Політичний аналіз подій за період за 4 – 11 лютого 2019 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
НАЗК розпочало ведення реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення
1. Експертна позиція ЦППР
4 лютого 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції нарешті розпочало ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. До цього реєстр вели посадовці Міністерства юстиції України.
Цей реєстр дозволяє віднайти всі судові рішення, які набрали законної сили, щодо осіб, які вчинили корупційні, пов’язані з корупцією правопорушення. Пошук можна здійснити за ПІП особи або за статтею КК чи КУпАП.
Відомості з цього реєстру в першу чергу слугуватимуть для проведення спеціальної перевірки перед зайняттям особою посади публічної служби, а також для проведення перевірки щодо осіб, які беруть участь у процедурах публічних закупівель.
Окрім того, реєстр мав би допомагати аналізувати інформацію про осіб, яких притягнуто до відповідальності, з метою визначення найбільш вразливих секторів, умов, які сприяють вчиненню корупційних, пов’язаних з корупцією правопорушень.
2. Позиція відповідних органів влади
Ведення цього реєстру Національним агентством з питань запобігання корупції передбачене Законом України «Про запобігання корупції». Однак майже три роки після обрання керівництва та початку роботи НАЗК цей реєстр продовжувало вести Міністерство юстиції України. У 2018 році відбулася закупівля послуг із розробки відповідного програмного забезпечення для реєстру. Як вбачається, до реєстру НАЗК перенесені всі відомості, акумульовані Міністерством юстиції України за весь час адміністрування ним відповідного реєстру. Наразі аналіз відомостей реєстру неможливий в автоматизованому режимі у відкритому доступі, а інформація за пошуком обмежена лише 50 першими записами.
Недосконалим є перелік правопорушень, які визначені як корупційні або пов’язані з корупцією, через що інформація реєстру неповна.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Для того, щоб реєстр почав виконувати свою важливу функцію – аналітичну, необхідно провести технічне вдосконалення його програмного забезпечення, щоб кількість записів, які відповідають пошуковому запиту, відображалася у будь-якій кількості, а також необхідно створити автоматизований модуль аналізу відомостей, який буде доступний усім користувачам безоплатно.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Пункт 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції»; Рішення НАЗК №166 від 09.02.2018 року «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення»; ст. 1 Закону України«Про запобігання корупції»; ст. 45 КК.
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
НАЗК повинне якомога швидше доопрацювати програмне забезпечення реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією, щоб:
– усунути обмеження відображення кількості записів, які відповідають пошуковому запиту;
– створити модуль автоматизованого аналізу відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, за різними критеріями.
Верховна Рада України має ухвалити необхідні законодавчі зміни, які усунуть суперечність між визначенням «корупційне правопорушення» у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та переліком корупційних злочинів, визначеним у примітці до ст. 45 КК. Також необхідно визначити перелік кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Лише після цього відомості реєстру будуть повними та релевантними.
Пленарні засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо кандидатів до Верховного Суду можуть відбутися без представників Громадської ради доброчесності
1. Експертна позиція ЦППР
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС, Комісія) завершує співбесіди з кандидатами до Верховного Суду. Згідно з вимогами закону ті кандидати, щодо яких Громадська рада доброчесності (ГРД, Рада) затвердила висновок, можуть бути визнані такими, що підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді (тобто продовжити участь у доборі), у разі, якщо таке рішення підтримали не менш ніж 11 членів Комісії. Комісія вирішуватиме ці питання на засіданнях Комісії у пленарному (повному) складі, які розпочнуться з 19 лютого 2019 року.
На першому конкурсі до Верховного Суду, який відбувся у 2017 році, під час пленарних засідань члени ВККС заслуховували кандидатів і члена ГРД, щоб сформувати спільну думку про кандидатів.
Однак ВККС змінила свій Регламент і вилучила з нього положення про заслуховування кандидата і позиції Громадської ради доброчесності.
Експерти ЦППР вважають намір ВККС не допустити членів ГРД до участі в пленарних засіданнях щодо тих кандидатів до Верховного Суду, щодо яких Рада затвердила висновки, такою, що суперечить вимогам п. 4 ч. 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який визначає, що ГРД має право делегувати уповноваженого представника для участі у засіданні Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Закон не встановлює жодних обмежень такої участі залежно від того, засідає Комісія у пленарному складі чи у складі колегії.
2. Позиція відповідних органів влади
Як зазначив представник ВККС: «На конкурсі до Верховного Суду (йдеться про перший конкурс – прим. авт.) фактично співбесіди з кандидатами в межах кваліфікаційного оцінювання проводили колегії, і за наявності висновку ГРД колегія ухвалювала рішення передати це питання на розгляд всієї Комісії в пленарному засіданні. Час показав, що ця процедура дуже енерго- і часозатратна. Комісія в пленарному складі знову розглядала всі ті самі питання від самого початку».
Тобто процедура розгляду висновків на пленарному засіданні була змінена задля економії часових ресурсів ВККС.
У січні 2019 року ГРД опублікувала заяву, у якій закликала ВККС «провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу».
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
У зміненому Регламенті ВККС визначила, що на пленарному засіданні доповідач інформує присутніх на засіданні членів Комісії про ухвалене у складі колегії рішення, зокрема про зміст висновку та пояснення судді (кандидата на посаду судді). Роль пленарного засідання зводиться до формального затвердження рішення колегії і відхилення висновку ГРД.
Тобто внесенням змін до власного Регламенту Комісія позбавила ГРД права не тільки представити висновок на пленарному засіданні Комісії, але й поставити питання кандидату для того, щоб члени ВККС могли безпосередньо сприйняти та оцінити достатність та обґрунтованість його відповідей. Такими діями Комісія практично нівелювала роль Ради в процедурі добору суддів Верховного Суду.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Згідно із ч. 1. ст. 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11 її членами.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ГРД делегує уповноваженого представника для участі в засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
Підпункт 2.1.1 п. 2.1 Розділу ІІ Регламенту Комісії визначає, що організаційними формами діяльності Комісії є засідання у складі колегій, палат або в пленарному складі.
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
ВККС має забезпечити виконання прямої вимоги закону про право членів ГРД брати участь у засіданнях Комісії (п. 4 ч. 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), щоб представити негативний висновок щодо кандидата всьому складу ВККС. Для цього ВККС мала б повернути положення свого Регламенту до редакції, яка діяла під час першого конкурсу до Верховного Суду, щоб допустити членів ГРД до участі в пленарних засіданнях Комісії, на яких будуть розглядатися висновки ГРД.