Щотижневий аналіз 16 – 22 грудня 2025 року

Справа “Олександр Волков проти України”: вплив рішення ЄСПЛ на судову реформу в Україні

Подія

За результатами засідання № 1545, що відбулось 2-4 грудня 2025 р., Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію CM/ResDH(2025)399 Виконання рішень Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Execution of the Judgments of the European Court of Human Rights “Oleksandr Volkov against Ukraine”). В ній зазначено, що нагляд за виконанням загальних та індивідуальних заходів у вказаній групі справ припиняється, до якої також належить справа «Куликов та інші проти України». Натомість, Комітет Міністрів продовжив моніторинг у групі справ «Денісов проти України», «Головчук проти України».

Оцінка ЦППР

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» було ухвалено 9 січня 2013 р. У цій справі екс-суддя Верховного Суду України довів, що його звільнення з посади у червні 2010 р. було незаконним і свавільним. Поряд із цим, Європейський суд з прав людини звернув увагу на системні проблеми інституту дисциплінарної відповідальності судді та судової реформи в Україні. Зокрема, було наголошено на потребі чітко визначити підстави дисциплінарної відповідальності судді, забезпечити гарантії належної правової процедури й виключити елементи політичного впливу на служителів Феміди в дисциплінарному провадженні, розширити спектр дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися на суддів. Натомість Вища рада юстиції, Верховна Рада України та інші органи, що беруть участь в процедурі звільнення судді, були прирівняні до суду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

За дванадцять років з часу ухвалення історичного рішення Європейського суду з прав людини Україна досягла істотного прогресу в реформі правового статусу суддів, зокрема, серед основних досягнень у цій сфері можна зазначити наступні:

• заходи індивідуального характеру: Європейський суд з прав людини у 2013 р. присудив відновити Олександра Волкова на посаді судді Верховного Суду України й виплатити йому справедливу сатисфакцію в розмірі 6000 євро й судові витрати в розмірі 1200 євро. Ці вимоги Україна виконала, хоча із затримкою: 2 лютого 2015 р. Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк видав наказ про поновлення Олександра Волкова на посаді судді.
• реформа органів суддівського врядування: Після набрання чинності нової редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII, функції притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності були передані до Вищої ради правосуддя. Це дозволило Вищій кваліфікаційній комісії суддів України зосередитися на кадрових (конкурсних) процедурах, а Вищій раді правосуддя – на забезпеченні єдності дисциплінарної практики. Таким чином, процедури звільнення суддів і застосування до них менш суворих дисциплінарних стягнень (попереджень, доган тощо) – були функціонально об’єднані й сконцентровані в єдиному органі суддівського врядування. В довгостроковій перспективі це позитивно вплинуло на забезпечення єдності відповідної практики.
• першочергові законодавчі зміни: Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р., № 192-VIII були істотно розширені підстави дисциплінарної відповідальності судді й різновиди дисциплінарних стягнень, удосконалена процедура дисциплінарного провадження, запроваджено кваліфікаційне оцінювання суддів (первинне й регулярне). Однак, реалізація більшості з цих змін розпочалася вже після набрання чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII й внесенням змін до Конституції України в частині правосуддя, якими було видозмінено таку підставу звільнення судді, як «порушення присяги» на «істотний дисциплінарний проступок», запроваджено виключно конкурсний добір на посаду судді, обов’язкове кваліфікаційне оцінювання всіх діючих суддів й розширено повноваження Вищої ради правосуддя як головного органу суддівського врядування.
• подальші кроки щодо удосконалення законодавства: з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України реформа інституту дисциплінарної відповідальності судді продовжилась, зокрема: було запроваджено новий, більш відкритий і суворий добір до Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів (2022), створено й сформовано Службу дисциплінарних інспекторів (2023-2024)  при Вищій раді правосуддя, яка взяла на себе функції первинного розслідування дисциплінарних правопорушень суддів, ухвалено Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (2024), уточнені окремі етапи дисциплінарного провадження щодо судді (2024).
• вплив на дисциплінарну практику щодо суддів: після рішення у справі «Олександр Волков проти України» відбулась суттєва, хоча і поступова, зміна дисциплінарної практики щодо суддів. Звільнення суддів «за порушення присяги», які практикувала Вища рада юстиції до цього рішення, часто не мали належного обґрунтування, а тлумачення цієї підстави відповідальності судді було дуже широким, фактично знаходячись в залежності від дискреції конституційного органу й окремих політичних процесів. Європейський суд з прав людини змусив Раду змінити свої підходи, вкладати в кожне відповідне рішення щодо судді мотивацію й доказову базу. У дисциплінарній практиці поступово почав поширюватися принцип пропорційності, відповідно до якого застосування дисциплінарного стягнення залежить від низки чинників: від об’єктивних обставин справи до ставлення судді до свого протиправного діяння (вини судді). В 2023 р. дисциплінарне провадження на підставі Закону України № 3378-IX отримало новий стандарт доказування: чіткі й переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна практика Вищої ради правосуддя динамічно розвивається, реагує на нові суддівські правопорушення, а рішення Ради стають більш обґрунтованими.
• вплив на судову практику: в практиці адміністративних судів щодо оскарження рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, адвокатів, приватних виконавців, державних службовців, представників інших професій рішення у справі «Олександр Волков проти України» стало одним із найбільш цитованих серед рішень Європейського суду з прав людини. Було сформовано усталену правову позицію, згідно якої дисциплінарні комісії й органи є «квазісудами» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, що надає особам, що притягаються до дисциплінарної відповідальності, підвищених правових гарантій від свавільних і необґрунтованих рішень.

Зважаючи на викладене, Комітет Міністрів РЄ висновував, що стосовно загальних заходів було досягнуто значного прогресу, про що свідчить функціонування нової системи регулювання судової кар’єри та дисципліни, яка стала результатом конституційних змін 2016 року, ухвалення Законів України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя», а також проведення подальших законодавчих та інституційних реформ, а отже Комітет Міністрів РЄ виконав свої функції відповідно до п. 2 ст. 46 Конвенції про захист прав і основоположних свобод у цій справі й подальший моніторинг у цій частині не є доцільним. Безперечно, справа «Олександр Волков проти України» мала системний, довготривалий позитивний вплив на судову реформу в Україні.

Аудит Рахункової палати виявив системні недоліки в діяльності ДСА

Подія

Рахункова палата затвердила звіт про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему “Організаційне забезпечення діяльності органів судової влади”. Метою аудиту була оцінка ефективності діяльності Державної судової адміністрації України (ДСА України) щодо забезпечення належних умов функціонування місцевих і апеляційних судів.

Результати аудиту засвідчили серйозні проблеми в діяльності ДСА України. Як зазначено в звіті: “Діяльність ДСА України у межах реалізації покладених на неї повноважень та основних завдань не забезпечила ефективного функціонування системи організаційного (кадрового, матеріально-технічного) та фінансового забезпечення місцевих і апеляційних судів. Відсутність стратегічного бачення та чіткої вертикалі управління, дублювання функцій між ДСА України та її територіальними управліннями, різний підхід до планування потреб судів і неналежна комунікація призвели до неузгодженості управлінських рішень, нерівномірного забезпечення судів ресурсами та затримок у реагуванні на їхні потреби”. 

Згідно з позицією Рахункової палати “без структурної реформи система ДСА України не здатна забезпечити ефективне, прозоре і своєчасне ресурсне забезпечення судів, що створює ризики подальшого загострення кризових явищ у судовій системі”.

Оцінка експертів ЦППР

Проведений аудит виявив системні проблеми у фінансовому, кадровому та матеріально-технічному забезпеченні місцевих та апеляційних судів зумовлені не лише недостатнім фінансуванням судової системи, але й неефективною діяльністю ДСА України та її територіальних управлінь. Брак коштів в поєднанні з неефективною їх витратою ставить під загрозу функціонування судової системи. Виходячи зі змісту звіту, ДСА України не лише не здійснює довгострокове планування для подолання існуючих проблем із забезпеченням судів, але й не має актуальної та об’єктивної інформації про їх потреби, а окремі дані, які надаються, є спотвореними.

Результати аудиту Рахункової палати засвідчили важливість та невідкладність реформи ДСА України та її територіальних управлінь. На думку експертів ЦППР, складовими такої реформи має бути:

• впровадження інформаційної системи обліку потреб судів з належною верифікацією даних;
• забезпечення ефективного контролю за діяльністю ДСА України. Згідно з ч. 2 ст. 151 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” ДСА України підзвітна Вищій раді правосуддя (ВРП) у межах, визначених законом. Результати роботи ДСА України у 2023 році ВРП визнала “частково задовільними”, а в 2024 році – “задовільними”. На думку експертів ЦППР, аудит засвідчив, що діяльність ДСА України не є задовільною, зважаючи на істотні проблеми у виконанні ключових функцій, які покладені на цей орган. Таким чином, існуючий механізм підзвітності ДСА України перед ВРП вимагає істотного вдосконалення;
• призначення професійного керівництва ДСА України. Наразі триває конкурс на посаду Голови ДСА. 15.12.2025 робоча група з питань добору кандидатів на посаду Голови ДСА завершила проведення співбесід з кандидатами та рекомендувала ВРП для призначення двох кандидатів, один з яких це виконуючий обов’язки Голови ДСА з грудня 2023 року, тобто, особа, діяльність якої отримала достатньо негативну оцінку зі сторони Рахункової палати.