Політичний аналіз подій за період з 26 березня по 2 квітня 2018 року
Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.
У рубриці “Щотижневий політичний аналіз” подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.
Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.
Рада громадського контролю ДБР сформована з порушенням встановлених процедур
1. Експертна позиція ЦППР
30 березня відбулися установчі збори, на яких обрано 15 членів Ради громадського контролю ДБР з 99 осіб, делегованих громадськими організаціями.
Важливість цього формування полягає в тому, що воно здійснює громадський контроль за діяльністю ДБР, а також делегує 3 осіб до складу Дисциплінарної комісії ДБР, які складатимуть там більшість.
Рада виявилася захопленою переважно організаціями, які не здійснюють активної правозахисної діяльності і існують “лише на папері”, а також пов’язані з представниками політичних партій, зокрема “Народним фронтом”.
У Раді не виявилося жодного делегованого експерта, який протягом останніх років добивався створення ДБР і здійснював моніторинг утворення цього органу.
Під час установчих зборів відбулися процедурні порушення, зокрема незареєстровані окремі делегати від ГО, а також зареєстровані делегати, які в цей день перебували за кордоном.
Це стане підставою для подання адміністративного позову до суду.
2. Позиція відповідних органів влади
Керівництво ДБР не вважає критично важливим для Бюро діяльність Ради громадського контролю, тому серйозно не переймається цим питанням. Рада формується за загальними правилами щодо формування громадських рад при центральних органам виконавчої влади.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Утворення ради громадського контролю відбулося відповідно до загальних правил Постанови КМУ “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, яка прийнята ще 3 листопада 2010 року і морально застарілою. Цей порядок не містить запобіжників від “рейдерських захоплень” громадських рад, що підтверджено подіями 30 березня.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Закон України “Про Державне бюро розслідувань”, Постанова КМУ “Питання Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань” від 20 грудня 2017 р. № 1086
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Керівництво ДБР повинно оголосити новий добір до складу Ради громадського контролю, не очікуючи судових позовів. Під час цієї процедури надалі не допускати до участі у формуванні Ради представників громадських організацій, які не вели активної правозахисної громадської діяльності.
Або ж Керівництву ДБР доцільно ініціювати перед Урядом питання про зміну порядку формування РГК ДБР. За приклад мое бути взятий порядок формування РГК при НАБУ, який передбачає он-лайн голосування за кандидатів.
Відбір суддів Конституційного Суду в Парламенті
1. Експертна позиція ЦППР
В середу, 4 квітня, в Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя (далі – Комітет), можливий розгляд питання щодо відбору суддів Конституційного Суду. Ця інформація отримана з кулуарів Верховної Ради, адже в порядку денному Комітету, оприлюдненому на сайті Комітету, це питання відсутнє.
Верховна Рада прострочила призначення двох суддів Конституційного Суду за своєю квотою, в той час як З’їзд суддів та Президент (із запізненням) здійснили свої призначення. Ситуація погіршується, якщо врахувати, що процедура відбору у Верховній Раді порушує Конституцію України, оскільки Рішенням Комітету від 16 листопада 2017 року було відмовлено в участі у відборі кандидатам, які самостійно подали свої кандидатуру, і допущено виключно висуванців депутатських фракцій.
2. Позиція відповідних органів влади
На думку Комітету, оскільки в статті 2084 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» встановлено, що пропозиції кандидатів подають депутатські фракції (депутатські групи), групи позафракційних депутатів, у кількості не меншій за мінімальну кількість депутатської групи, «самовисуванці» порушили встановлений порядок подання документів, і тому їм відмовлено в участі у відборі.
3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади
Закон України «Про Конституційний Суд України» фактично нівелював конкурсний відбір суддів Конституційного Суду та збільшив політичний вплив при виконанні Верховною Радою кадрових повноважень.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про Конституційний Суд України» (далі – Закон) були внесені змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (далі – Регламент), який доповнили статтею 208 (Порядок призначення на посаду суддів Конституційного Суду України).
Загалом, процедура проведення відбору суддів Конституційного Суду, яка визначена в Регламенті, мала б відповідати Конституції України та загальній логіці Закону, оскільки процедура відбору встановлюється Законом, як спеціальним актом, а Регламент повинен врегульовувати процедурні моменти роботи Верховної Ради в межах вже встановленої Законом процедури. Але вийшло так, що законодавець, яким є Верховна Рада, встановив для себе в Регламенті нові правила гри.
Відповідно до ст. 2084 Регламенту, право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи. Ці пропозиції подаються до Комітету з питань правової політики та правосуддя. Тому в парламенті прийнято рішення, що кандидатури не можуть подаватися самостійно. Але це суперечить ст. 12 Закону, яка регулює засади відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду.
Відповідно до частини 4 ст. 12 Закону, Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя приймає заяви від осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду і відповідають встановленим Конституцією України вимогам. Відповідно до даного положення, кандидати мають право самостійно подаватися на процедуру відбору.
Отже, маємо колізію між двома нормами права. Ці норми рівної юридичної сили, прийняті одночасно, і обидві врегульовують порядок відбору суддів Конституційного Суду. При чому виникають обґрунтовані сумніви щодо конституційності положень Регламенту, які обмежують право незалежних кандидатів на посаду судді КСУ взяти участь у конкурсі. Так, стаття 148 Конституція України встановлює однакові вимоги до суддів КСУ, незалежно від суб’єкта призначення, а також не містить положень щодо обов’язкової підтримки такого кандидата депутатською фракцією (депутатською групою), групою позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи.
Отже, кандидатури мають право подавати заяви про участь в процедурі відбору самостійно, без погодження депутатських фракцій, груп, позафракційних груп, у відповідності до статті 148 Конституції України та частини 4 статті 12 Закону України «Про Конституційний Суд». Це відповідатиме Конституції та дозволить незалежним кандидатам прийняти участь в цій процедурі відбору.
4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином
Відповідно до ст. 148 Конституції України, відбір суддів Конституційного Суду здійснюється на конкурсних засадах. Отже, положення всіх законодавчих актів, які регулюють відбір суддів Конституційного Суду, мають відповідати ст. 148 Конституції України. Надання можливості виключно депутатським фракціям (депутатським групам), групам позафракційних народних депутатів подавати кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, збільшить політичний вплив на суддів Конституційного Суду ще на етапі його призначення. Також це зменшує можливість проведення власне відбору суддів Конституційного Суду на конкурсних засадах, що суперечить ст. 148 Конституції України.
5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми
Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя заново розпочати процедуру відбору суддів Конституційного Суду та допустити до участі кандидатів, які самостійно подали свої кандидатури. У разі призначення суддів за процедурою, яка проходить зараз, виникнуть серйозні сумніви у констиуційності такого призначення.