Щотижневий аналіз 06 – 12 листопада 2024 року

Законодавець не повинен на кожну резонансну подію у суспільстві відповідати новою статтею у Кримінальному кодексі

Подія

31 жовтня зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (КК) щодо посилення відповідальності за підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності (реєстраційний № 12171 від 31.10.2024, далі – Проєкт Закону №12171).

Законопроєктом пропонується:

1) доповнити КК статтею 358-1 («Підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності»);

2) статтю 366 КК доповнити частиною третьою, якою передбачити кримінальну відповідальність за «складання, видачу службовою особою завідомо неправдивихофіційних документів, які встановлюють наявність або відсутність у особи інвалідності, групу інвалідності, іншим чином підтверджують наявність у особи правового статусу особи з інвалідністю, внесення до таких документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення таких документів».

Оцінка ЦППР

Реєстрації Проєкту Закону №12171 передувала резонансна подія щодо оформлення прокурорами інвалідності та рішення РНБО від 22 жовтня, затверджене Указом Президента України №732/2024. ЦППР вже аналізувало ці події.

У відповідь ініційовано низку законодавчих ініціатив. Зокрема, 29 жовтня Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи, а 4 листопада зареєстровано Проєкт Закону щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи № 12178 від 04.11.2024 р., яким пропонуються зміни до низки законодавчих актів з метою реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні.

Проєкт Закону № 12171 підтверджує тенденцію «активного реагування» на гучні скандали під впливом суспільства, про що прямо зазначено у Пояснювальній записці до нього. При цьому жодного дослідження щодо необхідності криміналізації підроблення документів щодо інвалідності не проводилось. Водночас, у КК вже є ст. 358, якою передбачена відповідальність за підроблення чи використання підроблених документів, незалежно від того, стосуються вони інвалідності чи інших питань. Так само і ст. 366 КК передбачає кримінальну відповідальність за службове підроблення будь-яких документів.

Проте, всупереч згаданому Рішенню РНБО, за більш ніж два тижні «активної реєстрації» законопроєктів відповідної тематики досі не зареєстровано такого, який би передбачав нагальні зміни до ст. 368-5 КК («Незаконне збагачення») та ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), що стосується застосування цивільної конфіскації, в частині їх поширення на осіб, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування згідно з п. 2 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції», зокрема працівників МСЕК.

Чи допоможе посилення санкцій знизити аварійність на дорогах?

Подія

1 листопада 2024 р. зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо посилення адміністративної відповідальності за систематичні порушення правил дорожнього руху № 12172 від 01.11.2024 (далі – Проєкт Закону № 12172). Він:

1)  обмежує можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення (обмежитись усним зауваженням) за правопорушення, передбачені частинами 5–7 ст. 122 КУпАП («Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху») (ст. 22 КУпАП);

2)  додає до ст. 122 КУпАП нові кваліфіковані склади порушення правил проїзду пішохідних переходів, перехресть, обгону і зустрічного роз’їзду, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах – якщо ці дії вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення зазначених правил. 

Оцінка ЦППР

У Пояснювальній записці автори Проєкту Закону № 12172 посилаються на статистику наслідків дорожньо-транспортних випадків (ДТП) та зазначають, що «перевищення швидкості було найбільш поширеним порушенням, що призводило до ДТП, й офіційно визначено як причина 56% усіх смертей на дорогах». Водночас виглядає сумнівним, що посилення санкцій допоможе знизити аварійність на дорогах.

16 лютого 2021 року було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху». Цим законом було внесено зміни як до Кримінального кодексу України (КК), так і до КУпАП, а також інших законів. Крім посилення санкцій, ним було також обмежено можливість застосування заохочувальних норм (звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо) щодо порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Але, як показує статистика, ситуація після цього не дуже покращилась. Навпаки кожного року простежується зростання смертності від ДТП. Отже, саме по собі посилення санкцій не є ефективним засобом протидії правопорушенням, зокрема ДТП.

У Директиві Європейського Парламенту і Ради 2008/96/ЄС від 19 листопада 2008 року про управління безпекою дорожньої інфраструктури (зі змінами згідно з Директивою 2019/1936 від 23 жовтня 2019 р.) передбачено, що держави-члени повинні забезпечити, щоб для всіх інфраструктурних проєктів була проведена оцінка впливу на дорожню безпеку (ст. 3), здійснено аудити дорожньої безпеки (ст. 4), щоб періодичне інспектування дорожньої безпеки було організовано з достатньою частотою (ст. 6), щоб було враховано потреби уразливих учасників дорожнього руху (ст. 6b),  забезпечено дорожню розмітку та дорожні знаки (ст. 6c). Крім того, додатками до Директиви передбачено Індикативні елементи оцінювання впливу на дорожню безпеку (Додаток І), Індикативні елементи аудитів дорожньої безпеки (Додаток ІІ), Індикативні елементи цільових інспектувань дорожньої безпеки (Додаток ІІа), Індикативні елементи оцінювання дорожньої безпеки в масштабі мережі (Додаток ІІІ). Тобто, ЄС орієнтується на заходи, спрямовані на попередження аварійних ситуацій на дорогах, а не на покарання винуватих і тим більше не на посилення санкцій.

У чому полягають основні причини аварійності на дорогах і які існують основні концепції її зниження?

Згідно з дослідженням, основними причинами ДТП є: порушення правил обгону та дистанції, перевищення швидкості, слабка підготовка водія, управління в нетверезому стані, несправність транспортного засобу, недотримання правил дорожнього руху його учасниками, зниження працездатності водіїв, незадовільний технічний стан транспортних засобів, неправильне розміщення та кріплення вантажу, незадовільне облаштування та утримання елементів дороги.

Через війну з’явилися додаткові фактори небезпеки на дорогах України. Обстріли енергетичної інфраструктури змушують всю країну заощаджувати електроенергію. Навіть у темний час доби вуличне освітлення часто приглушене або взагалі вимкнене. Через це зросла кількість летальних ДТП з пішоходами. Також збільшилась кількість нелегальних перевізників, особливо у прикордонних регіонах на заході країни, які наражають на небезпеку велику кількість пасажирів.

21 жовтня 2020 року Урядом затверджено Стратегію підвищення безпеки дорожнього руху в Україні до 2024 року. Стратегія безпеки руху складається з: цифровізації та запровадження інтелектуальної транспортної системи в систему управління безпекою дорожнього руху;  розбудови сучасної інфраструктури безпеки;  створення умов та правил на ринку перевезень, що унеможливлюють нехтування безпекою з боку перевізників; створення системи ефективної та швидкої допомоги постраждалим під час ДТП; довготривалої масштабної кампанії, покликаної суттєво змінити рівень ставлення суспільства до безпеки руху. Також затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року.

Відновлюється робота камер автофіксації, контролюється швидкісний режим поліцейськими патрулями з радарами, впорядковуються блокпости на дорогах, щоб підвищити безпеку та зменшити затори.

На засіданні експертів з безпеки дорожнього руху 14 листопада 2022 року відмічено необхідність запровадження системи штрафних балів, яка є однією з європейських практик, та діятиме на тих порушників ДТП, які системно та свідомо порушують ПДР. Така система передбачатиме 41 накопичення штрафних балів за систематичні порушення ПДР і втрату посвідчення водія в разі критичної кількості таких балів. Проєкт Закону щодо впровадження обліку штрафних балів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зареєстровано під № 6502 від 05.01.2022 (03.09.2024 включено до порядку денного).

У дослідженнях зазначається про необхідність впровадження концепції «нульової толерантності» («Vision Zero») до аварій зі смертельними та тяжкими наслідками. Вона включає збір, аналіз і використання даних для розуміння тенденцій та потенційних наслідків смертності від ДТП дорожнього руху у певній громаді. За допомогою мапування можна визначити місця концентрації ДТП, а потім, використовуючи ДСТУ 4123:2020 «Засоби заспокоєння руху», обрати відповідний інженерний засіб на певній ділянці.

Отже, необхідно спрямовувати зусилля не на посилення санкцій, як це передбачено Проєктом Закону № 12172, а на вироблення комплексних механізмів регулювання поведінки та убезпечення дорожнього руху. Нагальною є подальша робота над автоматизацією фіксування порушень, встановлення необхідних світлофорів, «лежачих поліцейських» тощо, з урахуванням особливостей воєнного стану.