Щотижневий аналіз 24 – 30 травня 2022 рокy
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua (Іван Голод, менеджер з комунікації).
- Законопроєкт № 7413 пропонує зупинити фінансування діяльності політичних партій до кінця 2022 року
- У Парламенті зареєстрували законопроєкт № 7339 щодо особливостей набуття та втрати громадянства України окремими категоріям осіб
- Етична рада вперше з початку війни провела співбесіди з кандидатами до ВРП
- Що змінить в державній службі та місцевому самоврядуванні Закон від 12 травня?
Законопроєкт № 7413 пропонує зупинити фінансування діяльності політичних партій до кінця 2022 року
Подія
26 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 7413 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX.
Пункт 11 цього законопроєкту передбачає, що у 2022 році, починаючи з другого кварталу, як виняток з положень статей 17-2 та 17-5 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2365-III, видатки державного бюджету за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) не здійснюються.
Оцінка ЦППР
Законопроєкт № 7413 фактично пропонує зупинити фінансування статутної діяльності політичних партій відповідно до Закону «Про політичні партії в Україні» у другому-четвертому кварталах 2022 року.
Надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям у формі державного фінансування статутної діяльності політичних партій було передбачено в Законі «Про політичні партії в Україні» в ході проведення реформ щодо запобігання і протидії політичній корупції (див. Закон № 731-VIII від 08.10.2015), яка була необхідною умовою для надання Україні безвізу із ЄС.
Відповідно до чинної редакції статті 17-3 Закону «Про політичні партії в Україні» політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 5 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Пункт 11 законопроєкту № 7413 не тільки ставить під загрозу зовнішньополітичні зобовʼязання України, а й створює корупційні ризики у сфері політичних фінансів для політичних партій, які одержували державне фінансування. Крім того, ВРУ так і не виключила пункт 5 Розділу VI «Заключні положення» Закону «Про політичні партії в Україні» щодо відтермінування подання щоквартальних звітів для політичних партій на період карантину, через що політичні партії вже понад 2 роки не подають щоквартальні звіти про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру (див. заяву громадських організацій з цього приводу).
Пункт 11 законопроєкту № 7413 має ознаки неконституційності, адже Конституційний Суд у рішенні № 10-рп/2008 від 28.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зазначав, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Експерти ЦППР вважають, що такі ж самі підходи мають застосовуватися і до законів про внесення змін до Державного бюджету.
У звʼязку з цим експерти ЦППР вважають за необхідне вилучити пункт 11 із законопроєкту № 7413 та відповідно не зупиняти фінансування статутної діяльності політичних партій відповідно до Закону «Про політичні партії в Україні» у другому-четвертому кварталах 2022 року.
У Парламенті зареєстрували законопроєкт № 7339 щодо особливостей набуття та втрати громадянства України окремими категоріям осіб
Подія
2 травня у ВРУ зареєстрували законопроєкту про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо особливостей набуття та втрати громадянства України окремими категоріям осіб (реєстр. № 7339). Законопроєктом пропонуються зміни до Закону «Про громадянство України» для врегулювання питання набуття та втрати громадянства України окремими категоріями осіб у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Оцінка ЦППР
Незважаючи на те, що мета цього законопроєкту є надзвичайно актуальною в контексті триваючої збройної агресії РФ проти України, ряд положень цього законопроєкту мають суттєві концептуальні конституційні вади, зокрема:
-
- Законопроєктом намагаються фактично створити підстави для позбавлення громадянства України, що заборонено Конституцією України (частина перша статті 25), під виглядом інституту «втрати громадянства». Крім того, положення запропонованої редакції частини другої статті 19 Закону «Про громадянство України» не узгоджуються зі змістом пункту 2 частини першої статті 2 Закону «Про громадянство України», відповідно до якого законодавство України ґрунтується на принципі запобігання виникненню випадків безгромадянства, а також становитиме порушення міжнародно-правових зобов’язань України (зокрема, Європейської конвенції про громадянство).
- Положення законопроєкту відповідно до якого громадянство України не набуває особа, а також її близькі особи (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра), яка вчинила дії, визначені у абзацах 2-6 частини першої статті 6-1 Закону «Про громадянство України», зокрема, заперечувала вчинення збройної агресії проти України державою, яка визнана в Україні державою-агресором, чи поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, або здійснювала глорифікацію держави, яка визнана в Україні державою-агресором, чи перебуває у збройному конфлікті (війні) з Україною тощо фактично є спробою запровадити юридичну відповідальність за низку діянь та поширити її на осіб, котрі таких діянь не вчиняли, що суперечить принципу індивідуальної юридичної відповідальності, закріпленому у статті 61 Конституції України.
- Положення законопроєкту, яка передбачає, що дія положень, передбачених частиною першою статті 6-1 Закону України «Про громадянство України», не поширюється на осіб, які публічно підтримують територіальну цілісність та суверенітет України за умови, що компетентні органи України, в порядку, встановленому законодавством встановлять, що ці особи не створюють загрозу національним інтересам, національній безпеці та охороні громадського порядку України, має вади юридичної визначеності — незрозуміло, які саме компетентні органи та у якому порядку будуть встановлювати відповідні факти, як і те, що саме слід буде розуміти під «загрозами національним інтересам».
- Законопроєктом вводяться терміни для позначення підстав неможливості набуття громадянства України (глорифікація та супроводжуючі її діяння), які позбавлені юридичної визначеності, оскільки в законопроєкті це діяння не розкривається, а також жоден із приписів законопроєктів не передбачає бланкетну норму на будь-який інший акт, який мав би містити дефініцію цього поняття (наприклад, в Законі України «Про політичні партії в Україні» робиться спроба визначити глорифікацію, хоча ця дефініція, звісно, не зовсім корелюється з положенням цього законопроєкту).
Експерти ЦППР наголошують на тому, що підстави втрати громадянства України мають бути зумовлені об’єктивними чинниками та випливати з самої Конституції України, а не можуть бути предметом свавільного законодавчого регулювання. Зокрема, втрата громадянства України може бути лише наслідком одного із двох юридичних фактів:
-
- Наявності в громадянина України громадянства іншої суверенної держави світу.
- Набуття громадянства України на основі повідомлення заявником органам влади України неправдивих даних.
У звʼязку із вищезазначеним, експерти ЦППР не рекомендують ВРУ ухвалювати законопроєкт № 7339 за основу.
Етична рада вперше з початку війни провела співбесіди з кандидатами до ВРП
Подія
27 травня Етична рада провела співбесіди з чотирма кандидатами до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП). За рішенням Етичної ради, трансляція співбесід не проводилася, що було мотивовано воєнним станом в Україні та необхідністю забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в оцінюванні, членів Етичної ради та інтересів держави. Відеозаписи співбесід мають бути оприлюднені після закінчення дії воєнного стану.
Оцінка ЦППР
Відновлення Етичною радою співбесід з кандидатами до ВРП, проведення яких було зупинене через війну, дає сподівання, що в найближчій перспективі вдастся відновити повноважність ВРП. Водночас, проведення співбесід в закритому режимі підриває довіру до їх результатів, оскільки громадськість лише постфактум зможе дізнатися як окремі кандидати пояснювали обставини, що викликають сумнів у їх доброчесності. Зокрема, громадські організації виявили, що до доброчесності принаймні 23 з 29 кандидатів до ВРП є запитання. При цьому, такі запитання є до доброчесності трьох з чотирьох кандидатів, яких співбесідувала Етична рада 27 травня.
У зв’язку з цим, 30 травня ВГО «Автомайдан», Фундація DEJURE, Центр протидії корупції та ЦППР звернулися з публічною заявою в якій звернули увагу, що рішення Етичної ради про закриття співбесід не враховує суспільний інтерес та може поставити під сумнів прозорість проведення судової реформи й довіру до її результатів. Саме тому організації закликали Етичну раду рекомендувати на посади членів ВРП виключно кандидатів із бездоганною репутацією та подбати про те, аби у суспільства не було жодних сумнівів у незалежності та доброчесності рекомендованих нею кандидатів.
Що змінить в державній службі та місцевому самоврядуванні Закон від 12 травня?
Подія
12 травня 2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (законопроєкт реєстр. № 7269 від 9 квітня 2022 р.). Майже весь Закон – це зміни до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Ключові положення Закону стосуються не лише питань державної служби та місцевого самоврядування, а й організації та діяльності військових адміністрацій, повноважень Президента України та ВРУ.
У період дії воєнного стану призначення на посади державної служби та посади в органах місцевого самоврядування відбуватиметься без конкурсного відбору. Конкурс оголошуватиметься після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше 6 місяців з дня його припинення чи скасування.
Військові адміністрації населених пунктів утворюватимуться в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.
Розширено коло повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів). У разі наявності фактів порушення сільським, селищним, міським головою відповідної територіальної громади Конституції чи законів України під час реалізації цих повноважень начальник обласної військової адміністрації за погодженням з Генеральним штабом ЗСУ порушуватиме перед Президентом України питання про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів).
У разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) ВРУ за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснюватиме повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.
У разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення, повноваження обласної та/або районної ради здійснюватимуть відповідні обласні та районні військові адміністрації; виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковуватиметься начальнику відповідної військової адміністрації.
Також Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень. ВРУ може прийняти рішення про звільнення посадової особи з посади, призначення на яку та звільнення з якої віднесено до її повноважень.
Оцінка ЦППР
Експерти ЦППР вважають в значній мірі виправданим спрощення правил прийому на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування на період дії воєнного стану. Це дозволить не зволікати із призначенням на посади та робити це на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад. При цьому важливо забезпечити застосування спрощених норм призначення на публічну службу та оголошення простою чи переведення на нижчу посаду в органах місцевого самоврядування (у разі утворення тимчасової структури виконавчих органів) виключно в публічних інтересах та без зловживань. Також відсутність конкурсу не дозволить повною мірою оцінити навички та здібності кандидата на посаду, тому може мати значення інформативність співбесіди, яку можна провести за допомогою технічних засобів.
Підтримуємо розширення повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади. Ці повноваження стосуються вирішення нагальних у воєнний час питань життєдіяльності відповідної територіальної громади. Голови зможуть оперативно приймати відповідні рішення.
Погоджуємося і з нормами про можливість утворення військових адміністрацій населених пунктів у межах територій територіальних громад, призначення начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) сільського, селищного, міського голови.
Однак, викликає питання наділення Президента України повноваженням «відсторонення» від посади, якщо за Конституцією України він має повноваження призначення та звільнення на відповідні посади.
Також в частині публічної служби, на наш погляд, варто було б додати більшої гнучкості у застосуванні механізмів неповної зайнятості (для збереження більшої кількості персоналу у разі дефіциту бюджетного фінансування), переведень та довгострокових відряджень (зокрема, для забезпечення виконання публічних функцій на територіях підвищеного ризику).