Політичний аналіз подій за період з 17 по 24 червня 2019 року

ВРП провела обговорення щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2018 рік на тлі скандалу щодо можливого втручання Адміністрації Президента у роботу судової системи

---

1. Експертна думка ЦППР

21 червня у м. Києві відбулося фахове обговорення щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2018 рік, опублікованої Вищою радою правосуддя (далі – ВРП, Рада) у квітні 2019 року. Раніше експерти ЦППР опублікували альтернативну доповідь про незалежність судової системи України, яка стосувалася подій, що мали місце в судовій сфері, з наданням власної, критичної, оцінки висновкам, публікаціям та позиціям ВРП. Зокрема, експерти звернули увагу на те, що в доповіді відсутня інформація про загрози незалежності суддів, які породжуються самою судовою системою.

Обговорення щорічної доповіді відбулося на тлі скандалу про можливе втручання нової адміністрації Президента України в роботу судової системи. Так, Голова Ради суддів України Олег Ткачук заявив: «Напередодні, сьогодні вночі та зранку до мене почала надходити інформація від суддів з різних регіонів України, членів Ради суддів України про те, що з Адміністрації Президента України головам судів надходять телефонні дзвінки з вимогою дати розпорядження делегованим від цих судів до Ради суддів України членам зірвати проведення засідання Ради суддів. Вказана ситуація викликає велике занепокоєння і жодним чином не узгоджується із засадами демократії, свідчить про реальну загрозу для судової влади та може підірвати її авторитет як неупередженого арбітра у соціальних, політичних, економічних спорах».

2. Контраргумент відповідного органу влади

В Адміністрації Президента України слова голови Ради суддів України заперечують. «Те, про що сказав Ткачук, – це заява групи людей, які в минулому взяли під контроль судову систему і намагаються тримати її під контролем. Минулого тижня Президент заявив, що ми будемо переглядати судову реформу, і, очевидно, люди відчули якусь боязнь втратити контроль», – заявив заступник глави Адміністрації Президента України Руслан Рябошапка.

Окрім того, у ЗМІ поширена інформація про незадоволення частини складу Ради суддів України роботою цього органу. Як повідомив заступник Голови Ради суддів України Вадим Бутенко, Рада суддів України практично не займається проблемами судів першої інстанції, а всі успіхи реформи обмежуються створенням Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду. Почати новий етап реформи, на його думку, слід із заміни керівника Ради суддів України, який ігнорує проблеми судів першої інстанції.

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

На думку експертів ЦППР, повідомлення у пресі про можливе втручання чиновників у роботу судової системи підтверджують побоювання у триваючій залежності судової системи від політичних впливів. За Президентства Віктора Януковича судова система була під цілковитим контролем політичної влади, який забезпечувався через контрольовані органи суддівського врядування та самоврядування. Попри суттєві законодавчі зміни, спрямовані на посилення незалежності судової влади, контроль політичної влади над судової системи зберігся також за президентства Петра Порошенка. Повідомлення голови Ради суддів України в разі, якщо воно правдиве, може свідчити про те, що нова адміністрація намагається перепідпорядкувати судову систему під свої інтереси, наслідуючи традиції попередників.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

–

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Слід переглянути порядок реалізації кожним представником професійної спільноти свого права голосу на з’їзді суддів через запровадження безпосереднього голосування за кандидатів на посади в органів суддівського врядування та самоврядування з використанням сучасних інформаційних технологій. Такий крок у разі запровадження ускладнить політичний контроль над обранням суддів до складу органів суддівського врядування та самоврядування. Також доцільно запровадити контроль щодо відповідності критеріям доброчесності претендентів на посаду в органах суддівського врядування та забезпечити участь представників громадянського суспільства з бездоганною репутацією у цих органах.

Партія «Слуга народу» представила свій план дій щодо боротьби з корупцією

---

1. Експертна думка ЦППР

18 червня у Telegram-каналі партії «Слуга народу» оприлюднили кроки для знищення системної корупції в Україні, які передбачають створення повноцінної національної системи електронного врядування; радикальне очищення і перезавантаження прокуратури; забезпечення реальної незалежності антикорупційних органів; переведення максимально можливої кількості державних послуг онлайн; посилення відповідальності за корупційні злочини та впровадження обов’язкової конфіскації майна корупціонерів; створення системи захисту свідків та запровадження системи грошової винагороди для громадян за виявлену корупцію; ухвалення сучасного законодавства про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, що дозволить притягати до відповідальності корумпованих та некомпетентних чиновників; ґрунтування будь-якого розслідування стосовно бізнесу на принципі презумпції доброчесності.

2. Контраргумент відповідного органу влади

–

3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади

Кроки щодо боротьби з корупцією, оприлюднені партією, яка наразі, за даними соціологічних опитувань, має найвищі показники підтримки перед позачерговими парламентськими виборами, хоч і мають правильний вектор, але виглядають точковими та неповними, несистемними. Їм бракує конкретності та однозначності.

Забезпечення незалежності антикорупційних органів є важливим елементом для того, щоб вони суттєво підвищили свою ефективність й результативність, але при цьому не менш важливою є розбудова інституційної спроможності цих органів та посилення їхніх повноважень.

У контексті антикорупційної політики важливо забезпечити захист не лише свідків у кримінальних провадженнях, але й загалом викривачів корупції, які не завжди є учасниками кримінального провадження. Фінансова винагорода має бути одним із елементів стимулювання повідомлень про відомі громадянам випадки корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Окремі із запропонованих заходів уже втілені: наприклад, Кримінальний кодекс України передбачає санкції у вигляді конфіскації та спеціальної конфіскації. Механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів також передбачений законодавством, хоч і не є зараз ефективним. Вірогідно, у повідомленні партії йдеться саме про вдосконалення процедури цивільної конфіскації активів, щоб вона стала дієвим практичним інструментом.

Деякі пункти визначені нечітко. Наприклад, не зрозуміло, що значить ґрунтування розслідувань стосовно бізнесу «на принципі презумпції доброчесності». У цих пунктах зазначається про потребу очищення і «перезавантаження» прокуратури. Але не ясно, що означатиме на практиці «перезавантаження» прокуратури: чи це включатиме запровадження конкурсного відбору на адміністративну посаду Генерального прокурора? Чи йдеться про створення компактного офісу Генерального прокурора на противагу існуючій ГПУ? Чи варто очікувати певних змін у діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів?

Заходи щодо переведення послуг в онлайн або створення повноцінної системи електронного врядування дійсно є тими елементами, які зможуть усунути частину передумов виникнення корупції на побутовому та адміністративному рівні, однак вони навряд чи матимуть вирішальне значення для протидії політичній, високопосадовій корупції. Крім того, попри беззаперечне визнання користі ІТ-інструментів у запобіганні корупції, ці самі ІТ-інструменти можуть самі бути об’єктом зловживань, чому також варто ефективно протидіяти.

4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб

–

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Як лідеру виборчих перегонів, партії варто оприлюднити більш детальну та конкретну програму, яка стосується антикорупційних заходів. Останні мають бути більш системними та рівномірно охоплювати аспекти запобігання корупції та покарання за корупційні діяння. Більшої уваги потребують заходи з глибшої трансформації публічного сектору, які можуть усунути значну кількість корупційних ризиків. Діджиталізація публічної служби є лише одним з таких напрямів.