Щотижневий аналіз 17 – 23 травня 2023 року
Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
На саміті Ради Європи погодили створення реєстру збитків для України
Подія
17 травня 2023 року в Рейк’явіку на Саміті глав держав та урядів Ради Європи було ухвалено Резолюцію CM/Res(2023)3 щодо укладення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України.
Держави-члени організації, за винятком кількох, були представлені на саміті на найвищому рівні. Окрім лідерів європейських країн, у зустрічі також взяли участь представники держав-спостерігачів у Раді Європи. Усього до угоди долучилися 41 держава та Європейський Союз як організація, а ще 3 держави висловили свій намір приєднатися після завершення певних внутрішніх процедур.
Передбачається, що спеціальний Реєстр фіксуватиме інформацію про збитки, а також збиратиме заявки на відшкодування шкоди. Утім, він не буде механізмом компенсації, а стане лише першим кроком до його створення.
Оцінка ЦППР
Розмови про впровадження компенсаційного механізму, за допомогою якого можливо буде відшкодувати Україні збитки від російської воєнної агресії та відбудувати зруйноване, ведуться давно. Як відомо, близько 300 млрд доларів заморожених активів російського центробанку та арештовані гроші й майно підсанкційних російських олігархів наразі складають потенційний «фонд» для таких виплат. Однак визначення субʼєктів виплат, їхнього розміру та порядку здійснення залишається складним нерозвʼязаним питанням.
Щоб компенсувати збитки, спочатку треба визначити загальний обсяг завданої шкоди. Погоджений на саміті в Рейк’явіку Реєстр якраз покликаний збирати інформацію про збитки, спричинені російською агресією, а також реєструвати заяви про компенсацію від держави Україна, її державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.
Згідно зі Статутом Реєстру, що міститься в додатку до ухваленої Резолюції, Реєстр буде слугувати майданчиком для міждержавної співпраці в інституційних межах Ради Європи. Він створюється на початковий період 3 роки з можливістю продовження. Оформлений як велика база даних, Реєстр буде фізично знаходитися в «юридичній столиці світу» — Гаазі (Нідерланди). Реєстр отримуватиме та оброблятиме інформацію щодо заяв про відшкодування шкоди та доказів її завдання; категоризуватиме, класифікуватиме та організовуватиме такі заяви, оцінюватиме та визначатиме прийнятність заяв для включення до Реєстру, а також реєструватиме прийнятні заяви з метою їхнього подальшого розгляду та вирішення. Реєстр не виконуватиме жодних повноважень щодо постановлення рішення за такими заявами, тобто не буде визначати відповідальність або розподіляти виплати чи компенсації. Іншими словами — Реєстр існує для збору та систематизації інформації та не є ані судовою, ані квазі-судовою установою.
Головними критеріями для прийнятності заяв про відшкодування шкоди визначені 3 умови. Збитки, втрати або травми мають бути завдані:
1) в період починаючи з 24 лютого 2022 року;
2) в межах міжнародно-визнаних кордонів України (включно з територіальними водами);
3) міжнародно-протиправними діями РФ в Україні або проти неї.
Реєстр матиме правосуб’єктність відповідно до національного законодавства Нідерландів та України і, зокрема, зможе укладати договори, набувати та відчужувати рухоме й нерухоме майно. Реєстр також матиме філію в Україні з метою підтримання зв’язку з українським урядом та сприяння просвітницькій роботі й контактам із заявниками та широкою громадськістю.
Резолюція РЄ також закликає інші держави світу та міжнародні організації ставати учасниками Реєстру. Наразі 40 європейських держав, США, Канада, Мексика і Японія та ЄС підписали або пообіцяли підписати угоду.
Створення Реєстру збитків є важливим кроком на шляху до відновлення справедливості для жертв російсько-українського збройного конфлікту. Реєстр стане фундаментом для майбутнього компенсаційного механізму. Схоже, що підписанти зацікавлені в найскорішому запуску Реєстру. Передбачається, що як держава Україна, так і мешканці нашої країни скоро зможуть без проблем в електронному вигляді подати заяву про компенсацію з усіма необхідними доказами завданої їм шкоди. Міністерство юстиції запевняє, що між підписантами угоди досягнуто розуміння, що для прийняття заяви буде достатньо того факту, що майно було зруйновано (чи травми отримані) через воєнні дії. Тобто навіть якщо, скажімо, український снаряд пошкодив майно особи, обов’язок компенсації буде покладено на Росію, оскільки шкода завдана внаслідок збройної агресії.
Отож, незважаючи на те, що сфера дії бази даних не поширюватиметься на попередні 8 років війни РФ проти України (що пояснюється відсутністю визнання на рівні ООН воєнної агресії РФ проти України з 2014 року), та на те, що до реальних грошових виплат іще далеко (визначенням сум і призначенням виплат у майбутньому займатиметься компенсаційний механізм), рішення створити Реєстр збитків є суттєвим кроком для відновлення справедливості.
Верховний Суд без Голови. Що це означає?
Подія
16 травня 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру Голові Верховного Суду В. Князєву в отриманні неправомірної вигоди в розмірі 2,7 млн доларів. Пленум Верховного Суду висловив недовіру Князєву та припинив його повноваження як Голови, а Вища рада правосуддя надала згоду на утримання його під вартою.
18 травня Вищий антикорупційний суд застосував до колишнього Голови Верховного Суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави.
Через кілька днів після події у медіа з’явилася інформація, що суддя Князєв мав намір вплинути на рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ).
Оцінка експертів ЦППР
- Відповідно до ст. 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Голова Верховного Суду згідно зі ст. 39 Закону «Про судоустрій і статус суддів»:
- представляє Верховний Суд у зносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
- скликає Пленум Верховного Суду;
- вносить на розгляд Пленуму подання щодо обрання на посаду секретаря Пленуму;
- виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
- контролює ефективність діяльності апарату Верховного Суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду та його першого заступника, вносить подання про застосування до керівника апарату суду та його першого заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
- здійснює інші повноваження, визначені законом.
Крім того, Голова Верховного Суду за посадою входить до складу ВРП, яка є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, та до складу Великої Палати Верховного Суду, яка вивчає та узагальнює судову практику, розглядає в апеляційному порядку справи, у яких Верховний Суд діяв як суд першої інстанції, переглядає судові рішення в касаційному порядку.
Стаття 126 Основного Закону гарантує незалежність і недоторканність суддів, а також містить підстави для їхнього звільнення та припинення повноважень. Без згоди ВРП суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Після оголошення недовіри та припинення повноважень Голови Верховний Суд фактично лишився без найвищої адміністративної посадової особи. Відповідно до ст. 39 Закону «Про судоустрій і статус суддів» у разі відсутності Голови, його адміністративні повноваження виконує заступник Голови, якого так і не було призначено, а в разі відсутності заступника Голови — суддя, який найдовше працює у Верховному Суді. Новий Голова Суду може бути обраний протягом місяця з дня припинення повноважень попереднього Голови, для чого окремо скликається Пленум Верховного Суду.
Таким чином, підозра Князєву та дострокове припинення його повноважень Голови хоч і завдає репутаційної шкоди усій судовій системі, але не має суттєво вплинути на роботу Верховного Суду, крім справ, у розгляді яких він брав участь, та на роботу Вищої ради правосуддя, яка за відсутності Голови Верховного Суду наразі зберігає свою правомочність. Додатково слід зазначити, що, незважаючи на припинення його повноважень як Голови Верховного Суду, В. Князєв залишається суддею.
- Крім того, законодавство передбачає можливість тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України це є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, мета застосування якого полягає в досягненні дієвості такого провадження.
Порядок застосування зазначеного процесуального заходу регламентований статтями 155, 151-1 КПК України та статтею 63 Закону «Про Вищу раду правосуддя».
Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалює ВРП на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника.
Таке рішення може бути оскаржене. При цьому суб’єктом розгляду скарг на рішення ВРП у відповідності до ст. 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є Верховний Суд. Оскарження рішення ВРП, за загальним правилом, не зупиняє його виконання.
- ВККСУ відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» є колегіальним органом, який, зокрема, здійснює кваліфікаційне оцінювання суддів, вносить до ВРП рекомендації щодо призначення на посади суддів та їхнього переведення.
Відповідно до статті 83 Закону «Про судоустрій і статус суддів» кваліфоцінювання проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності, професійної етики, доброчесності.
На сьогодні ВККСУ не діє. Попередній склад комісії припинив повноваження в листопаді 2019 року, відтак судова система не оновлюється уже більше 3 років.
Одна з рекомендацій Європейської Комісії щодо членства України в Євросоюзі була пов’язана із формуванням ВККСУ. У березні 2023 року конкурсна комісія, до складу якої входили міжнародні експерти, завершила відбір 32 кандидатів. Із них ВРП має обрати 16 та сформувати склад ВККСУ.
Після оприлюднення списків кандидатів до ВККС із позначками «+» та «-», які нібито були виявлені в кабінеті В. Князєва, рішення ВРП щодо складу цього органу перебуває під особливою увагою громадськості, а на самій ВРП лежить ще більша відповідальність за об’єктивність цього рішення.
- Із цієї події випливають також інші заходи правового та етичного характеру:
- перегляд рішення Великої Палати Верховного Суду у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу 40,19 % акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК» у зв’язку з виключними обставинами після встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді В. Князєва у вчиненні злочину;
- зміна складу Великої палати через обрання суддів Верховного Суду до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів із числа суддів таких касаційних судів;
- звільнення суддів, у яких були знайдені мічені купюри, з посади на підставі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками (відповідно до ст. 126 Конституції України, ст. 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») — після початку діяльності механізму дисциплінарної відповідальності суддів;
- проведення моніторингу способу життя суддів, у яких були знайдені мічені гроші, наявного в них та членів їхньої сім’ї майна та одержаним ними доходам, для встановлення відповідності рівня життя, зокрема, на вимогу ВРП. Його результати можуть також використовуватися для оцінки дотримання суддею правил суддівської етики.