Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 9 – 15 лютого 2021 року

16.02.2021
Загальні новини /
Новини ЦППР

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).




Європейський парламент оцінив українські реформи


Подія

11 лютого Європейський парламент оприлюднив резолюцію щодо виконання Україною угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Відзначаючи прогрес у реалізації окремих реформ, наприклад, децентралізації (яка названа однією із найуспішніших реформ), публічної адміністрації, реформи виборчої процедури, Європейський парламент зауважив, що повний потенціал реформ нерідко не розкривається, а їх реалізація зіштовхується з проблемами, в т.ч. з відсутністю політичної волі забезпечити повну незалежність судових та економічних установ та уникнути вибіркового здійснення правосуддя.

У резолюції неодноразово звертається увага, що слід посилити зусилля з реалізації розпочатих реформ та не допустити регресу вже здійснених. Окремо наголошено, що для подальшої євроінтеграції необхідно завершити розпочаті реформи, насамперед у сферах верховенства права, належного урядування та протидії корупції, широка поширеність якої продовжує стримувати реформи.

У резолюції містяться також рекомендації щодо подальшого проведення реформ. Так, в резолюції міститься заклик продовжити та прискорити судову реформу для того, щоб не підривати роботу новостворених антикорупційних установ.

Європейський парламент наполягає на швидкому відновленні роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, сформованої за прозорим конкурсом з участю міжнародних експертів. При цьому, новостворена комісія повинна мати змогу провести добір нових суддів та перевірку чинних за затвердженими нею процедурами.

Окремо висловлюється жаль, що попередній склад Вищої кваліфкомісії не брав до уваги висновки Громадської ради доброчесності під час оцінювання суддів, і міститься заклик, щоб такі висновки враховувалися в майбутньому, зокрема під час добору нових суддів.

Крім того, Європарламент рішуче наполягає на перевірці доброчесності членів  нереформованої Вищої ради правосуддя.

У сфері протидії корупції Європейський парламент закликає українську владу продовжувати зусилля щодо відновлення повноцінної та ефективної антикорупційної інфраструктури, зберігаючи її незалежність від законодавчої та виконавчої влади. Ключову роль в цьому контексті відіграє відновлення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому, рішення Конституційного Суду не слід використовувати для послаблення ролі агентства.

Важливим є також посилення незалежності Національного антикорупційного бюро, а також приведення у відповідність до Конституції та рішення Конституційного Суду профільного закону. Мають також бути встановлені прозорі, деполітизовані конкурсні процедури відбору керівників антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань, в межах яких проводитиметься і перевірка доброчесності кандидатів.

Крім того, Європейський парламент високо оцінив проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки та очікує, що Верховна Рада прийме його найближчим часом.

У сфері кримінальної юстиції Європейський парламент привітав реформу Офісу Генерального прокурора і закликає завершити атестацію прокурорів. Слід також прийняти додаткове законодавство, спрямоване на обмеження компетенції Служби безпеки України, для того, щоб перетворити її на суто контррозвідувальний та контртерористичний орган.

У сфері виборчої процедури Європейський парламент позитивно оцінив прийняття Виборчого кодексу, але наполягає на його вдосконаленні та приведенні у відповідність до міжнародних стандартів, для вирішення таких питань як агітація у соціальних мережах, прозорість витрат на передвиборчу кампанію та доступ незалежних кандидатів до виборчого процесу. Щодо участі у місцевих виборах парламент наголошує на важливості усунення бюрократичних перешкод для реєстрації виборців-ВПО, встановлення максимальних витрат на агітацію та надання можливості брати участь у виборах індивідуальним кандидатам.

У сфері публічної адміністрації Європейський парламент оцінив досягнутий прогрес, але наголошує на важливості не уповільнювати проведення реформи. Крім того, як тільки стане можливим, слід повернутися до конкурсного добору на посади, замість тимчасового призначення під час карантину.

У сфері парламентаризму Європейським парламент закликав Верховну Раду продовжувати свою інституційну реформу задля підвищення її законодавчої спроможності, встановлення політичного нагляду за виконавчою владою, забезпечення прозорості та підзвітності перед громадянами, впорядкування та забезпечення пріоритетності прийняття законопроєктів, пов’язаних із імплементацією домовленостей з ЄС та встановлення інституційних гарантій для блокування законодавства, яке суперечить взятим домовленостям (наприклад, через посилення ролі Комітету з питань європейської інтеграції, висновки якого повинні бути обов’язковими).

Оцінка ЦППР

Прийнята Європейським парламентом резолюція засвідчила глибоку обізнаність Європейського Союзу з реформаційними процесами в Україні і тим фактом, що наразі відсутній суттєвий прогрес у ключових реформах і більше того, робляться спроби заблокувати їх проведення або навіть допустити регрес. Нагадування Європарламенту про те, що отримана Україною у грудні 2020 року перша частина траншу у розмірі 600 млн.євро за відсутності передумов для цього (тобто за наявності невиконаних Україною взятих зобов’язань), є одноразовим винятком зумовленим особливим характером цієї допомоги, свідчить про неготовність в подальшому закривати очі на фактичний саботаж багатьох необхідних реформ.

Виходячи зі змісту резолюції, повноцінна судова реформа, утвердження незалежності антикорупційних інституцій та їх ефективна, безперешкодна робота є обов’язковими передумовами подальшого євроінтеграційного руху України.



Президент пообіцяв реформу Вищої ради правосуддя та столичного адмінсуду


Подія

13 лютого на сайті Президента України оприлюднене повідомлення про те, що Президент Володимир Зеленський ініціює законопроєкти про перевірку доброчесності чинних членів Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) та кандидатів до складу ради, а також передання спорів за участю центральних органів влади від Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК) до підсудності Верховного Суду.

15 лютого Президент вніс два відповідних законопроєкти (№5067 “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ Верховному Суду як суду першої інстанції”, №5068 “Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя”).

Оцінка ЦППР

Встановлення механізму перевірки доброчесності кандидатів та членів ВРП, а також обмеження виключної підсудності ОАСК – це частина міжнародних зобов’язань, які Україна ще минулого року взяла перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. І хоча необхідні законодавчі зміни мали бути прийняті ще в другій половині 2020 року, але політична влада тривалий час ігнорувала виконання цих зобов’язань.

Довгоочікувана ініціатива Президента Володимира Зеленського запровадити механізм перевірки доброчесності членів ВРП та реформувати ОАСК може бути пов’язана зокрема зі зверненням наприкінці січня цього року послів G7 із планом судової реформи, резолюцією Європейського парламенту від 11 лютого 2021 року про важливість проведення судової реформи для подальшої євроінтеграції України, а також результатами роботи місії Міжнародного валютного фонду, яка наголосила на необхідності більшого прогресу для завершення першого перегляду програми. На думку експертів ЦППР, після таких заяв подальша пасивність української влади може негативно вплинути на співпрацю з міжнародними партнерами та економічну ситуацію в Україні.

Зміст законодавчих ініціатив Президента експерти ЦППР проаналізують окремо після оприлюднення текстів законопроєктів.