Відбулася друга експертна дискусія для формування візії ефективного врядування України після війни

9 квітня 2025 року відбулася експертна дискусія «Розуміння правовладдя та законність і правосуддя в Україні», організована Українським інститутом майбутнього та Центром політико-правових реформ. Це був другий круглий стіл, покликаний зібрати думки та пропозиції експертного середовища для формування візії ефективного врядування України після війни.

Дискусію розпочав Голова правління ЦППР Ігор Коліушко. Він зосередив увагу на змісті принципу правовладдя. Пан Ігор зазначив, що принцип правовладдя охоплює: законність, юридичну визначеність, недопущення свавілля та пропорційність, гарантування та дотримання прав людини, рівність перед приписами права, недопущення дискримінації, судовий захист в усіх правовідносинах. Основним критерієм правильного розуміння принципу правовладдя, на його думку, є практика Європейського суду з прав людини.

Ігор Коліушко у своєму виступі наголосив, що юридична освіта та наука повинні бути наскрізь узгоджені з принципами правовладдя. Заклади вищої освіти повинні готувати достатню кількість кваліфікованих юристів, а наукові розробки – бути актуальними й формувати підґрунтя для державної правової політики.

На його погляд, необхідно забезпечити максимально ефективне функціонування трьох базових юрисдикцій судів: цивільної, адміністративної та кримінальної. Він переконаний, що суди повинні бути добре фінансово забезпечені, а судова практика — сталою й послідовною. Будь-які порушення з боку суддів або втручання в їхню незалежність мають оперативно розслідуватися. На думку пана Ігоря, органи суддівського врядування мають формуватися на конкурсній основі з обов’язковою перевіркою доброчесності кандидатів за участі фахової громадськості. Зазначив він і про інтеграцію державної судової адміністрації та апаратів судів у систему державної служби. Окремо було підкреслено важливість розвитку альтернативних способів вирішення спорів і впровадження сучасних цифрових технологій у систему правосуддя.

Щодо прокуратури експерт наголосив: вона має бути незалежною службою публічного обвинувачення, яка здійснює процесуальний нагляд. Генеральний прокурор, як і всі інші прокурори, має обиратися на конкурсній основі та бути звільненим виключно з професійних причин. Принципи процесуальної незалежності та самоврядування прокурорів повинні бути повністю реалізовані.

Пан Ігор наголосив, що адвокатура повинна бути вільною професією, адвокати мають бути професійно незалежними і забезпечувати власне самоврядування. Законодавчі гарантії адвокатської діяльності мають бути надійніше захищені, насамперед, органами адвокатського самоврядування. 

Він запропонував обговорити питання, які сьогодні є особливо актуальними: як зробити юридичну науку та освіту ефективними в служінні правовладдю, забезпеченні його розуміння та дотримання? Як гарантувати якісне, доброчесне та незалежне правосуддя? Як мінімізувати вплив олігархів і лобізм? Скільки має бути судових юрисдикцій і як має виглядати їх ефективна система?

До дискусії за запропонованими напрямами долучилися фахівці у сферах судівництва та антикорупції, які є представниками провідних експертних та аналітичних організацій, а також науковці та судді. 

«Центральним елементом принципу правовладдя є захист прав людини. Держава має існувати для людини, інакше вона втрачає свій сенс», – зазначив член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Він також висловив думку щодо реформування вищої освіти, зазначивши, що поліцейські виші не повинні готувати юристів, а цивільні університети – фахівців з «правоохоронної діяльності», оскільки ці сфери потребують принципово різних навичок. Також недоцільною є практика, коли особи без бакалаврського ступеня з права здобувають магістерський, адже це не формує повноцінної правничої компетентності.

Експертка з питань антикорупції Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова акцентувала на необхідності створення «білого» ринку лобістських послуг та побудови системи, стійкої до впливу олігархів.

Про можливість використання ШІ для оцінки судової перспективи говорив Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження». Він наголосив на необхідності зменшення кількості судових спорів та створення якісної системи виконання судових рішень. Експерт також зауважив, що для справжньої деполітизації інституцій судового розслідування й прокуратури необхідно створити умови для професійного зростання в цих установах, встановити чіткі кваліфікаційні вимоги та розвивати управлінські компетентності, адже ефективне управління є так само важливим, як і фаховість.

З важливістю цифровізації погодився суддя ВАКС Маркіян Галабала. На його думку використання технологій ШІ дозволить розвантажити суди, адже може допомогти з вирішенням дрібних справ, пов’язаних наприклад з питаннями перевищення швидкості водіями, займанням смуги громадського транспорту тощо. Він також запропонував використовувати ШІ для первинного аналізу судових рішень на доброчесність. Крім того, пан Маркіян висловив впевненість у тому, що найефективнішим механізмом забезпечення високого рівня доброчесності суддів має бути ефективна робота Вищої ради правосуддя.

Експерт Консультаційної місії ЄС Богдан Денисенко не впевнений, що нейронні мережі в найближчому майбутньому будуть здатні самостійно вирішувати навіть прості справи. Проте він схиляється до думки, що ШІ може допомогти в автоматизації окремих процесів. Для цього необхідно мати єдину цифрову платформу для всієї правоохоронної системи. У перспективі це дозволить значно зекономити бюджетні кошти. Експерт також наголосив на важливості дієвого законодавства в сфері інтелектуальної власності, що дозволить науковцям монетизувати свої дослідження й покращить фінансування науки.

Своїми рефлексіями стосовно використання альтернативних методів вирішення спорів поділився експерт Центру політико-правових реформ з питань судівництва Роман Смалюк. На його думку, позасудові способи вирішення спорів і вдосконалення процедури адміністративного оскарження допоможуть зменшити навантаження на суди. Він також наголосив на необхідності якісного збору та аналізу даних щодо ефективності судової системи, зокрема через репрезентативні соціологічні опитування.

Директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін підтримав ідею сервісної ролі держави, нагадавши, що відповідно до Конституції головним бенефіціаром держави є народ. На його думку, недостатнє фінансування судової системи лише посилює ризики корупції. Анатолій Амелін наголосив, що судова та правоохоронна системи мають бути швидкими, якісними й справедливими, діяти в межах чітко визначених процедур і відповідати очікуванням суспільства щодо ефективності та вартості наданих послуг. Він також підкреслив: Україні потрібна довгострокова стратегія розвитку, яку має реалізовувати кожен уряд незалежно від політичної кон’юнктури.

Протягом дискусії більшість експертів погодились стосовно наступних тез:

• Принцип правовладдя має базуватись на практиці ЄСПЛ і включати законність, недопущення свавілля та дискримінації, юридичну визначеність і судовий захист прав людини;
• Адвокатська діяльність повинна мати міцні законодавчі гарантії, перш за все – через органи адвокатського самоврядування;
• Прокуратура має бути деполітизованою, незалежною, із прозорими конкурсами та самоврядуванням;
• Штучний інтелект і цифрові технології потрібно інтегрувати в правосуддя для підвищення його ефективності;
• Для зниження навантаження на суди слід розвивати альтернативні способи вирішення спорів;
• Юридична освіта і наука повинні бути узгоджені з принципами правовладдя, а наукові розробки повинні бути актуальними та лягати в основу державної правової політики;
• Необхідно забезпечити максимально ефективне функціонування трьох базових юрисдикцій судів: цивільної, адміністративної та кримінальної.

Дякуємо всім учасникам заходу за вичерпну дискусію та готуємось до наступного експертного круглого столу, який стосуватиметься питань належного врядування! За результатами всіх обговорень планується створення візії майбутнього врядування України.

Запис трансляції заходу можна переглянути нижче.

Чи була ця стаття корисна?