної держави може відбуватися винятково у мирний та легітимний спосіб відповідно до норм та принципів міжнародного права, а також з дотриманням відповідних положень національного конституційного права. У звʼязку з цим агресивні дії РФ, спрямовані на порушення територіальної цілісності України через зміну території України в односторонньому порядку та в нелегітимний спосіб, є завідомо нікчемними та не можуть спричиняти жодних юридичних наслідків ab initio. Незаконна анексія, яка є результатом застосування сили РФ щодо України, не може призвести до поширення суверенітету РФ над окупованими територіями України, а самі дії та акти РФ щодо анексії цих територій утворюють злочин агресії за міжнародним правом.

Незалежно від змісту статті 65 Конституції РФ окуповані РФ території Автономної Республіки Крим, Севастополя як міста зі спеціальним статусом, а також Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей відповідно до статті 133 Конституції України були, є і залишаються територіями, які входять до складу України після ухвалення Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленого 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.

У звʼязку з вищезазначеним експерти ЦППР вважають, що органам публічної влади України не потрібно ухвалювати будь-яких актів, окрім політичних заяв, спрямованих на кваліфікацію діянь органів РФ та визнання їх наслідків нікчемними, оскільки такі дії РФ є нікчемними в силу своєї незаконності. Однак, 4 жовтня Президент України підписав Указ № 687/2022 “Про нікчемність актів, що порушують суверенітет та територіальну цілісність України”, який визнає нікчемними, тобто такими, що не породжують жодних юридичних наслідків, укази президента РФ від 17 березня 2014 року № 147, від 21 лютого 2022 року № 71, від 21 лютого 2022 року № 72, від 29 вересня 2022 року № 685, від 29 вересня 2022 року № 686, а також будь-які інші рішення, акти та договори, прийняті, видані та укладені на підставі та/або у зв’язку з реалізацією зазначених указів президента РФ.

ЦППР,  підтримуючи безсумнівно мотиви та аргументацію Глави держави викладені у цьому документі, висловлює сумнів у доцільності ухвалення політичних заяв у формі правового акту. З позиції права такі дії РФ не потребують визнання своєї нікчемності правовими актами. Правова природа та мета нормативно-правових актів полягає у регулюванні та охороні чинних суспільних відносин в межах юрисдикції України та наданих Конституцією і законами України повноважень, а не в оцінці актів, виданих іноземними органами державної влади, навіть якщо вони є нелегітимними, абсурдними чи нікчемними. Нікчемність актів РФ щодо протиправної зміни території України є доконаним фактом, незалежно від підписання чи непідписання Президентом України Указу № 687/2022.