Аналітична записка ЦППР та РПР щодо проведення конституційної реформи (січень 2016 р.)
В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни у 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя. У сфері адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування внесений Президентом України Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), на сьогодні попередньо схвалений Парламентом VIII скликання 31 серпня 2015 року. Щодо Проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), внесеного Президентом до Парламенту, Конституційний Суд надав Висновок про відповідність його положень статтям 157, 158 Конституції України, проте він ще не розглядався Парламентом та потребує повторного розгляду у Конституційному Суді.
Аналітична записка ЦППР та РПР
щодо проведення конституційної реформи (січень 2016 р.)
В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни у 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя. У сфері адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування внесений Президентом України Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), на сьогодні попередньо схвалений Парламентом VIII скликання 31 серпня 2015 року. Щодо Проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), внесеного Президентом до Парламенту, Конституційний Суд надав Висновок про відповідність його положень статтям 157, 158 Конституції України, проте він ще не розглядався Парламентом та потребує повторного розгляду у Конституційному Суді.
1. Права людини
Зараз тривають громадські обговорення щодо захисту на конституційному рівні основоположних прав і свобод людини з метою розробки узгодженої редакції законопроекту про внесення змін до Конституції щодо прав людини. Конституційні зміни щодо прав, свобод та обов'язків людини, громадянина йдуть відкрито з належним залученням громадян до конституційного процесу.
2. Децентралізація
Прийнято Постанову Верховної Ради «Про внесення змін до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» № 907-VIII про продовження строку проведення третьої сесії Парламенту VIII скликання до 2 лютого 2016 року.
ЦППР і група «конституційна реформа» РПР вважають, що Постанова прийнята відповідно до Конституції та Регламенту Верховної Ради України з метою продовження часу для розгляду та прийняття на третій сесії Парламенту 300 голосами народних депутатів Проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». При цьому фактично місяць Парламент знаходився на канікулах, оскільки пленарні засідання не відбувалися.
22 січня було зареєстровано Проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) за № 3805, внесений народним депутатом від «Самопомочі», який передбачає скасування рішення Парламенту про попереднє схвалення Законопроекту внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади).
19 січня до Конституційного Суду внесено конституційне подання 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції «на наступній черговій сесії Верховної Ради України». 26 січня колегія Конституційного Суду відкрила провадження, а 29 січня Конституційний Суд має розглянути цю справу в порядку письмового слухання. Водночас 28 січня Парламент 229 голосами вже прийняв Закон «Про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України», яким Регламент Верховної Ради України доповнено новим реченням такого змісту:
«Якщо законопроект про внесення змін до Конституції України (який за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України) був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього схвалення, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній за нею черговій сесії».
Ця норма Регламенту є неконституційною, оскільки суперечить статті 155 Конституції. ЦППР і група «конституційна реформа» РПР вважають, що положення Конституції є однозначними — стаття 155 Конституції України чітко встановлює часовий проміжок зміни Конституції — це мають бути дві послідовні сесії Парламенту одного скликання. У попередній практиці внесення змін до Конституції та правових позиціях Конституційного Суду положення статті 155 Конституції завжди розумілися однозначно.
У Рішенні від 17 жовтня 2002 р. (справа №1-6/2002) Конституційний Суд звертав увагу, що «з сесійним характером роботи Верховної Ради України Конституція України пов’язує й певні особливості здійснення її повноважень … Питання про внесення змін до Конституції України має бути розглянуте і вирішене на двох чергових сесіях Верховної Ради України послідовно (стаття 155 Конституції України)» (п. 3 мотивувальної частини Рішення).
3. Судова реформа
22 січня Конституційний Суд офіційно оприлюднив Висновок у справі за зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Суд констатував відповідність положень Законопроекту вимогам статей 157, 158 Конституції. Проте 26 січня Президент вніс до Верховної Ради доопрацьований Законопроект, у якому повернув право Парламенту висловлювати недовіру Генеральному прокурору. 28 січня Парламент 291 голосами попередньо схвалив цей законопроект і направив його до Конституційного Суду.
Проведення конституційної реформи в частині правосуддя є необхідним для виконання рекомендацій органів Ради Європи в судовій сфері. Без цих змін неможливо, зокрема, забезпечити функціонування незалежного від виконавчої та законодавчої влади органу, який би відповідав за призначення та кар'єру суддів і виконати багато інших рекомендаций.
4. Процедура зміни Конституції
18 січня у Верховній Раді України зареєстровано Законопроект «Про процедуру підготовки проекту нової Конституції України» № 3781. За даними ЗМІ, голова Верховної Ради В. Гройсман доручив апарату Верховної Ради замість реєстрації законопроекту направити його до Комітету з питань правової політики та правосуддя для «внесення пропозицій щодо наявності підстав для реєстрації». У зв'язку з цим депутати закликали апарат Верховної Ради України негайно зареєструвати законопроект для ініціювання його розгляду відповідно до процедури в профільних комітетах Парламенту. Законопроект зареєстровано після надання профільним Комітетом з питань правової політики та правосуддя листа щодо відсутності заперечень.
Конституція України, як більшість європейських конституцій, виходячи з принципу стабільності конституцій, не містить чітких положень щодо процедури прийняття нового Основного Закону. Проте конституційно закріплені принципи верховенства права, народного суверенітету дають право Українському народу визначати конституційний лад.