Щотижневий аналіз 24 – 30 квітня 2024 року

Одноособовий розгляд кримінальних проваджень у судах

Подія

23 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження» (Закон 3655), який виключає із кримінального процесуального законодавства положення про обов’язковий колегіальний розгляд кримінальних проваджень першою інстанцією Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та доповнює Кодекс новими умовами такого розгляду.

Оцінка експертів ЦППР

Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини і ст. 28 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) гарантують кожному право на судовий розгляд справи у розумні строки. Згідно з КПК розумними вважаються такі строки, які об’єктивно необхідні для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Крім того, розумні строки є однією з передумов невідворотності покарання в тому сенсі, що дотримуючись їх прокурор, слідчий суддя, суд докладають усіх зусиль для мінімізації імовірності закриття провадження у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності.

Однак від початку своєї роботи у 2019 році ВАКС стикнувся з об’єктивною проблемою в частині забезпечення розумних строків кримінального провадження. Для його першої інстанції частиною 12 ст. 31 КПК визначений особливий порядок розгляду – колегіально у складі трьох суддів. При цьому кожного разу для розгляду корупційних або пов’язаних з корупцією кримінальних проваджень формується окрема колегія з різних суддів цього суду.

Крім інших факторів, які впливають на тривалість судового процесу, своєчасному розгляду справ перешкоджала необхідність зібрати в один час в одному місці не лише сторони обвинувачення і захисту, а ще і трьох суддів, які також задіяні в розгляді інших проваджень, і в цей час можуть у складі іншої колегії бути в нарадчій кімнаті, реалізовувати своє право на відпустку тощо. Таким чином, законодавча вимога обов’язкового колегіального розгляду проваджень у першій інстанції ВАКС створювала додаткові об’єктивні причини для затягування процесу.

За загальним правилом, визначеним у ч. 3 ст. 31 КПК, суди загальної юрисдикції розглядають кримінальні провадження одноособово. Однак, якщо за кримінальне правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років, обвинувачений (або один із них) може подати клопотання про колегіальний розгляд такого провадження. Після набрання чинності Законом 3655 це правило поширюватиметься і на суддів ВАКС.

Закон 3655 також запроваджує спеціальні умови для розгляду кримінальних проваджень, у вчиненні яких обвинувачуються особи, що обіймали/обіймають певні посади. Так, ще однією умовою розгляду кримінальних проваджень судом у складі колегії може бути подання клопотання обвинуваченою особою, яка є:

– Президентом України, повноваження якого припинено;

– народним депутатом України;

– Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України;

– Секретарем Ради національної безпеки і оборони України;

– Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

– Головою Служби безпеки України;

– Директором Державного бюро розслідувань;

– Директором Національного антикорупційного бюро України;

– Головою Національного агентства з питань запобігання корупції;

– Головою Антимонопольного комітету України;

– Головою Національного банку України;

– Головою Рахункової палати;

– Головою Фонду державного майна України;

– Головою Центральної виборчої комісії;

– Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

– Головою або суддею Конституційного Суду України;

– Головою Верховного Суду;

– головою вищого спеціалізованого суду;

– Головою Вищої ради правосуддя.

Слід акцентувати, що це правило поширюється не лише на Вищий антикорупційний суд і підсудні йому провадження, а є загальним для всіх судів. Таким чином, якщо, приміром, суд загальної юрисдикції розглядає питання про притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності за державну зраду, то обвинувачена особа може клопотати про те, щоб таке провадження розглядав не суддя одноособово, а колегія суддів.

До ухвалення Закону 3655 окремі експерти висловлювали побоювання, що він матиме негативний вплив на суди загальної юрисдикції та навпаки погіршить стан боротьби з корупцією. Однак, з цим не можна погодитися з низки причин.

По-перше, як зазначалося вище, наразі ВАКС розглядає всі кримінальні провадження колегіально, незалежно від тяжкості правопорушення та особи обвинуваченого. Серед «клієнтів» цього суду не лише колишній голова Верховного Суду, а й адвокати, депутати обласних рад, судді, прокурори тощо. Перехід до одноособового розгляду дозволить антикорупційному суду розглядати одночасно більше проваджень і виносити вироки швидше. Отже, менше проваджень будуть закриті за спливом строків притягнення до відповідальності й більше корупціонерів, вину яких доведено в суді, понесуть справедливе покарання.

По-друге, зміни, що вносяться до КПК, лише незначною мірою стосуються судів загальної юрисдикції. Для них правило колегіального розгляду за клопотанням обвинуваченого існувало і раніше. Якщо ж зважати на особу обвинуваченого, то наведений у Законі 3655 перелік посад не є настільки великим, що суттєво збільшить навантаження на суди загальної юрисдикції.

Крім того, закон не має зворотної дії і цей принцип додатково закріплений у прикінцевих положеннях щодо змін до ст. 31 КПК. Тобто провадження розглядатимуться судами у тому ж складі, в якому розглядалися до набрання чинності Законом 3655.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради у висновку до законопроєкту зазначає, що Україна є серед «лідерів» за кількістю звернень до ЄСПЛ та за кількістю рішень, в яких за нашою державою визнають порушення принципу розумності строків судового провадження. Тому запропоновані Законом 3655 зміни є надзвичайно важливими не лише для ефективної протидії корупції, а й для міжнародного іміджу України та євроінтеграції. Ці зміни дозволяють посилити гарантію права на справедливий суд протягом розумних строків.