Політичний аналіз подій за період за 26 листопада – 3 грудня 2018 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Державне бюро розслідувань розпочало свою роботу
1. Експертна позиція ЦППР
27 листопада Державне бюро розслідувань почало повноцінно функціонувати по всій території України, чому передувало призначення 23 із 27 кандидатів на керівні посади в цьому органі, а також складання присяги 300 слідчими.
У контексті боротьби з корупцією це означає, що з цього дня ДБР вестиме досудове розслідування корупційних злочинів, учинених особами, які обіймають найвищі політичні посади, посади державної служби, службовими особами НАБУ та прокурорами САП (окрім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з ч. 5 ст. 216 КПК України). У перший же день своєї роботи ДБР зареєструвало кілька кримінальних проваджень за фактами вчинення таких злочинів, що налаштовує на певний оптимізм.
Утім, з огляду на таку підслідність ДБР існує небезпека, що представники найвищих ешелонів влади спробують використати саме цей орган для тиску на керівництво та співробітників НАБУ і САП з метою вихолощення їх діяльності.
Окрім того, існує небезпека, що на початковому етапі функціонування цього органу можуть виникнути певні складнощі, пов’язані як з відкриттям нових кримінальних проваджень за злочинами, які підслідні ДБР, так і з передаванням до ДБР тих проваджень, які перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування.
2. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Ч. 1 Прикінцевих положень, ч. 1 Перехідних положень, ч. 4 ст. 216 КПК України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
3. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Найголовніше завдання на початковому етапі – забезпечити справжню аполітичність та незаангажованість діяльності ДБР. Саме на цьому мають зосереджуватися свідомі представники влади, міжнародні та вітчизняні експерти та українські громадські активісти, які опікуються реформою органів правопорядку та антикорупційною реформою.
У контексті процедурних питань започаткування діяльності ДБР варто відзначити, що згідно з чинним законодавством:
1) починаючи з 27 листопада, усі заяви та повідомлення про вчинення злочинів, підслідних ДБР, мають подаватися саме до цього органу;
2) починаючи з 27 листопада, усі заяви та повідомлення про вчинення злочинів, підслідних ДБР, що надійшли до ОВС чи НП, протягом 24 годин мають передаватися до ДБР для їх внесення до ЄДРДР;
3) матеріали кримінальних проваджень, які підслідні ДБР, але станом на 27 листопада перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, у тримісячний строк мають бути передані до ДБР для продовження провадження;
4) кримінальні провадження, які були розпочаті слідчими органів прокуратури до 27 листопада та перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше ніж до 20 листопада 2019 року.
Введення правового режиму воєнного стану в Україні
1. Експертна позиція ЦППР
Уночі 26 листопада Рада національної безпеки та оборони України схвалила рішення запропонувати Президенту України запровадити воєнний стан строком на 60 діб. РНБО визначила за необхідне ввести в Україні особливий правовий режим для створення умов з відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загроз для незалежності та територіальної цілісності України. Президент України відразу ж звернувся до Парламенту з пропозицією запровадити воєнний стан в Україні строком на 60 днів. Для розгляду цього питання спікер скликав позачергове засідання Парламенту 26 листопада о 16:00. Під час позачергового засідання Президент вніс нову редакцію Указу про введення воєнного стану в Україні № 393/2018, у якій строк запровадження воєнного стану був змінений до 30 днів. Парламент у той же день ухвалив Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із застереженням про введення воєнного стану не на всій території України, а в 10 областях та Азово-Керченській акваторії.
Найбільшою проблемою є те, що ані Указ, ані Закон не визначають, які саме конституційні права під час введеного воєнного стану з 28 листопада до 26 грудня 2018 року обмежуються та в якому обсязі.
2. Позиція відповідних органів влади
Відповідно до пункту 3 Указу в Україні на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, необхідних для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Президент неодноразово зазначав, що конституційні права обмежуватимуться тільки у випадку ескалації збройного конфлікту з РФ.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Таким чином, в указі Президента про введення воєнного стану має бути не дублювання положень закону з переліку прав, які можуть обмежуватися під час воєнного стану, а конкретизація, які саме права з цього законодавчо визначеного переліку обмежуються та яким чином під час вперше введеного в Україні воєнного стану.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Конституція України: пункт 31 частини першої статті 85, пункт 20 частини першої статті 106, стаття 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №393/2018, Закон України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Президент та Верховна Рада України, відповідно, в указі та законі не конкретизували перелік конституційних прав, які обмежуються протягом введеного в Україні воєнного стану, та обсяг їх обмеження, що може породжувати невиправдане порушення конституційних прав громадян державними органами та в цілому негативно позначитися на правопорядку в країні.