Щотижневий аналіз 24 – 30 червня 2025 року

Законопроєкт № 13407 заслуговує на підтримку

Подія

24 червня 2025 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт № 13407 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення процедури призначення чи обрання на посади, звільнення з посад деяких посадових осіб, висловлення недовіри Генеральному прокуророві у випадках, передбачених Конституцією та законами України». Ним пропонуються зміни до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про правовий режим воєнного стану» та до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».

Зміни, зокрема, стосуються процедури призначення на посаду Прем’єр-міністра та інших членів Кабінету Міністрів України, складення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з обранням нового складу Верховної Ради України, відставки Прем’єр-міністра України.

Оцінка ЦППР

На думку експертів ЦППР, пропозиції змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» варті підтримки. Погоджуємося з авторами законопроєкту, що з метою підвищення обізнаності суспільства про кандидатів на посади Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, кандидати мають подати мотиваційні листи з викладенням мотивів призначення на відповідні посади та власного бачення можливої майбутньої діяльності на посаді. Це дозволить зробити більш прозорим процес формування Уряду, адже до обрання тієї чи іншої кандидатури мотивація кандидата буде оприлюднена і доступна суспільству. Перед голосуванням за персональний склад Уряду разом з поданням кандидатур має подаватись проєкт Програми діяльності Уряду, який містить програмні цілі та завдання, виконання яких є необхідним для досягнення цілей. А кандидат на посаду члена Кабінету Міністрів України за пропозиціями депутатських фракцій (депутатських груп) до розгляду питання про його призначення на пленарному засіданні Верховної Ради України буде зобов’язаний (на противагу чинному законодавчому підходу «може») зустрітися з відповідними депутатськими фракціями (депутатськими групами) та відповісти на їхні запитання.

ЦППР давно відстоює позицію, що чинна процедура призначення членів Кабінету Міністрів України є недосконалою. Першочергово потрібно орієнтуватися на зміст діяльності, що буде виконуватися кандидатами на посади, а потім вже на особистості, які будуть її виконувати, зайнявши такі посади.

Правильною, на нашу думку, є й пропозиція про надання Верховній Раді України звітів про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, про виконання закону про Державний бюджет на відповідний рік та про хід виконання загальнодержавних програм. Аргументацію важливості цього, надану авторами законопроєкту (наявність звітності дозволить офіційно оцінити ефективність роботи Уряду, виявити можливі помилки при формуванні Кабінету Міністрів України та врахувати їх при формуванні нового складу Уряду), ми можемо доповнити тим, що це підвищить відповідальність Уряду за виконання взятих на себе зобов’язань та витрачання державних коштів, підсилить вірогідність притягнення урядовців до кримінальної відповідальності за наявності обгрунтованих підстав.

Не викликає заперечень доцільність регламентації порядку внесення коаліцією депутатських фракцій пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також пропозицій щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України. З огляду на практику маніпуляцій, які траплялися в минулому, є виправданим зазначення в поданні результатів голосування кожного члена коаліції за внесену кандидатуру та скріплення його підписами. Переконливою є й аргументація авторів законопроєкту: необхідність підвищення відповідальності народних депутатів України за прийняті ними рішення, розкриття виборцям інформації про рішення.

Принагідно зазначимо, що в 2018 році експертами ЦППР був підготовлений законопроєкт «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади», в якому пропонується комплексний підхід до вирішення проблем формування Уряду.

Щодо пропозиції виключити Кабінет Міністрів України з ч. 1 ст. 10 «Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану» Закону України «Про правовий режим воєнного стану», то вважаємо, що в цій зміні немає потреби. Чинна норма потребує правильного тлумачення, яке, на нашу думку, полягає в тому, що не підлягають припиненню повноваження Уряду як інституції. Діяльність Уряду ґрунтується на принципі безперервності (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Цей принцип, в свою чергу, базується на ч. 3 ст. 115 Конституції України, відповідно до якої Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. Тому повноваження Уряду, як інституції, неможливо припинити ні за відсутності, ні за наявності правового режиму воєнного стану. При цьому неможливість/неприпустимість припинення повноважень Уряду не означає заборони змінювати його персональний склад під час дії правового режиму воєнного стану, в тому числі не забороняє відставку Уряду.