Щотижневий аналіз 09 – 15 грудня 2025 року

Україна отримала запрошення на приєднання до Робочої групи ОЕСР з протидії хабарництву

Подія

9 грудня Україна отримала офіційне запрошення на приєднання до Робочої групи ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) з протидії хабарництву. Для приєднання до Робочої групи потрібно ратифікувати Конвенцію ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях від 1997 року.

ОЕСР – міжнародна організація, до складу якої входить 38 найбільш розвинутих держав світу. Вступ до Робочої групи є обов’язковим етапом приєднання України вцілому до Організації економічного співробітництва та розвитку.

Приєднання до Робочої групи і ратифікація Конвенції ОЕСР передбачені також як окремий захід в Дорожній карті з питань верховенства права, тому є важливим елементом європейської інтеграції нашої держави.

Оцінка ЦППР

Факт запрошення України до Робочої групи ОЕСР є підтвердженням на міжнародному рівні, що в нашій державі є функціонуюча антикорупційна інфраструктура , яка здатна переслідувати факти хабарництва у міжнародних ділових операціях та притягувати до відповідальності винуватих осіб і співпрацювати в цьому питанні з іншими державами-членами в межах механізмів міжнародного правового співробітництва. 

Вже на етапі підготовки до вступу в Робочу групу Україна була змушена змінювати національне законодавство з метою приведення його у відповідність до мінімальних стандартів Конвенції ОЕСР від 1997 року. Йде мова про:

– Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав» від 4 грудня 2024 року № 4111-IX;

– Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» від 4 грудня 2024 року № 4112-IX.

Вказані закони впроваджують непрості для нашої правової системи механізми – автономне застосування кримінально-правових заходів до юридичних осіб (незалежно від притягнення фізичної особи до кримінальної відповідальності) та унеможливлення  відображення в податковій звітності витрат, сплачених як хабар.

Систематична, прискіплива оцінка законодавства, практики його застосування, які здійснюються щодо кожної держави-члена гарантують постійне покращення діяльності органів правопорядку, прокуратури, суду та удосконалення кримінального провадження. Перебування серед учасників Робочої групи також є своєрідним запобіжником від спроб політичної влади обмежити самостійність і функціональність антикорупційних органів.      

Конституційний Суд України кардинально змінив свою практику щодо відповідальності за адміністративні проступки 

Подія 

11 грудня Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 7-р(І)/2025, яким визнав конституційними положення статтей 14-3, 122-2, 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачають відповідальність за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою фото-, кіно-зйомки або відеозапису.

Згідно з цими положеннями Кодексу відповідальність за порушення сфері у безпеки на автомобільному транспорті, встановлені в автоматичному режимі, несе власник чи належний користувач – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстрований відповідний транспортний засіб (яку законодавець іменує «відповідальна особа»). 

Відповідно до нової позиції Конституційного Суду України, накладення адміністративного стягнення на «відповідальну особу» не порушує принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, встановлений частиною 2 статті 61 Конституції України (п. 8.2 Рішення), а також не суперечить презумпції невинуватості, гарантованій частиною 1 статті 62 Конституції України (п. 9 Рішення).

Оцінка ЦППР

Сфера безпеки дорожнього руху є важливою складовою забезпечення правопорядку в державі. Фіксація в автоматичному режимі кількох мільйонів порушень правил дорожнього руху щороку має велике превентивне значення для безпеки всіх учасників руху. 

З огляду на це, слід привітати кардинальну зміну позиції Конституційного Суду України щодо конституційності автоматичного порядку фіксації порушень правил дорожнього руху. 

Адже першу спробу запровадження в нашій державі такого порядку притягнення до відповідальності за адміністративні проступки, здійснену законодавцем у 2008 році, Конституційний Суд України визнав неконституційною згідно з Рішенням № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року у справі про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Підставою для такого рішення стало визнання Конституційним Судом порушення принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, презумпції невинуватості, а також принципу юридичної визначеності як складової верховенства права. Тому, у 2010 році були визнані неконституційними положення статті 14-1 та частина 6 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Схожі (аналогічні) положення статтей 14-3, 122-2, 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнані вже на підставі Рішення № 7-р(І)/2025 від 11 грудня 2025 року конституційними і такими, що не суперечать принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості. 

Конституційний Суд встановив, що в нинішньому регулюванні закладена презумпція факту, що «відповідальна особа» prima facie (на перший погляд) вважається такою, яка керувала транспортним засобом (п. 8.2 Рішення). 

Також у пункті 9 Рішення Конституційний Суд України посилається на концепцію «об’єктивної відповідальності за адміністративне правопорушення», відображеної в рішенні Конституційного Суду Чеської Республіки 2018 року. Згідно з цією концепцією, держава повинна нести тягар доказування:

– факту порушення обов’язків або правила дорожнього руху під час користування транспортним засобом;

– наявності ознак правопорушення у такому діянні;

– наявності достатніх підстав для ініціювання розгляду справи про адміністративне правопорушення;

– вжиття заходів для встановлення особи, яка вчинила правопорушення. 

«Якщо ці умови виконані, відповідальність користувача транспортного засобу виникає як юридичний наслідок незалежно від його вини» – робить висновок орган конституційної юрисдикції Республіки Чехії. 

Практика Європейського Суду з прав людини та держав-членів ЄС, де порушення правил дорожнього руху віднесене до сфери адміністративного законодавства, також свідчить про прийнятність механізму автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. 

Активізація євроінтеграційного шляху України: 10 пріоритетних реформ від Європейської комісії

Подія

11 грудня 2025 року оприлюднено спільну заяву Комісара з питань розширення Марти Кос та Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки щодо 10 пріоритетних реформ у сфері правосуддя, органів правопорядку та протидії корупції, які засвідчать “рішучість України зміцнювати свої інституції та досягти суттєвого прогресу у реформах в рамках Кластера “Основи процесу вступу до ЄС” і просуватися далі на своєму європейському шляху”. До пріоритетів було віднесено:

• комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя;
• забезпечення НАБУ ефективним доступом до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз; 
• перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора;
• ухвалення закону для забезпечення прозорого та заснованого на заслугах процесу відбору, призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі Генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах; 
• реформа Державного бюро розслідувань;
• призначення без затримок суддів Конституційного Суду України та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку;
• розширення залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС); 
• ухвалення законопроєкту про декларації доброчесності суддів;
• ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми до 2 кварталу 2026 року та забезпечення високого рівня їх виконання; 
• зміцнення системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні. 

Окреслення цих пріоритетів відбулося відразу після того, як Європейський Союз підтвердив свої наміри  до активізації технічної складової  переговорів з Україною, які дозволять продовжити євроінтеграційний шлях України в умовах відсутності рішення щодо офіційного відкриття Кластеру 1. .

Оцінка експертів ЦППР

Як і в 2022 році, коли Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, судова реформа знову відзначена, як один із пріоритетів для подальшої євроінтеграції України. Зокрема, 3 з 10 пріоритетів стосуються саме заходів у сфері судової реформи, а саме:

• “призначити без затримок членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку”: наразі у ВРП вакантними залишаються чотири посади, що негативно впливає на її інституційні спроможності. Вже на початку 2027 року завершиться строк повноважень 10 членів ВРП, що, у випадку затримки з обранням нових членів, може призвести до перешкод у роботі ключового органу суддівського врядування і як наслідок повної зупинки процедур призначення, притягнення до відповідальності та звільнення суддів;
• “у тісній співпраці з Європейською Комісією визначити модальності і розширити залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)”: продовження залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС важливе для забезпечення стабільної роботи цього органу на засадах незалежності та доброчесності. Вже в першій половині 2027 року закінчиться строк повноважень 15 членів Комісії (з 16), а тому, зважаючи на мандат ВККС (добір нових та кваліфікаційне оцінювання діючих суддів), від результатів відбору в значній мірі залежатиме ефективність судової реформи в частині оновлення суддівського корпусу. Варто відзначити, що продовження участі міжнародних експертів у відборі членів ВККС Європейська комісія обґрунтовує нереформованістю національних органів, які мають бути залучені до цього процесу і в останньому звіті про розширення закликала розпочати ці реформи; 
• “ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, що уточнює зміст декларацій, розширює охоплений ними період та вдосконалює процедуру перевірки; для Верховного Суду це включає тимчасове залучення незалежних міжнародних експертів”:  інструмент перевірки декларацій доброчесності це один із механізмів забезпечення підзвітності суддів, ефективність якого, попри тривалий період його існування (з 2016 року) так і не була повністю розкрита, а випадки реального притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за недостовірні твердження у деклараціях є поодинокими. В червні 2025 року Парламент прийняв в першому читанні законопроєкт № 13165-2, покликаний реформувати цей механізм, але він не відповідає рекомендаціям Європейської комісії. Важливо також зазначити, що удосконалення механізму перевірки декларацій доброчесності є одним із зобов’язання в рамках Плану для Ukraine Facility 2024-2027, яке мало бути виконане ще у ІІ кварталі 2025 року.

Попри важливість активізації технічного треку перемовин, цей формат має розглядатися як тимчасовий інструмент, покликаний зберегти динаміку євроінтеграційного процесу в умовах політичної невизначеності. Адже переговори про вступ є поєднанням технічної та політичної складових, і саме відкриття офіційних переговорів у межах кластерів забезпечує необхідний рівень політичної залученості сторін, прозорості та повноцінної імплементації принципу «заснованого на заслугах» просування вперед. Це важливо не лише для стимулювання впровадження складних реформ, а й для якісного моніторингу прогресу з боку Європейського Союзу. Тривале використання технічних інструментів замість формальних переговорних механізмів не повинно підміняти собою повноцінний процес, оскільки затримки у відкритті кластерів можуть призвести до зниження динаміки роботи обох сторін та створення додаткових ризиків для країн-кандидатів, включно з Україною.