preloader

Що вас цікавить?

Політичний аналіз подій за період за 2 – 9 липня 2018 року

09.07.2018

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




ЦППР закликає виправити проблеми, зумовлені неякісною підготовкою окремих положень закону про антикорупційний суд


1. Експертна позиція ЦППР

У парламенті до другого читання готується законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону «Про Вищий антикорупційний суд» (№ 7441). Цей законопроект дає можливість виправити деякі проблеми, зумовлені неякісною підготовкою закону про антикорупційний суд, у разі підтримання відповідних поправок народних депутатів.

Зокрема, для незалежного розгляду справ про топ-корупцію є такі загрози:

  1.  ті справи про високопосадову корупцію, які вже на розгляді судів, не потраплять на розгляд Вищого антикорупційного суду навіть в апеляційній інстанції;
  2.  касаційною інстанцією для таких справ буде Верховний Суд, діючий склад якого відібрали за загальною процедурою без урахування антикорупційної спеціалізації; загальна процедура мала досить маніпулятивний характер.

Також серйозні проблеми чинний закон закладає у процедуру відбору суддів антикорупційного суду: міжнародні експерти зможуть взяти участь в оцінці лише доброчесності, але не професійної етики кандидатів, а строк для проведення такої оцінки становить лише один місяць.

Законопроект № 7441 не виправляє цих недоліків. До того ж містить положення, які жодним чином не зумовлені прийняттям Закону «Про Вищий антикорупційний суд», але можуть паралізувати роботу Громадської ради доброчесності.

2. Позиція відповідних органів влади

Про зазначені проблеми заявляли міжнародні партнери України, зокрема, Міжнародний валютний фонд та Державний департамент США, а також представники громадянського суспільства, серед них Центр політико-правових реформ та Реанімаційний пакет реформ.

Спікер українського парламенту погодився з можливістю вирішення проблеми апеляційного перегляду через законопроект № 7441. Українські органи влади наразі публічно не відреагували на інші озвучені проблеми. Однак окремі народні депутати України подали необхідні пропозиції до законопроекту № 7441 для виправлення зазначених проблем.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

ЦППР підтримує створення незалежної системи судового розгляду справ про топ-корупцію, зокрема шляхом внесення необхідних змін за допомогою ухвалення законопроекту № 7441 з відповідними поправками народних депутатів.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

7 червня Парламент ухвалив Закон «Про Вищий антикорупційний суд». 11 червня Президент підписав його і він набрав чинності. 21 червня прийнято Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду». Таким чином, створена законодавча основа для початку формування суддів цього суду. Однак законодавча база з цих питань потребує вдосконалення.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

ЦППР закликає Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя при підготовці до другого читання законопроекту № 7441 підтримати поправки народних депутатів, які:

  1.  передбачають апеляційний перегляд Вищим антикорупційним судом навіть тих справ про топ-корупцію, провадження у яких до його створення здійснювали місцеві суди у першій інстанції;
  2.  запроваджують Антикорупційну палату у Верховному Суді для касаційного перегляду таких справ, з відбором суддів до неї за участі міжнародних експертів;
  3.  поширюють компетенцію міжнародних експертів також на оцінку професійної етики кандидатів, встановивши реалістичний строк для оцінки сумнівних кандидатів;
  4.  усувають перешкоди для діяльності Громадської ради доброчесності щодо участі у кваліфікаційному оцінюванні усіх суддів.


Президент підписав Закон про дисциплінарний статут Національної поліції


1. Експертна позиція ЦППР

У день святкування третьої річниці утворення поліції (4 липня) Президент України підписав Закон про дисциплінарний статут Національної поліції, ухвалений парламентом майже 4 місяці тому (15 березня). Цей Закон покликаний замінити застарілий Статут органів внутрішніх справ від 2006 року.

2. Позиція відповідних органів влади

Проект Закону готувався Міністерством внутрішніх справ і вносився Урядом. Однак проект вдалося удосконалити до другого читання в парламенті після різкої критики з боку експертів ЦППР і звернень про необхідність надання поліцейським прав, гарантованих Конституції.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Важливість цього Закону в тому, що він дозволяє захистити поліцейських від безпідставного притягнення їх до дисциплінарної відповідальності чи звільнення з органів поліції. У Статуті визначений вичерпний перелік обов’язків, за порушення яких поліцейські притягуватимуться до відповідальності, гарантуються права поліцейських на доступ матеріалів дисциплінарної справи, на залучення адвоката, а також передбачений виключно комісійний порядок службового розслідування.

Водночас, у Статуті немає чіткого визначення дисциплінарного проступку і порушень службової дисципліни як підстав для дисциплінарної відповідальності поліцейського, що може привести до зловживань у цій процедурі. Також не встановлена обов’язковість залучення представників громадськості до діяльності дисциплінарних комісій.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Згодом Дисциплінарний статут Національної поліції потребуватиме удосконалення в напрямку визнання дисциплінарного проступку єдиною підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського, а також встановлення обов’язкової участі представників громадськості у роботі дисциплінарних комісій.