Що вас цікавить?

Політичний аналіз подій за період з 12 по 19 березня 2018 року

19.03.2018

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




Паралізована робота органів кримінальної юстиції України


1. Експертна позиція ЦППР

16 березня набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу, ухвалені ще 3 жовтня 2017 року разом з іншими процесуальними кодексами, які були необхідні для запуску нового Верховного Суду. Серед цих змін були також вкрай шкідливі для розслідування злочинів положення, які отримали назву “поправки Лозового”. Зокрема:

1. Звернення до суду із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, насамперед запобіжних заходів і обшуків, можливе виключно до суду за місцем реєстрації органів розслідування. Тобто, всі клопотання розглядаються  лише в 25 місцевих судах обласних центрів.

2. Будь-яка експертиза (судово-медична щодо встановлення причин смерті, економічна для оцінки збитків, судово-медична щодо визначення тяжкості тілесних ушкоджень тощо) відтепер проводиться лише за рішенням слідчого судді. Це створює надмірне обтяження для простих громадян. У випадку смерті особи та підозри на насильницьке настання смерті, слідчий може доручити провести експертизу лише при наявності судового рішення.

3. Запроваджено монополію держави на проведення експертиз в кримінальному провадженні. Це призведе до поширення корупції, адже вибір місця проведення експертизи значно звужується, і суттєво вплине час на проведення експертизи.

4. Строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких особі не повідомлено про підозру, відтепер обмежені до 12 місяців (щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості) та 18 місяців (щодо тяжких та особливо тяжких злочинів). Тобто нова система переносить момент обчислення строку досудового розслідування з моменту повідомлення про підозру на момент внесення відомостей до реєстру розслідувань. Після закінчення вказаних строків і відсутності підозрюваних провадження потрібно буде закривати, хоча строки давності притягнення до відповідальності, передбачені Кримінальним кодексом, не завершені.

5. Можливість скасування судом повідомлень про підозру повертає корупційну практику, яка існувала до 2012 року, і призводить до блокування розслідувань.

Нові правила розслідування застосовуються виключно до нових справ, розпочатих з 16 березня. Тим не менш, наразі на практиці і судам, і стороні захисту та стороні обвинувачення, складно розібратись у тих правилах, які вступили у силу. Це вже призводить до юридичного хаосу, зловживань та погіршує ефективність розслідування.

2. Позиція відповідних органів влади

Генеральний прокурор, Голова Національної поліції, Міністр внутрішніх справ і представники судової влади неодноразово публічно заявляли про неприпустимість набрання чинності новими правилами. Їх спільний прогноз – це призведе до “колапсу системи правопорядку”. Цю позицію підтримав Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Позиція органів влади в цілому підтримується експертним середовищем. Зміни порушують баланс між ефективним досудовим розслідуванням злочинів і забезпеченням прав осіб. Гальмування процесу розслідування шляхом створення черг у судах негативно вплине на процес розслідування, зокрема відновлення справедливості щодо потерпілих від злочинів.

Разом з тим зміни до КПК стали предметом політичних торгів, аніж зваженими юридичними пропозиціями до КПК. Саме тому в умовах, коли профільна спільнота та органи правопорядку виступають проти зазначених змін, вони все одно набрали чинності.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс, Закон України «Про судову експертизу»

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

15 березня Верховна Ради відхилила проект Закону № 7547, підготовлений за участі експертів Центру, яким передбачалось скасування нових положень КПК щодо всіх кримінальних проваджень. Водночас в профільному Комітеті було підготовлено компромісну редакцію цього законопроекту, яка залишала частину нових правил для злочинів у сфері господарської діяльності, у сфері службової діяльності та проти правосуддя.

Після відхилення цього проекту проблема може бути вирішена шляхом реєстрації нового законопроекту, який би повертав текст КПК до попередньої редакції.



Висновок щодо проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 7366-2


1. Експертна позиція ЦППР

Проект Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 7366-2 (далі – Проект) зареєстровано 20 грудня 2017 року, як альтернативний проекту Закону № 7366. Розробниками є народні депутати Л. Ємець, Г. Гопко, Н. Веселова. Н. Єднак.

Значною мірою, положення Проекту насамперед щодо виборчих процедур базуються на нормах, викладених в Проекті № 1068-2, який був відхилений народними депутатами в 2017 році.

2. Позиція відповідних органів влади

Відсутня.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

За пропорційною системою, передбаченою Проектом, парламентські вибори проводитимуться у 28 виборчих регіонах, межі яких загалом враховуватимуть межі областей (за винятком Дніпропетровської області та м. Києва). На виборах кожна партія висуватиме два типи списків – єдиний список кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі та списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких формуватиметься єдиний список кандидатів. У виборчих регіонах виборці голосуватимуть за відповідні регіональні списки, а не єдиний список кандидатів. Голосування здійснюватиметься шляхом вписування порядкового номера списку до виборчого бюлетеня. Крім того, виборець факультативно може проголосувати також і за окремого кандидата, включеного до списку, за який він голосує (також шляхом вписування його порядкового номеру до бюлетеня). Бюлетень, в якому не буде зазначено жодного порядкового номеру списку, вважатиметься недійсним.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримуватимуть лише ті партії, на підтримку регіональних списків яких у загальнодержавному виборчому окрузі подано щонайменше 4% голосів виборців.

Після визначення партій, які подолали виборчий бар’єр, ЦВК визначатиме виборчі квоти – кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата. Причому ці виборчі квоти визначаються окремо для кожного виборчого регіону та для загальнодержавного округу.

Після цього ЦВК визначатиме кількість мандатів, які отримуватиме кожен регіональний список партії. У кожному виборчому регіоні депутатські мандати розподіляються між регіональними виборчими списками кандидатів від партій, пропорційно до кількості голосів виборців, поданих на підтримку відповідного регіонального виборчого списку. Для визначення кількості депутатських мандатів, отриманих регіональним виборчим списком кандидатів від партії, кількість голосів виборців, поданих у виборчому регіоні на підтримку відповідного регіонального виборчого списку, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманої частки становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати, включені до відповідного регіонального виборчого списку від цієї партії.

Кандидати у депутати, у яких частка від ділення поданих за них голосів виборців на загальну кількість голосів, поданих на підтримку відповідного регіонального виборчого списку партії становить не менше 0,005, розміщуються у верхній частині регіонального виборчого списку відповідної партії у порядку зменшення відповідних часток.

Для визначення кількості мандатів, отриманих партією в межах загальнодержавного виборчого округу, кількість голосів виборців, поданих за всі регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від цієї партії в межах загальнодержавного виборчого округу, ділиться на виборчу квоту для загальнодержавного виборчого округу.

Для цього кількість поданих за нього голосів у виборчому регіоні ділитиметься на виборчу квоту, і отримане число округлюватиметься до цілого числа. Ці мандати отримуватимуть кандидати від партії у виборчому регіоні, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів виборців. Нерозподілені в округах місця партії отримає список кандидатів від цієї ж партії у загальнодержавному виборчому окрузі. Місця, відведені списку кандидатів від партії у загальнодержавному окрузі, заміщуватимуться у порядку черговості, визначеної списком; при цьому кандидати, обрані у виборчих регіонах, не враховуватимуться.

З Експертним висновком ЦППР на проект Закону про вибори народних депутатів № 7366-2 можна ознайомитися за посиланням.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Запровадження пропорційної виборчої системи із відкритими партійними списками відповідає Коаліційній угоді та Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Пропонований Проект є таким, що повністю відповідає Коаліційній угоді, рекомендаціям міжнародних організацій  (Резолюція ПАРЄ № 1549 (2007), Резолюції ПАРЄ № 1755 (2010), Висновку Венеціанської комісії CDL-AD(2011)037 від 17.10.2011 р.), належно захищає права внутрішньо переміщених осіб та українців, які мешкають за кордоном, містить суттєві обмеження щодо політичної реклами. Разом з тим,  в Проекті є недоліки, що стосуються запровадження жорсткої гендерної квоти, та неможливості обрання конституційного складу Верховної Ради України. В разі, якщо проект Виборчого кодексу буде відхилено, цей законопроект нами рекомендується для підтримки в першому читанні з подальшим його доопрацюванням.