preloader

Що вас цікавить?

Інформаційний бюлетень липень-серпень 2019

31.08.2019

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.

Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 

Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресу media@pravo.org.ua.


Інформаційний бюлетень №20 (липень-серпень) from Centre of Policy and Legal Reform

Завантажити у pdf

Конституція


Доброзичлива адміністрація


Справедливий суд


Чесні органи правопорядку


ПРОТИкорупції


Мережа UPLAN




Конституція

Підсумок місяця у питаннях конституційних реформ від Центру політико-правових реформ

В Україні відбулися парламентські вибори. Вони минули без істотних порушень та були визнані міжнародною спільнотою.


Обрано нову Верховну Раду України


21 липня в Україні відбулося голосування на позачергових виборах народних депутатів.

Відповідно до даних Громадянської мережі «Опора», позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року були організовані й проведені державою із дотриманням вимог національного законодавства та демократичних стандартів виборів.

3 серпня Центральна виборча комісія встановила результати голосування в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Депутатські мандати розподілилися таким чином:

  •  Політична партія «Слуга народу» – 124;
  •  Політична партія «Опозиційна платформа – За життя» – 37;
  •  Політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 24;
  •  Політична партія «Європейська солідарність» – 23;
  •  Політична партія «Голос» – 17.

Прогнозовано, результати на окремих одномандатних мажоритарних округах ЦВК встановила із затримкою.

Загалом у Верховній Раді України 9 скликання мандати розподілилися таким чином:

  •  Політична партія «Слуга народу» – 254;
  •  Політична партія «Опозиційна платформа – За життя» – 43;
  •  Політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 26;
  •  Політична партія «Європейська солідарність» – 25;
  •  Політична партія «Голос» – 20.
  •  Позафракційні – 56.

29 серпня народні обранці склали присягу та розпочали свою роботу в Парламенті.


Що українці знають про референдум?


Напередодні Дня Незалежності України Центр політико-правових реформ спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва під час прес-конференції «Україна здобула незалежність 28 років тому. Де ми зараз? Куди прямуємо?» представили результати загальнонаціонального дослідження громадської думки населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року.

Так, уперше з 2004 року половина громадян вирішила, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, що засвідчує оптимізм українців щодо майбутнього.

Окремі питання опитування про всеукраїнський референдум продемонстрували вкрай низьку обізнаність громадян з правовим регулюванням національного референдуму. Так, майже 70% громадян ініціювали б референдум з питань встановлення єдиного податку для всіх розміром 5%, а для олігархів – 40%, а також запровадження смертної кари для педофілів. Проте Конституція України прямо забороняє проведення референдуму з питань податків, бюджету та амністії. А щодо смертної кари є відповідне рішення Конституційного Суду України.

Така ситуація є вкрай ризикованою та потребує інформаційної кампанії, спрямованої на підвищення обізнаності українців про референдум.

«Референдум – це доволі небезпечний інститут, який можна використати як на благо, а в умовах нестабільної, транзитної демократії – так і для легалізації авторитарних рішень будь-якого суб’єкта владних повноважень – Президента, Верховної Ради тощо», – застерігає експерт ЦППР Богдан Бондаренко.



Доброзичлива адміністрація

Підсумок місяця у питаннях адміністрування від ЦППР

Президент України підписав Указ про розвиток електронних послуг. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову, якою внесено зміни до низки актів з питань якості умов обслуговування у ЦНАП.


Діджиталізація від Президента


Президент України видав Указ, що стосується державних реєстрів, засобів електронної ідентифікації та запровадження деяких електронних державних послуг.

29 липня Президент підписав Указ № 558/2019, яким Кабінету Міністрів України доручено низку завдань, серед яких:

1) забезпечити проведення аудиту функціонування національних електронних інформаційних ресурсів;

2) за результатами аудиту вжити заходів, спрямованих на: уніфікацію нормативних засад функціонування національних електронних інформаційних ресурсів; їх належне функціонування та захист, упорядкування відповідних даних, забезпечення актуальності, повноти і достовірності таких даних та уникнення їх надлишковості; використання єдиного унікального ідентифікатора фізичної особи; активізацію наповнення Єдиного державного демографічного реєстру; забезпечення належної електронної взаємодії національних електронних інформаційних ресурсів; створення єдиного реєстру адрес вулиць та інших поіменованих об’єктів;

3) забезпечити проведення верифікації та встановлення тотожності між наборами ідентифікаційних даних фізичних осіб, які оброблюються в національних електронних інформаційних ресурсах;

4) вжити заходів щодо забезпечення доступності для громадян надійних, безпечних, альтернативних для одного рівня довіри, сучасних засобів електронної ідентифікації за принципом технологічної нейтральності;

5) вжити заходів щодо створення єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

6) забезпечити переведення в електронну форму протягом 2019 року послуг, пов’язаних із народженням дитини, реєстрацією місця проживання дитини, реєстрацією фізичної особи як платника податків під час оформлення паспорта громадянина України вперше, та протягом 2020 – 2021 років – інших пріоритетних публічних послуг;

7) опрацювати питання щодо започаткування електронного механізму тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, можливості запровадження електронного голосування під час виборів, референдуму та інші завдання.

На нашу думку, електронізація сфери надання адміністративних послуг є важливим напрямом реформи, адже вона суттєво спрощує та пришвидшує процес їх надання, а також зменшує навантаження на фізичні місця надання адміністративних послуг (насамперед ЦНАП).  Проте мусимо визнати, що більшість положень Указу повторюють завдання, які вже наявні в чинному законодавстві та/або в програмних рішеннях попереднього Уряду. Деякі з них уже частково реалізовані.  Зокрема, на виконання завдання із забезпечення належної електронної взаємодії національних електронних інформаційних ресурсів в Україні з 22 травня запрацювала система електронної взаємодії «Трембіта».

Виникають сумніви в коректності формулювання завдання із «забезпечення доступності для громадян надійних, безпечних, альтернативних для одного рівня довіри, сучасних засобів електронної ідентифікації», адже в Україні вже запущено такі засоби електронної ідентифікації, як Bank-ID та Mobile-ID.

Викликає здивування положення Указу про створення єдиного державного веб-порталу електронних послуг, адже в Україні вже створено Єдиний державний портал адміністративних послуг. Рівень його функціональності дійсно низький, і вирішенню саме цієї проблеми необхідно приділити увагу. Видається помилковою заміна категорій «адміністративні послуги» на «електронні послуги», адже на перше місце поставлена форма, чи точніше одна з форм, надання адміністративних послуг.

Також важливо звернути увагу команди нової влади, що не можна абсолютизувати напрямок електронізації, а потрібно зберігати й інші напрями активності в реформі адмінпослуг. Наближенню послуг до громадян сприятиме не лише їх «діджиталізація», але й також децентралізація. Саме тому новообраному Президенту та новосформованому Уряду варто звернути увагу і на це. Зокрема, потрібно завершити передачу повноважень з надання адміністративних послуг від центральних органів виконавчої влади до місцевого самоврядування, що передбачено урядовою Стратегією реформування державного управління до 2021 року. Так, досі не децентралізовані такі адмінпослуги, як реєстрація актів цивільного стану, реєстрація земельних ділянок, реєстрація транспортних засобів та видача посвідчень водія. Це уповільнює їх запровадження у «прозорих інтегрованих офісів» ЦНАП, де громадяни могли б замовити цілий пакет різних адміністративних послуг усього за один візит.

«Діджиталізація послуг – це добре. Але Україна територіально більша, ніж такі передові в цьому питанні країни, як Естонія та Швеція. Тому в нас цей процес не буде швидким. Низку завдань уже не потрібно ставити, а лише зробити все необхідне для ефективного впровадження механізмів електронізації послуг, які існують: наприклад роботи Єдиного порталу адміністративних послуг, функціонування «Трембіти» та якнайширшого впровадження Bank-ID та Mobile-ID. Електронізація – не єдиний спосіб наближення послуг до громадян. Практика показала, що не менш важливим механізмом є їх децентралізація та запровадження ЦНАП», – зазначив експерт ЦППР Євген Школьний.


Уряд зобов'язав ЦНАП забезпечувати кращі умови обслуговування громадян


14 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову, яка передбачає зміни в якості умов обслуговування у ЦНАП.

Постанова № 714 вносить зміни до низки нормативних актів з питань умов роботи ЦНАП і облаштування їхніх приміщень. Як зазначено на веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, ухвалена Урядом Постанова, серед іншого, передбачає внесення змін до Примірних положень та регламенту ЦНАП, зокрема про введення норми обов’язкового облаштування їх інформаційними терміналами та іншими програмно-технічними засобами самообслуговування громадян. ЦНАП та територіальні підрозділи мусять розміщуватися на першому або другому поверхах будівель й облаштовуватися повним комплексом необхідних засобів доступу до приміщень маломобільних груп населення. Постанова Уряду врегулювала питання створення та функціонування територіального підрозділу, віддаленого робочого місця адміністратора центру (у тому числі утвореного в об’єднаній територіальній громаді), а також, що дуже важливо, питання залучення старост до надання ними адміністративних послуг, у тому числі з виконання функцій адміністратора віддаленого робочого місця. Так, зокрема, рішення про утворення територіального підрозділу або віддаленого робочого місця адміністратора центру ухвалюється тим самим органом, що утворював сам ЦНАП, залежно від потреб населення, що проживає на території населеного пункту чи громади. Віддалене робоче місце адміністратора може бути мобільним – для можливості віддаленого прийому громадян адміністратор має бути забезпечений повним комплексом необхідних технічних засобів.

Ухвалена Урядом Постанова є вкрай актуальною, особливо в частині вимог із забезпечення усіх умов для осіб з інвалідністю (зокрема, не тільки пандусів, але й також спеціально облаштованих санітарних кімнат, зручного інформування, у т. ч. шрифтом Брайля тощо), умов для оплати суб’єктами звернень адміністративного збору (зокрема, розміщуються банкомати, платіжні термінали (у тому числі POS-термінали, програмно-технічні комплекси самообслуговування), вимог до діяльності територіального підрозділу ЦНАП, адміністратора центру, що працює на віддаленому робочому місці.

«Моніторинг ЦНАП досить часто показує, що далеко не всі з них забезпечують усі умови для осіб з інвалідністю та відвідувачів з дітьми. Якщо пандуси встановлені в більшості ЦНАП, то спеціально облаштовані кімнати особистої гігієни наявні далеко не в кожному з них. Так само рідко трапляються пристосунки для зручного ознайомлення з інформацією. Тільки один раз бачив спеціальний інформаційний термінал. Далеко не завжди ЦНАП має всі необхідні умови для зручної оплати послуг. Особливо проблемною є ситуація із забезпеченням POS-терміналів, які дозволяють платити за послуги одразу ж під час їх замовлення. Отже, я підтримую цю урядову Постанову», – зазначив експерт ЦППР Євген Школьний.

 



Справедливий суд

Підсумок місяця у питаннях судівництва від ЦППР

Слідство встановило суддів – можливих організаторів кадрового колапсу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Президент сформував список осіб, які будуть розробляти нову реформу правової системи. У Парламенті почали реєструвати законопроекти щодо нової судової реформи.


Судді столичного суду намагалися заблокувати проведення кваліфікаційного оцінювання: версія слідства


26 липня Національне антикорупційне бюро України  опублікувало записи розмов нібито голови та суддів Окружного адміністративного суду м. Києва. З них зрозуміло, що голова суду П. Вовк через знайомих адвокатів нібито ініціював судові справи про припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання – як у своєму суді, так і в суді Одеси. В обмін на вигідні рішення П. Вовк нібито домігся оголошення З. Холоднюком, головою Державної судової адміністрації України, та Л. Денісовою, Уповноваженою Верховної Ради з прав людини, конкурсів на заміщення посад членів ВККС, на яких перемогли «лояльні» до П. Вовка кандидати (М. Сірош та С. Остапець).

За цими фактами 2 серпня П. Вовку та трьом суддям вручили підозри, проте від здійснення правосуддя їх не було відсторонено (окрім Є. Аблова, якого відсторонили ще в квітні у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності). Журналістам стало відомо, що члени Вищої ради правосуддя А. Овсієнко і В. Говоруха, які були доповідачами з питань відсторонення, напередодні засідання відвідували Офіс Президента. ВРП пояснила, що ці члени брали участь в експертних зустрічах з «обговорення питань судово-правової реформи». Проте ці члени ВРП до складу Комісії з питань правової реформи не входять, що породжує сумніви щодо озвученої мети їхнього візиту.

Розслідування цих та інших фактів суддівської корупції та доведення їх до логічного кінця є індикатором, чи справді нова політична влада прагне подолати корупцію чи ж планує використовувати суди в своїх інтересах.


Президент затвердив персональний склад Комісії з питань правової реформи


7 серпня Президент підписав указ, яким створив Комісію з питань правової реформи як консультативно-дорадчий орган при Президентові, завдання якого –  сприяння подальшому розвитку правової системи шляхом розробки та внесення главі держави пропозицій з питань удосконалення правової системи. Традиційно, до складу Комісії увійшли науковці та представники судової влади.

Також до її складу включено трьох експертів ЦППР – Р. Куйбіду, М. Хавронюка та О. Банчука. Проте кількість представників від профільних громадських організацій незначна, водночас у складі комісії добре представлені судді, адвокати, зокрема й ті, що були учасниками корупційних схем у судах.


У Парламенті зареєстровано перші законопроекти щодо майбутньої судової реформи


29 серпня розпочала роботу Верховна Рада України нового скликання. Одними з перших були зареєстровані президентські законопроекти щодо реформи органів суддівського врядування, прокуратури, скасування адвокатської монополії щодо представництва інтересів у суді та врегулювання початку роботи Вищого антикорупційного суду в частині справ, які будуть передані на його розгляд. Інші законопроекти пропонують зміни до  процесуального законодавства в частині передачі справ на розгляд до Великої палати Верховного Суду.

Законопроект щодо реформи органів суддівського врядування, зокрема, пропонує новий підхід до формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Її впродовж місяця має сформувати конкурсна комісія, призначена Вищою радою правосуддя з числа осіб, номінованих Радою суддів і міжнародними організаціями, що підтримують Україну у боротьбі з корупцією. Раніше ВККС формувалася за квотним принципом з’їздом суддів (8), адвокатів (2), науковців (2), державною судовою адміністрацією (2) та омбудсменом (2). Громадські організації та експерти критикували членів цієї комісії та самої ВРП за толерування недоброчесної поведінки, підтримання кругової поруки та безкарності в суддівському корпусі. На жаль, чинний склад ВРП за проектом не зазнає змін, водночас планується посилити її вплив на вже нову ВККС. У результаті мети законопроекту може бути не досягнуто.



Чесні органи правопорядку

Підсумок місяця у питаннях правопорядку від ЦППР

В огляді розглянули питання, що стосуються ВРУ у питаннях примусової хімічної кастрації, ліквідування управління спеціальних розслідувань, законопроекту про кардинальне очищення прокуратури


Верховна Рада України ухвалила Закон про примусову хімічну кастрацію осіб, які вчинили статеві злочини проти дітей


11 липня Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості (№ проекту 6449, ініціатори – Ляшко О. В. та інші). Закон передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів стосовно запровадження покарання у вигляді примусової хімічної кастрації для осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи дитини. Також передбачено створення публічного реєстру таких правопорушників.

Цей Закон суттєво загрожує правам людини. З огляду на вид покарання та його примусовий характер воно порушує заборону катувань, яка полягає в неможливості застосування до особи нелюдського або такого, що принижує гідність покарання (стаття 28 Конституції України, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Закон не відповідає міжнародним стандартам та порушує права людини, зважаючи на такі причини:

  •  досвід іноземних держав засвідчує, що запроваджується вони запроваджують добровільну хімічну кастрацію осіб, хворих на педофілію, як заміну невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі (частини або повністю);
  •  процедура хімічної кастрації застосовується тільки до осіб, хворих на педофілію (психічний розлад, на який страждає лише декілька відсотків осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи дитини);
  •  відповідне покарання має застосовуватися тільки після висновку психіатричної експертизи (про наявність захворювання педофілії), медичної експертизи (про можливість хімічної кастрації та відсутності протипоказань);
  •  створення публічного реєстру таких засуджених осіб хоч і існує в практиці, однак із чітким зазначенням порядку доступу до нього, поширення інформації третім особам тощо (наприклад, доступ мають спеціальні особи в педагогічних установах тощо).

Правозахисні організації звернулися до Президента України з вимогою застосувати право вето до цього Закону. 4 вересня законопроект повернуто з пропозиціями Президента.


Генеральний прокурор ліквідував Управління спеціальних розслідувань


11 серпня Генеральний прокурор України ухвалив наказ про організаційні зміни в структурі та штатному розписі Генеральної прокуратури України, якими, зокрема, ліквідовано управління спеціальних розслідуваньу провадженні якого досі перебувають «справи Майдану».

Це рішення Генпрокурора викликало критику з боку низки правозахисних організацій та активістів.

Проте воно мало бути ухвалене щонайменше рік тому. Адже відповідно до пункту 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати функцію досудового розслідування до початку роботи органів, яким законом будуть передані відповідні функції. Ці повноваження передані Державному бюро розслідувань на підставі Кримінального процесуального кодексу України в 2012 році. Але оскільки саме ДБР розпочало роботу лише 27 листопада 2018 року, дія вказаних положень Конституції почалася саме в цей день.

Таким чином, Генеральна прокуратура має якнайшвидше передати всі кримінальні провадження, які розслідуються слідчими прокуратури, до ДБР.


На розгляд Парламенту внесено законопроект про кардинальне очищення прокуратури


29 серпня на розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону про першочергові заходи із реформи органів прокуратури №1032, який передбачає оновлення особового складу прокуратури через зупинення роботи спеціально утвореної раніше Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та надання її повноважень тимчасовим атестаційним комісіям.

Мета законопроекту виправдана, а повноцінна реформа прокуратури є очікуваною українським суспільством. Однак запропонований механізм має низку проблем:

  •  необґрунтованість рішення про зупинення роботи КДКП. Ані в аналітичних дослідженнях, ані в ЗМІ немає інформації про проблеми в проведенні конкурсів КДКП. Тому намагання авторів законопроекту усунути від проведення нових конкурсів нинішній склад КДКП не має жодних об’єктивних підстав, тому що не було виявлено порушень чи зловживань з боку Комісії в процесі проведення конкурсів;
  •  кулуарність формування тимчасових атестаційних комісій і усунення від цього процесу органів прокурорського самоврядування (всеукраїнської конференції прокурорів), що є порушенням європейських принципів участі органів професійного самоврядування в діяльності органів прокуратури, реалізованих в частині 5 статті 7 Закону про прокуратуру. Проект пропонує всі ці питанні віддати на відкуп Генеральному прокурору України;
  •  порушення принципів організації прокуратури. Наразі структура і мережа органів прокуратури чітко визначена в Законі та додатках до нього. У системі правосуддя і мережа судів, й органи адвокатського самоврядування детально визначаються положеннями відповідних законів. Натомість проект пропонує передати це повноваження виключно Генпрокурору;
  •  збільшення строку для звільнення прокурорів і можливість штучного затягування цього процесу. Нинішня модель дисциплінарної відповідальності і звільнення прокурорів передбачає, що відповідне рішення КДКП може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя або до суду (Касаційного адміністративного суду і далі – Великої палати Верховного Суду). Але завантаженість у роботі ВРП призводить до того, що скарги розглядаються довго, час притягнення до відповідальності спливає, і коли у ВРП розглянуть справу, то фактично вже не можуть притягнути до відповідальності чи звільнити прокурора. Проект пропонує ще більше ускладнити цей процес: тепер вал прокурорських справ до ВРП може збільшитися у 26 разів (замість однієї КДКП працюватимуть 26 атестаційних комісій), а кількість судових інстанцій – удвічі:  звільнений прокурор зможе звернутися з позовом до окружного, апеляційного, Касаційного адміністративного суду і Великої палати Верховного Суду;
  •  втрата значних бюджетних коштів на навчання кандидатів на посаду прокурора. 16 квітня розпочалося чергове однорічне навчання 345 кандидатів на посаду прокурора в місцеві прокуратури. Проведення набору прокурорів за новими правилами, передбаченими проектом Закону, означатиме втрату коштів, уже витрачених на організацію навчання, проживання кандидатів, їх стипендію і оплату працю викладачів тощо.

Також слід зазначити, що законопроект не вивчали європейські фахівці. Окрім того, він не розглядався на засіданні новоутвореного дорадчого органу при Президентові України – Комісії з питань правової реформи. Але ця комісія якраз і створювалася, щоб надавати поради главі держави з питань удосконалення правової системи України.


Юрія Луценка з посади Генерального прокурора України звільнили з порушенням вимог закону


29 серпня Президент України видав Указ про звільнення Юрія Луценка з посади Генерального прокурора України після отримання згоди Парламенту на таке звільнення.

Однак процедура звільнення відбулася з порушенням вимог частини 4 статті 42 Закону про прокуратуру, яка передбачає необхідність отримання від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів висновку про виконання Генпрокурором професійних обов’язків. Цього висновку КДКП не надавала.

Необхідність отримання такого висновку встановлена Законом з метою убезпечити Генпрокурора від політично мотивованого звільнення чи висловлення недовіри. Це є однією з гарантій забезпечення незалежності прокуратури як складової системи правосуддя від впливу політичних органів влади.



ПРОТИкорупції

Підсумки місяця від ЦППР у питаннях протидії корупції

Експерти ЦППР презентували проекти Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації на 2019–2023 роки та передали документи до Офісу Президента України.


Презентовано проекти Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації на 2019–2023 роки


24 липня під час конференції «Нова антикорупційна стратегія для України: якою вона має бути?» експерти Центру політико-правових реформ презентували альтернативні проекти Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації на 2019–2023 роки й ініціювали дискусію щодо подальшої реалізації антикорупційної політики загалом.

На початку заходу було обговорено питання потреби ухвалення нової Антикорупційної стратегії та перспективи розгляду новообраним складом Верховної Ради України цього документа. Свої думки з цього питання висловили заступник Керівника Офісу Президента України Руслан Рябошапка, представники майбутніх парламентських фракцій (Анастасія Красносільська, Галина Янченко, Олександра Устінова) та інші фахівці у цій сфері (Ека Ткешелашвілі, Микола Хавронюк).

Під час другої панелі експерти ЦППР Антон Марчук та Дмитро Калмиков презентували основні положення згаданих проектів у частині системи заходів, спрямованих на запобігання корупції. Обговорювали ці питання Оксана Величко, голова Наглядової ради ГО «Разом проти корупції», Олександр Калітенко, експерт Transparency International Ukraine, Гюнель Бабакішієва, експертка Центру «Ейдос», та Роберт Сіверс, експерт проекту «USAID_ВзаємоДія!».

Питання забезпечення невідворотності покарання за корупцію стало предметом третьої дискусійної панелі, яка відбулася за участі члена правління, директора з наукового розвитку ЦППР, члена Національної ради з питань антикорупційної політики Миколи Хавронюка, директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника, заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимира Кривенка, суддів Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко та Олексія Кравчука, експерта Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні Сергія Деркача.

Загалом у заході взяли участь понад 150 учасників. Презентовані документи отримали високу оцінку експертного середовища, а сам захід – широке висвітлення як у засобах масової інформації, так і соціальних мережах.

Під час конференції було висловлено низку слушних зауважень. Протягом кількох тижнів на адресу авторського колективу продовжували надходити пропозиції та коментарі, більшість з яких врахована під час остаточного доопрацювання цих документів.

У серпні проекти Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації на 2019–2023 роки передано до Офісу Президента України. Невдовзі вони мають стати предметом подальшого обговорення та доопрацювання Національною радою з питань антикорупційної політики при Президентові України.



Мережа UPLAN

Підсумок місяця у діяльності UPLAN

У липні та серпні експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN продовжили вивчати тонкощі адмінпроцедури, обговорювали передвиборчі програми мажоритарників та методологію моделювання нового районного поділу України.


Основні положення законопроекту про адмінпроцедуру вивчали в Києві


17 липня в Києві відбувся семінар-тренінг «Адміністративна процедура», організований Центром політико-правових реформ. Учасники заходу на практиці розглянули реальні життєві ситуації, які виникають між громадянами та органами державної влади або місцевого самоврядування, та запропонували алгоритм дій відповідно до загальної адміністративної процедури.


Адвокати та правники у Києві дізналися деталі підготовки конституційної скарги


7 серпня у Києві експерти ЦППР Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко за участі Мережі UPLAN провели тренінг «Конституційна скарга» для адвокатів, правників та громадських активістів.

Тренери розповіли про важливість інституту конституційної скарги, хто виступає суб’єктом подання та у якому випадку можна подавати конституційну скаргу.

 


Новий районний поділ: у Києві обговорили методологію моделювання


В Україні все частіше говорять про новий районний поділ. 9 серпня у Києві відбувся семінар-тренінг з питань моделювання удосконалення адміністративно-територіального устрою районного рівня в областях України.

Крім Запорізької та Дніпропетровської областей, за сприяння Центру політико-правових реформ раніше також розроблено проекти районування для Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. У решті 19 областей України круглі столи, на яких експерти презентують для обговорення власні пропозиції нового районного (повітового) поділу, відбудуться у вересні-грудні.



Слідкуйте за новинами Мережі UPLAN



Виданння


Звіт за результатами моніторингу судового розгляду справ, досудове розслідування в яких завершене детективами НАБУ


А. Марчук, В. Валько

У звіті представлено результати півторарічного моніторингу частини кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснювали детективи НАБУ.

Переглянути


Анонси

  • Прес-конференція «Якість адміністративних послуг в Україні: що змінилося за останні п’ять років?» (4 вересня, м. Київ)
  • Конференція «Суддівське врядування в країнах Східного партнерства» (13 вересня, м. Одеса)
  • Семінар-тренінг «Адміністративна процедура: нові правила взаємодії між владою і громадянами» (20 вересня, м. Львів)
  • Конференція, присвячена законопроекту про адміністративний збір (27 вересня м. Київ)
  • Прес-конференція, присвячена діяльності Конституційного Суду України (дата уточнюється, м. Київ)
  • Круглий стіл, присвячений діяльності Конституційного Суду України (30 вересня, м. Київ)