preloader

Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 19 – 25 квітня 2023 року

21.04.2023

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.



У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо уточнення положень про Конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду (№ 9225)


Подія 

19 квітня народними депутатами зареєстровано законопроєкт для уточнення окремих положень про проведення конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.  

Оцінка експертів ЦППР

Законопроєкт у зареєстрованій редакції враховує ключові зауваження Венеційської комісії, висловлені у висновку від 16-17 грудня 2022 року та листі від 25 січня 2023 року.

Зокрема, законопроєкт передбачає:

  1. Збільшення строку до 30 днів для подання документів особами, що претендують на участь у конкурсному відборі.
  2. Надання додаткового строку для подачі виправлених документів, якщо вони були попередньо подані із помилками та неточностями, які не є підставою для відмови у допуску до конкурсного відбору.
  3. Можливість проведення спеціальних перевірок, передбачених Законами України «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади», що обмежено під час воєнного стану.
  4. При оцінці кандидатів за відповідними критерями засідання ДГЕ є повноважним за умови присутності щонайменше пʼяти членів.
  5. Отримання кандидатом оцінки «відповідає» за критерієм професійних якостей у разі отримання не менше 5 голосів «за» від членів ДГЕ, а оцінки «не відповідає» у разі отримання 4 голосів «за» та менше від членів ДГЕ.
  6. Можливість обрання заступника члена ДГЕ, який у разі самовідводу або дострокового припинення повноважень члена ДГЕ вважається призначеним на його посаду без додаткового рішення субʼєкта призначення;
  7. Протягом перехідного періоду добору, рішення з процедурного чи організаційного питання або рішення щодо оцінки відповідності будь-якого з кандидатів за критерієм високих моральних якостей приймається щонайменше чотирма голосами її членів ДГЕ, двоє з яких запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською комісією «За демократію через право». Саме їх голоси є вирішальними у разі набрання однакової кількості голосів при повторному голосуванні.

Таким чином, ЦППР рекомендує ВРУ ухвалити законопроєкт № 9225, який запровадить ефективний та кваліфікований конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. У ньому враховано основні зауваження Венеційської комісії і ухвалення його в зареєстрованій редакції ще раз продемонструє справжню готовність України до вступу в ЄС та підсилення демократії. 

Разом з тим експерти ЦППР наголошують, що законопроєкт передбачає занадто довгий строк у 180 днів для призначення відповідними субʼєктами осіб до першого складу ДГЕ. Такий строк у півроку є необґрунтованим для кадрових повноважень суб‘єктів призначення (Президент України, Верховна Рада України, з’їзд суддів України, Кабінет Міністрів України за пропозицією Європейської комісії «За демократію через право» та за пропозиціями міжнародних організацій, які протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сферах конституційної реформи, верховенства права, захисту прав людини та/або запобігання і протидії корупції) і може затягнути процес зайняття вакантних посад в Конституційному Суді України. Це насамперед негативно впливає на ефективність здійснення конституційного контролю з боку КСУ. 

Також звертаємо увагу, що залишилася не виконаною рекомендація Венеційської комісії щодо сьомого члена ДГЕ, який на наш погляд, міг би бути громадянином України і призначатися міжнародними партнерами. Натомість законопроєкт № 9225 передабачає збільшення голосів для отримання оцінки «відповідає» за критерієм рівня професійної компетентності з чотирьох до п‘яти голосів. 

З попередньою позицією експертів ЦППР щодо законопроєкту № 7662 щодо запровадження конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ у листопаді 2022 року можна ознайомитись за посиланням


У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо приведення законодавчих положень у відповідність до статей 86 та 106 Конституції України (№ 9221)


Подія

19 квітня народними депутатами зареєстровано законопроєкт про внесення змін до профільних Законів України, що стосуються особливого конституційного порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України та Голови Служби безпеки України.

Оцінка експертів ЦППР

Метою законопроєкту у зареєстрованій редакції є приведення у відповідність законодавства до конституційно закріплених кадрових повноважень Верховної Ради України, Президента України та Премʼєр-міністра України.

Зокрема, законопроєкт передбачає:

1. Призначення та звільнення Голів Антимонопольного комітету України та Фонду державного майна України ВРУ за поданням Премʼєр-міністра (згідно з пунктом 12 частини першої Конституції України).

Відповідно до профільних Законів України цими кадровими повноваженнями всупереч Конституції був наділений Президент України.

2. Призначення та звільнення Голови СБУ Верховною Радою України за поданням Президента України (згідно з пунктом 16 статті 106 Конституції України).

Однак чинним Законом України «Про Службу безпеки України» дані повноваження здійснюється Президентом України одноособово.

Також законопроєктом № 9221 пропонуються зміни до Регламенту ВРУ в контексті відповідності законодавчої процедури призначення та звільнення відповідних субʼєктів Конституції України.

Таким чином, ЦППР рекомендує ВРУ ухвалити законопроєкт № 9221, який закріпить конституційний порядок призначення та звільнення вище згаданих субʼєктів і тим самим утвердить загальноправові принципи верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції та юридичної визначеності. Запропоновані зміни сприятимуть дотриманню балансу між гілками влади та посиленню ролі Верховної Ради України та Премʼєр-міністра України.

Зокрема експерти ЦППР неодноразово звертали увагу на важливості посилення Уряду та реалізації саме премʼєрсько-президентської моделі правління. Детальніше у Концепції Конституційної реформи, сформованої в межах проєкту «Україна після перемоги: підготовка і комунікація реформ для реалізації “Бачення України — 2030”».