05 Жов, 2023
Центр політико-правових реформ проаналізував проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України» (реєстр. № 9559-д від 30.08.2023 р.) та вважає його актуальним.
Водночас, вважаємо за доцільне звернути увагу на окремі положення законопроєкту, які, на нашу думку, потребують змін чи доопрацювання.
Стосовно запропонованих змін до частини 4 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон про місцеве самоврядування) слід зазначити наступне. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду Президентом України. Начальником військової адміністрації населеного пункту може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова. Відповідно, у випадках утворення військових адміністрацій населених пунктів повноваження місцевих голів виконують начальники цих адміністрацій (керівництво населеним пунктом/громадою здійснює лише одна посадова особа – начальник військової адміністрації). Таким чином начальник військової адміністрації населеного пункту є посадовою особою місцевого самоврядування з відповідними повноваженнями, зобов’язаннями та обмеженнями, встановленими законодавством і така посада не може суміщатися з будь-якими іншими посадами чи роботою. Зважаючи на це, вбачається недоцільним внесення запропонованих змін до частини 4 статті 12 Закону про місцеве самоврядування щодо надання дозволу сільським, селищним, міським головам на суміщення своєї службової діяльності з виконанням повноважень начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту. У даному контексті питання діяльності сільських, селищних, міських голови та начальників військових адміністрацій не потребують додаткового законодавчого врегулювання.
Стосовно внесення змін до статті 26 Закону про місцеве самоврядування (віднесення до виключної компетенції місцевих рад питань щодо надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони) слід відмітити, що для повноцінної реалізації даної ініціативи необхідно внести аналогічні зміни до Бюджетного кодексу (зокрема, до статті 89 або 91). Необхідно зазначити, що в зареєстрованому законопроєкті № 9531 від 26.07.2023 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо обов’язкового включення до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, видатків, спрямованих на підвищення обороноздатності держави» запропоновано внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу відносно можливості здійснювати з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад фінансування заходів, спрямованих на підвищення обороноздатності держави.
Стосовно змін до статті 56 Закону про місцеве самоврядування. Пропозиція щодо необхідності обрання заступників голови обласної ради для особи, яка здійснює повноваження голови обласної ради (за відсутності чинного голови обласної ради) потребує додаткового обґрунтування. В умовах воєнного стану основна частина функцій, пов’язаних із реалізацією заходів правового режиму воєнного стану здійснюється військовим командуванням та військовими адміністраціями (Закон України «Про правовий режим воєнного стану). З огляду на це, вбачається не доцільним розширення керівництва обласної ради шляхом обрання додаткових заступників. Крім цього, за умови прийняття змін у запропонованій редакції, необхідно розробляти додаткові механізми для врегулювання питань призначення, звільнення, виконання повноважень заступниками голови обласної ради.
Загальний висновок. В цілому законопроект має позитивний вплив на місцеве самоврядування. Водночас, пропонуємо розглянути та врахувати надані пропозиції. Також звертаємо увагу, що розширення повноважень місцевого самоврядування положенням щодо надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану, суперечить принципу розмежування видатків між бюджетами, викладеними у статті 87 Бюджетного кодексу, де до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення).
Висновок був наданий Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Висновок підготовлено в рамках проєкту «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», що реалізується Центром політико-правових реформ за підтримки Програми ULEAD з Європою/ULEAD with Europe, що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією.
Порівняльна таблиця з пропозиціями змін до законопроєкту додається.