Політичний аналіз подій за період з 14 – 21 травня 2018 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
- Політичні сили і фінансові клани хочуть мати вплив на відбір суддів Антикорупційного суду. Важливо цього не допустити
- У першому читанні ухвалено законопроект про удосконалення діяльності ДБР
- Громадськість закликає Президента, народних депутатів та Омбудсмена внести конституційне подання щодо неконституційності е-декларування для активістів
Політичні сили і фінансові клани хочуть мати вплив на відбір суддів Антикорупційного суду. Важливо цього не допустити
1. Експертна позиція ЦППР
21 травня Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що закон про антикорупційний суд є ключовим на поточний пленарний тиждень (ймовірне його прийняття в цілому). Також спікер повідомив, що положення законопроекту погоджені з МВФ і Венеційською комісією. Дискусії тривають лише стосовно повноважень Громадської ради міжнародних експертів.
Нагадаємо, що законопроект «Про Вищий антикорупційний суд», ініційований Президентом України, передбачив, що відбір кандидатів до антикорупційного суду здійснюватиме діючий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), а Громадська рада міжнародних експертів зможе лише давати рекомендаційні висновки про недоброчесність окремих кандидатів (подібну роль під час формування нового Верховного Суду відігравала Громадська рада доброчесності, більшість висновків якої було відхилено).
Під час відбору суддів Верховного Суду, який проводила ВККС, ключовими проблемами стали маніпуляції з боку її членів, які забезпечили перемогу далеко не найкращим кандидатам, а також неможливість верифікувати чесність результату.
Ізольована від процесу визначення результатів відбору Громадська рада міжнародних експертів може бути використана для «прикриття» результатів конкурсу, на який хочуть мати вплив політичні і олігархічні еліти через діючих членів ВККС.
Крім того, згідно з президентським законопроектом, роль касаційної інстанції у справах про високопосадову корупцію відведено діючому складу Верховного Суду. Це може призвести до того, що навіть чесно сформований Вищий антикорупційний суд може виявитися неефективним, бо підконтрольні політичній владі судді Верховного Суду зможуть скасовувати рішення Вищого антикорупційного суду на її замовлення.
2. Позиція відповідних органів влади
Аналіз тексту законопроекту і пропозицій представників ключових політичних сил у парламенті, показує, що міжнародникам хочуть відвести роль у Громадській раді міжнародних експертів, яка даватиме рекомендаційні негативні висновки щодо кандидатів.
Ба більше, є й пропозиції передбачити можливість оскарження рішень цієї Ради в суді (нагадаємо, що політична влада має інструменти впливу на суддів).
Лише окремі пропозиції народних депутатів спрямовані на введення міжнародників безпосередньо до складу ВККС, аби вони були задіяні в усіх етапах конкурсу і не дали можливість маніпулятивно визначити його результати.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
На думку ЦППР, у разі ізоляції міжнародників від процедури вибору кращих кандидатів міжнародна спільнота не матиме жодної можливості проконтролювати чесність визначення переможців конкурсу.
Навіть наділення міжнародників правом вето щодо окремих кандидатів не забезпечить чесності відбору в умовах непрозорого визначення результатів конкурсу чинним складом ВККС, який скомпрометував себе під час конкурсу до Верховного Суду.
По-друге, ВККС залишиться безконтрольною і зможе розставити кандидатів у рейтингу під впливом політичних і олігархічних еліт.
По-третє, модель, яку пропонує Президент і Голова Верховної Ради України (окремий орган з міжнародників, ізольованих від процесу відбору переможців конкурсу), не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії:
«Необхідно запровадити додаткові гарантії для забезпечення того, щоб орган, який приймає рішення, у процедурі призначення суддів був достатньо незалежним від виконавчої та законодавчої влади. Цього можна досягти, наприклад, надаючи неполітичному агентству, такому як Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККСУ), право призначати членів цього органу, крім членів, запропонованих міжнародними донорами. Іншим варіантом було би не створити додатковий орган, наприклад, запропоновану Конкурсну комісію, а – як тимчасовий захід до завершення судової оцінки – включити експертів, запропонованих міжнародними донорами як позаштатних членів ВКК для участі у процедурі відбору суддів в антикорупційних судах, і віддати їм вирішальну роль у цій процедурі. Залучення міжнародних організацій та донорів до процедури відбору повинне бути детальніше врегульоване, аби забезпечити високий рівень прозорості та дотримання Конституції».
По-друге, міжнародникам складніше дати оцінку минулого кандидатів, щоб відсіяти найгірших кандидатів, ніж оцінити їхні спроможності і визначити найкращих кандидатів.
Крім того, Венеційська комісія пропонувала: «Спеціальні правила для антикорупційних судів та суддів (включно з їхнім призначенням та статусом), які відхиляються від загальних положень соціальної справедливості, повинні обмежуватися тим, що необхідно для ефективної роботи».
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Щоб вирішити головну проблему, яка проявилася під час конкурсу до Верховного Суду, на думку ЦППР, міжнародників треба долучати до відбору найкращих, а не відсіву найгірших. Якщо й довіряти ВККС проведення відбору, то міжнародників треба включити саме в цю структуру, щоб мінімізувати простір для маніпуляцій, а отже, і можливості формування кишенькового антикорупційного суду. Тому ми підтримуємо пропозиції народних депутатів, які пропонують створити у складі ВККС спеціальну колегію для відбору суддів антикорупційних суддів (у її складі – три члени ВККС, чотири міжнародники)
При цьому потрібно зберегти визначену діючим законом стадійність відбору і участь Громадської ради доброчесності, яка може забезпечувати негативний відбір кандидатів (відсів за критерієм недоброчесності).
Крім того, потрібно створити окрему автономну антикорупційну палату у Верховному Суді, суддів якої дібрати за тими ж процедурами, що й суддів Вищого антикорупційного суду.
У першому читанні ухвалено законопроект про удосконалення діяльності ДБР
1. Експертна позиція ЦППР
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань (реєстр. № 5395-д) ухвалений в першому читанні 17 травня 2018 року. Цей Закон дозволить швидше запустити роботу ДБР і вирішить низку проблем щодо повноважень Бюро.
2. Позиція відповідних органів влади
Головними положеннями Проекту 5395-д є:
- запровадження посади оперуповноваженого, що дозволить оголосити конкурси на посади у всі оперативні підрозділи Бюро;
- надання окремим підрозділам ДБР повноважень щодо оперативно-розшукової діяльності. Наразі лише підрозділи внутрішньої безпеки та забезпечення особистої безпеки мають таку можливість, а проводити оперативну діяльність в рамках досудового розслідування Бюро не може;
- передання від зовнішньої до внутрішньої конкурсної комісії повноважень з відбору службовців центрального апарату Бюро.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Проектом пропонується перенести територіальні управління з Миколаєва до Одеси та з Полтави до Харкова, що має корупційну небезпеку і може поставити під загрозу об’єктивний розгляду справ Бюро в судах. Модель розташування теруправлінь, передбачена чинним законом, навмисне встановлює підсудність справ, в яких фігурують високопосадовці з міст мільйонників, судам у менших містах країни.
Законопроект пропонує набір службовців підрозділів внутрішнього контролю здійснювати без участі зовнішньої конкурсної комісії. Чинний закон натомість гарантує відбір усіх працівників внутрішньої безпеки максимально ретельно, незалежно та за прозорою процедурою, адже саме вони відповідатимуть за доброчесність всередині Бюро.
Проект пропонується встановити суворі вимоги до кандидатів на зайняття посад директора територіального органу Бюро (10 років стажу) і керівника підрозділу у центральному апараті (7 років стажу). Такі вимоги не дозволять залучити до роботи в органі молодих спеціалістів з юридичної практики, а гратимуть на руку «старим» кадрам з органів правопорядку.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Проект 5395-д може бути підтриманий в цілому лише у випадку виправлення зазначених недоліків перед його другим читанням у парламенті.
Громадськість закликає Президента, народних депутатів та Омбудсмена внести конституційне подання щодо неконституційності е-декларування для активістів
1. Експертна позиція ЦППР
3 квітня 2018 року Верховна Рада України вчергове безрезультатно спробувала виправити помилку та скасувати неконституційне електронне декларування для громадських активістів. Голосування було провалено народними депутатами, незважаючи на заклики міжнародної спільноти відмінити ці дискримінаційні для громадськості норми, а також негативні висновки Венеційської комісії.
Для захисту права громадян України на активну громадянську позицію від дискримінаційних норм, які не відповідають Основному Закону, Центр політико-правових реформ та Реанімаційний пакет реформ підготували відкрите конституційне подання про визнання положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року такими, що не відповідають Конституції України.
2. Позиція відповідних органів влади
Відсутня.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Поширення на фізичних осіб антикорупційних заборон, обмежень та обов’язків суперечать конституційному праву на свободу об’єднань, принципу рівності та забороні обмежень за ознакою виду діяльності, невтручанню в особисте життя. Окрім того, покладання на невизначене коло фізичних осіб антикорупційних обмежень та обов’язків, які передбачені для осіб, що здійснюють функції держави, суперечить принципу верховенства права в частині порушення правової визначеності, а також суперечить конституційному праву на свободу об’єднань, принципу рівності та забороні обмежень за ознакою виду діяльності, невтручанню в особисте життя.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Статті 150, 152 Конституції України.
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Суб’єктам права на конституційне подання – Президенту України як гаранту дотримання Конституції України, народним депутатам та Уповноваженому Верховної Ради з прав людини – підтримати підготовлене громадськістю подання та невідкладно звернутися з ним до Конституційного Суду України з проханням:
- визнати положення пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), оскільки вони не відповідають положенням частини першої статті 8, частині першій статті 21, частині другій статті 24,частині першій статті 32, частини четвертої та частини п’ятої статті 36, частини першої статті 64, Конституції України;
- визнати положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) як пов’язані з неконституційними положеннями пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII.
Конституційному Суду України відкрити провадження за конституційним поданням та визнати зазначені положення такими, що не відповідають Конституції України.