Політичний аналіз подій 20–27 травня 2019 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
62 народні депутати звернулися до КСУ щодо неконституційності розпуску Парламенту
1. Експертна думка ЦППР
24 травня народні депутати України поставили перед Конституційним Судом України питання про неконституційність Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів. Експерти Центру політико-правових реформ підтримують таку ініціативу і поділяють позицію неконституційності Указу.
2. Контраргумент відповідного органу влади
Подання надійшло до КСУ та вже розподілено судді-доповідачу.
3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади
КСУ має розглянути подання народних депутатів України та ухвалити рішення щодо (не)конституційності дострокового припинення повноважень Парламенту.
Критично необхідно, щоб КСУ ухвалив рішення до дня голосування, оскільки в іншому випадку, за умови встановлення неконституційності, легальність і, як наслідок, легітимність, наступного скликання Парламенту буде під загрозою. Важливо не допускати такого розвитку подій. Саме зараз КСУ як єдиний орган конституційної юрисдикції, має зайняти проактивну позицію та вирішити конфлікт між Парламентом і Президентом. Неприпустимо дійти до ситуації, у якій політична криза перетвориться на конституційну.
Для цього КСУ має визнати конституційне провадження невідкладним, та в порядку частини третьої статті 75 Закону України «Про Конституційний Суд України» розглянути конституційне провадження протягом одного місяця.
4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб
Конституція України, Закон України «Про Конституційний Суд України».
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Закликаємо Конституційний Суд України визнати конституційне провадження невідкладним та розглянути конституційне провадження протягом одного місяця.
Рівненський прецедент – повернення репресивної практики щодо учасників мирних зібрань?
1. Експертна думка ЦППР
За повідомленням ЗМІ, у м. Рівному двох учасників мирного зібрання на підтримку імпічменту Президента України Володимира Зеленського затримали співробітники поліції за проведення «несанкціонованого» мирного зібрання. Співробітники поліції склали на учасників акції адміністративні протоколи за статтею 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «Порушення порядку організації і проведення мирних зібрань». Притягнення до адміністративної відповідальності мотивоване тим, що учасники мирного зібрання не повідомили про його проведення у встановленому порядку. Окрім того, оскільки один з «правопорушників» неповнолітня дівчина, на її матір склали адмінпротокол за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей за ст. 184 КУпАП.
На думку експертів Центру політико-правових реформ, затримання учасників мітингу та складення щодо них адміністративного протоколу є проявом свавілля з боку поліції. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, розгін демонстрації тільки через відсутність попереднього повідомлення, за відсутності будь-яких протиправних дій з боку демонстрантів є таким, що не відповідає критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, у справі «Букта проти Угорщини» Європейський суд встановив: «У випадках, коли йдеться про негайну відповідь на політичну подію у формі демонстрації, рішення розпустити демонстрацію виключно через брак попереднього повідомлення, за відсутності жодних протиправних дій з боку демонстрантів, є непропорційним обмеженням свободи мирних зібрань» (п. 36).
Окрім того, хоча Конституція України передбачає загальне положення про необхідність повідомлення про проведення мирного зібрання органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, в Україні відсутні законодавчі норми, які конкретизують ці положення. Зокрема, у законах немає визначеності щодо того, які саме органи державної влади чи місцевого самоврядування слід повідомляти, наскільки своєчасним має бути таке повідомлення тощо. З огляду на наявність таких правових прогалин постає питання, чи можуть громадяни за чинного правового регулювання передбачити наслідки своїх дій щодо неповідомлення про проведення мирного зібрання. Відповідь на це питання дав Європейський суд з прав людини у справі «Вєренцов проти України». Згідно з позицією Суду «Конституція України передбачає певні загальні правила щодо можливих обмежень свободи зібрань, але ці правила вимагають подальшого розвитку у національному законодавстві… Проаналізувавши національне законодавство щодо мирних зібрань, Європейський суд з прав людини вирішив, що «неможливо дійти висновку про те, що «порядок», зазначений у статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, був визначений достатньо точно для того, щоб надати заявникові можливість передбачити, тією мірою, якою це було обґрунтовано обставинами, наслідки його дій» (п. 54).
2. Контраргумент відповідного органу влади
Речник Національної поліції України заявив, що в поліції проведуть службову перевірку дій поліцейських під час інциденту в Рівному, коли було складено адмінпротоколи на учасників мітингу за імпічмент Президента. За його словами, під кутом зору законодавчо-правового поля працівники поліції діяли в рамках покладених на них обов‘язків, однак тут могли застосувати м’якші методи впливу, наприклад провести профілактично-роз‘яснювальну бесіду і винести усне попередження. Речник Нацполіції також поінформував, що з особовим складом поліції проведуть роз’яснювальну розмову щодо одного з принципів реформування поліції, а саме – коли спочатку мають застосовуватися методи комунікації з громадянами про роз‘яснення щодо дотримання вимог законодавства.
На ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці відреагував також Президент України Володимир Зеленський: «З’ясував ситуацію щодо нібито затримання хлопця та дівчини, які влаштували проти мене протест у Рівному. Ніякого затримання не було, але правоохоронці могли діяти м’якше. В поліції проведуть службову перевірку. Закликаю МВС не вживати заходів проти політичних протестувальників, якщо люди не порушують правопорядок. Критики не боюся».
3. Оцінка ЦППР контраргументу органу влади
Експерти Центру політико-правових реформ не погоджуються з оцінкою речника Національної поліції України дій поліцейських як таких, що були здійснені в межах покладених на них обов’язків. Коментар речника Національної поліції України та дії поліцейських свідчать про недостатній рівень поінформаваності поліції з питань законодавства України та міжнародних стандартів щодо права на мирні зібрання. Водночас можна привітати дії керівництва Національної поліції України з призначення службової перевірки за цим інцидентом.
4. Пов’язане законодавство/розпорядження, що вимагає від органу влади діяти в певний спосіб
Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 92 Конституції України передбачає, що лише законами можуть визначатися права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» «Конституція України передбачає певні загальні правила щодо можливих обмежень свободи зібрань, але ці правила вимагають подальшого розвитку у національному законодавстві… Проаналізувавши національне законодавство щодо мирних зібрань, Європейський суд з прав людини вирішив, що «неможливо дійти висновку про те, що «порядок», зазначений у статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, був визначений достатньо точно для того, щоб надати заявникові можливість передбачити, тією мірою, якою це було обґрунтовано обставинами, наслідки його дій» (п. 54).
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
На думку експертів ЦППР, слід ухвалити закон про скасування відповідальності за статтею 185-1 КУпАП.