Політичний аналіз подій 27 січня – 4 лютого 2020 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
- Верховна Рада України попередньо схвалила законопроект про внесення змін до Конституції України щодо зменшення кількості народних депутатів України без врахування юридичних позицій Конституційного Суду України
- Уряд пропонує узгодити закон про судоустрій з антикорупційним законодавством, але можуть бути «побічні» негативні наслідки
- Звіти ЦППР ввійшли до щорічного рейтингу найкращих аналітичних центрів світу «Global Go to Think Tank Index Report»
Верховна Рада України попередньо схвалила законопроект про внесення змін до Конституції України щодо зменшення кількості народних депутатів України без врахування юридичних позицій Конституційного Суду України
1. Подія
4 лютого 2020 року Верховна Рада України попередньо схвалила законопроект (реєстр. № 1017) про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи). Хоча законопроект отримав позитивний висновок Конституційного Суду України, у тексті документа, попередньо схваленому 4 лютого, не були враховані юридичні позиції Конституційного Суду України, висловлені ним у висновку від 16.12.2019 р. Зокрема, Конституційний Суд України звернув увагу на таке:
- Конституція України має встановлювати чіткі та однозначні приписи, що народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування;
- визначення типу виборчої системи, її ознак та особливостей є питанням політичної доцільності та має вирішуватися Парламентом відповідно до його конституційних повноважень за умови дотримання конституційних принципів та демократичних стандартів організації й проведення виборів; з огляду на це немає потреби (імперативності) для закріплення типу виборчої системи в Конституції України;
- пропоноване законопроектом положення щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України повинне розглядатися у взаємозв’язку з тими положеннями Основного Закону України, які визначають певну (конкретну) кількість народних депутатів України, а отже, при внесенні таких змін має бути дотримана відповідна домірність та збережена системність усіх положень Конституції України;
- у разі ухвалення пропонованого законопроекту виникне суперечність між пунктом 17 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та положеннями частини першої статті 90 Конституції України, якими врегульовано припинення повноважень Верховної Ради України. Застосування пункту 17 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може призвести до розриву в часі між моментом (днем) припинення повноважень Парламенту і моментом (днем) набуття їх новообраним парламентом, а отже, до порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади.
2. Оцінка ЦППР
ЦППР неодноразово звертав увагу на обов’язковість юридичних позицій Конституційного Суду України для Верховної Ради України під час розгляду питання про внесення змін до Конституції України. Формулювання пункту 17 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, яке пропонується в цьому законопроекті, є небезпечним для стабільності конституційного порядку України, оскільки виникають ризики існування держави без Парламенту протягом певного часу, що створює загрозу для національної безпеки держави та може спричинити порушення прав і свобод людини і громадянина. Крім того, при зміні загальної кількості народних депутатів України, необхідно пропорційно корегувати всі інші положення Конституції України, які прямо пов’язані з кількісним складом Верховної Ради України (зокрема, кількість народних депутатів України, які мають право звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням, яка не змінюється цим законопроектом).
Тому попереднє схвалення цього законопроекту в поточній редакції без урахування юридичних позицій Конституційного Суду України є хибним шляхом проведення конституційних змін, що призведе до колізій у тексті Конституції, невиправданого зменшення кількості народних депутатів України. Своєю чергою це призводить до погіршення стану конституційної культури в Україні, яка на сьогодні й так вкрай низька.
Уряд пропонує узгодити закон про судоустрій з антикорупційним законодавством, але можуть бути «побічні» негативні наслідки
1. Подія
28 січня Кабінет Міністрів подав до Парламенту законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції».
Серед іншого законопроект встановлює, що кандидати у члени ВККС та на посаду судді будуть повідомляти керівництву ВККС, відповідного суду про близьких осіб, які працюють у цьому органі, що мало б запобігати роботі таких осіб у підпорядкуванні.
Також запропоновано виключити з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зволікання з поданням електронної декларації та повідомлення в ній недостовірних відомостей. Натомість залишатиметься можливість притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності лише після його покарання за такі дії в межах справи про адміністративне правопорушення.
2. Оцінка ЦППР
Приведення у відповідність до Закону України «Про запобігання корупції» понятійного апарату Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та порядку проведення спеціальної перевірки не викликає істотних застережень.
Щодо зменшення підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, то є ризик уникнення суддями відповідальності за неподання або несвоєчасне подання електронної декларації та зазначення в електронній декларації завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законом.
За різних умов (розмір розбіжності задекларованих даних від достовірних тощо) такі діяння містять ознаки адміністративного правопорушення або злочину.
Проте якщо суддя вчинив злочин і обвинувальний вирок щодо нього набрав законної сили, то це не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки має наслідком припинення його повноважень (п. 5 ч. 7 ст. 126 Конституції України).
Тобто притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності можна буде лише тоді, коли суд визнає його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Утім, на практиці це може призвести до повного уникнення суддею навіть дисциплінарної відповідальності. Розглядаючи такі категорії справ про адміністративні правопорушення, суди часто закривають провадження внаслідок порушень процедури складання протоколу, закінчення строків притягнення до відповідальності, інколи – внаслідок малозначності діяння. Часом це може бути наслідком кругової поруки.
На думку експертів ЦППР, притягнення судді до дисциплінарної і адміністративної відповідальності є незалежними одна від одної видами процедур, мають різні завдання, суб’єктний склад і наслідки (стягнення). А тому краще утриматися від звуження підстав дисциплінарної відповідальності судді.
Звіти ЦППР ввійшли до щорічного рейтингу найкращих аналітичних центрів світу «Global Go to Think Tank Index Report»
Три звіти, підготовлені за участі експертів Центру політико-правових реформ, увійшли до щорічного рейтингу найкращих аналітичних центрів світу «2019 Global Go to Think Tank Index Report» у номінації «Best Policy Study-Report».
1. Альтернативний звіт з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики
У звіті представлена громадська оцінка антикорупційної реформи в Україні в 2017–2018 рр. Видання здійснено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Над ним працювали Микола Хавронюк, Олександр Калітенко, Дмитро Калмиков, Ігор Коліушко, Олександр Лємєнов, Борис Малишев, Антон Марчук, Роберт Сіверс, Віктор Тимощук.
Завантажити:
Резюме українською
2. Інструменти зміцнення довіри до суду в Україні
У звіті проаналізовано, які чинники впливають на довіру до суду в Україні, а також надано рекомендації, як її підвищити, у т. ч. з урахуванням міжнародного досвіду. Видання зроблено за підтримки Open Society Foundation, Центру економічної стратегії. Над ним працювали Роман Куйбіда, Максим Середа, Mихайло Жернаков.
Завантажити:
Звіт українською
Звіт англійською
3. Дорожня карта реформ РПР на 2019–2023 роки
Документ підготовлено Реанімаційним Пакетом Реформ. Це експертне бачення пріоритетів реформування і розвитку країни на 2019–2023 роки у 21 сфері державної політики. Видання здійснено за підтримки Європейського Союзу. У підготовці документа брали участь експерти ЦППР Ігор Коліушко, Юлія Кириченко, Богдан Бондаренко, Роман Куйбіда, Олександр Банчук, Антон Марчук, Микола Хавронюк, Віктор Тимощук.
Завантажити:
Дорожня карта українською
Дорожня карта англійською
Завантажити «2019 Global Go to Think Tank Index Report».