Довіра і залучення на публічну службу: відбулася третя зустріч «Клубу належного врядування»

16 Вер, 2026

15 вересня відбулася третя зустріч «Клубу належного врядування» — майданчика для практичного обговорення наявних проблем та пошуку кращих пропозицій для рішень з урахуванням європейського й вітчизняного досвіду у сфері врядування. Основною темою заходу стали питання довіри і залучення на публічну службу.

Вітаючи учасників, Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, подякував за долучення до обговорення такої важливої теми, як реформа публічного врядування. Він підкреслив, що ця реформа завжди була непопулярною, незрозумілою для суспільства та складною для комунікації. Проте в умовах сучасних масштабних викликів саме професійна державна служба може бути основою та спільнотою тих людей, які опрацьовуватимуть і втілюватимуть ключові завдання задля перемоги й подальшого руху країни вперед.

Тарас Шевченко, директор із розвитку Центру демократії та верховенства права, зазначив, що реформа публічного врядування є вимогою Євросоюзу, але насамперед потрібна самій Україні для її розвитку й добробуту громадян. Він відзначив ухвалення Стратегії РДУ 2026–2030 та підкреслив важливість якнайшвидшого ухвалення закону про відновлення конкурсів на держслужбу.

Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, забезпечував координацію Клубу та допомогу в модерації заходу.

У своєму виступі Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, зазначив, що за вимогами міжнародних партнерів постає питання визначення доброчесності та проведення конкурсів на державну службу всіх категорій. Він розповів про намір перейти до принципу «гроші ходять за службовцем» у сфері підготовки кадрів, а також наголосив на важливості проведення в стислі терміни функціонального обстеження міністерств для подальшої оптимізації та доопрацювання класифікаторів посад.

Асьєр Сантільян Лузуріага, керівник відділу з питань врядування, верховенства права, європейської інтеграції та громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні, наголосив, що якісне публічне врядування необхідне насамперед для щоденної роботи держави та подальшої імплементації рішень після вступу України до ЄС. Він закликав впроваджувати цифрові інструменти — зокрема систему HRMIS та Єдиний портал вакансій, які допоможуть ефективно шукати й розподіляти фахівців. Пан Лузуріага підкреслив, що держслужбовці повинні мати гідну заробітну плату, прозорі кар’єрні перспективи та можливості для професійного розвитку.

Олег Войтович, в. о. Голови НАДС, окреслив складові відновлення довіри до держслужби, зокрема повернення довіри до конкурсної процедури, збереження кадрів через розумний підхід до мотивації та оплати праці, переосмислення професійного розвитку через виявлення реальних потреб працівників. За його словами, кінцевою метою реформи є створення оптимальної за чисельністю держслужби з чіткими функціями та спроможними інституціями, що є критично важливим для існування держави.

На думку Угіса Сікса, керівника проєкту EU4PAR, у створенні більш потужної держслужби не допоможуть точкові рішення. Він зазначив, що наразі існує лише один документ, у якому окреслено цілісну візію державного управління, ключові проблеми, які потребують вирішення, та їхній взаємозв’язок — це Стратегія РДУ 2026–2030. Важливо, щоб вона була втілена на практиці, а не залишилася на папері. Пан Угіс наголосив, що Стратегія визначає загальний напрямок, а з багатьох питань, де немає готових рішень, потрібна подальша дискусія для їхнього формування.

Віктор Тимощук, заступник Голови правління ЦППР, звернув увагу на те, що реформа публічного врядування потребує великої динаміки, водночас у Стратегії РДУ 2026–2030 досі не закріплено лідерство Прем’єр-міністра в цій реформі та відсутні деякі критичні питання. Також пан Віктор зазначив, що ключовим критерієм довіри до публічної служби є бажання досвідчених фахівців повертатися на неї, і йдеться тут не стільки про гроші, скільки про повагу та реальні гарантії захисту від свавільних звільнень.

Під час обговорення учасники висловили думки та пропозиції також щодо таких аспектів, як залучення молоді та ветеранів, відновлення зрозумілих кар’єрних сходинок, усунення диспропорцій в оплаті праці та перехід від формального звітування до оцінки реального впливу інституцій. Зафіксовані за підсумками заходу нотатки будуть опрацьовані та використані під час організації наступних заходів.

До зустрічі «Клубу належного врядування» долучилися державні секретарі міністерств, представники інших державних органів, представники громадських організацій-підписантів Маніфесту реформи публічної служби, міжнародних проєктів, експерти та науковці.

Нагадаємо, попередні зустрічі відбулися 14 липня та 8 червня 2026 року.

Захід організували Центр політико-правових реформ у взаємодії з Програмою OECD/SIGMA, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Національним агентством України з питань державної служби, а також Центр демократії та верховенства права в рамках впровадження проєкту «Громадський нагляд за реформою державного управління задля доброчесності та євроінтеграції» (реалізується ЦЕДЕМ у співпраці зі Школою політичної аналітики НаУКМА за фінансової підтримки New Democracy Fund) та ГО «Профешенал Гавермент» у рамках проєкту «Емпірична експост-оцінка та розбудова спроможності для Стратегії реформування державного управління України» (реалізується Центром публічної політики PROVIDUS (Латвія) та PGA за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Латвії).