3. Прокуратура по-німецьки: закону немає, а орднунг є

Типовими посадами є такі: прокурор; керівник відділу (групи); старший прокурор; генеральний прокурор Землі; федеральний прокурор; федеральний генеральний прокурор.

Переважна більшість прокурорів не мають бажання змінювати місце проживання. Тому близько 70% прокурорів все життя працюють на посадах R-1 – R-2. Загалом усю свою кар’єру прокурори роблять в межах однієї Землі. Переведення в іншу Землю є не частим випадком. Достатньою причиною для такого переведення не може бути, скажімо, той факт, що дружина прокурора живе і працює в іншій місцевості – необхідною є вакансія, і найкращим виходом буде знайти іншого прокурора, який погодився би помінятися.

Старшими прокурорами стають у досить зрілому віці – після 45 років. Окремі надзвичайно рідкі випадки, коли таке траплялось у 37–38 років, лише підтверджують правило.

Щороку на кожного прокурора – аж до досягнення ним 45 років (після цього – лише у випадку переведення на вищу посаду) його керівник пише характеристику, яка лягає в його персональну справу. При цьому керівник повинен висловитись стосовно наступних головних ознак: предметна і фахова компетенція; особиста компетенція; соціальна компетенція; керівна і управлінська компетенція, а також приналежних до них критеріїв.

Наприклад, для прокурорів найнижчого рівня оплати (R-1)оцінюються:

1) предметна і фахова компетенція:

– фахова кваліфікація (володіє широкими фаховими знаннями в цивільному і кримінальному праві, а також спроможністю до їх практичного застосування і юридичною методологією; самостійно може охопити нові правові галузі; може швидко увійти в обставини справи і відрізняти важливе від неважливого; працює змістовно з урахуванням судової практики та літератури; може думати аналітично; володіє здоровим глуздом та логічним мисленням; має розуміння в сфері позафахових контекстів – соціальних, економічних, технічних, політичних; має більш ніж добру загальну освіту і володіє щоденною інформацією про події; застосовує знання в сучасній техніці; продовжує свою освіту за фахом і в інших сферах; має досвід трудового життя, а також спілкування з людьми і життєвий досвід; знає Директиви для кримінального провадження та провадження по накладанню грошового штрафу та відповідні адміністративні норми, має початкові знання в галузі судової медицини та судової психіатрії);

– розуміння посади (є неупередженим незалежно від особи; турбується про дотримання дистанції і демонструє стриманість; перевіряє можливість власної упередженості; опирається впливам і можливостям потрапляння під вплив; обмірковує наслідки приватних дій для займаної посади; має громадянську мужність; не уникає неприємних моментів);

– спроможність до аргументування і переконання (формулює думки ясно і зрозуміло; складні обставини справи представляє зрозуміло і може „влучно” їх викласти; аргументує переконливо і коректно з методичної точки зору; обґрунтовує щільно, індивідуально і конкретно; уникає наукових перебільшень; точно підводить обставини під застосування відповідного закону; показує чітку позицію стосовно заперечень і аргументовано їх розглядає);

– вміння вести засідання і допит (серйозно готується; володіє надійним і точним знанням змісту справи; вміло структурує хід засідання; володіє достатнім рівнем реакції; визначає чіткі межі; володіє співчуттям, враховує особисті спроможності та слабкості; вміє заспокоїти, має розуміння, підтримує, показує гнучкість і є терплячим – може створити конструктивну та довірливу атмосферу; виступає в засіданні впевнено і з повагою; захищає учасників від невиправданих нападів);

– компетенція до навчання (залучає практикантів до щоденної праці; принципово згодний приймати на себе керівництво семінарами для практикантів);

2) особиста компетенція:

– загальні особисті ознаки (має – також і за межами професії – різноманітні інтереси; визнає діяльність інших; володіє природнім авторитетом; поводиться впевнено і чемно з іншими особами, суверенно і спокійно; впевнено зустрічає важкі виклики і вимоги; контролює емоції, розсудливий і зберігає спокій; керує власною поведінкою також і в критичних ситуаціях; є здатним до самооцінки; свідомий власних сильних і слабких сторін і активно покращує помічені недоліки);

– усвідомлення обов’язків та відповідальності (усвідомлює суспільну відповідальність та функцію власного прикладу; приймає на себе відповідальність також і в сфері внутрішньої організації; може оцінити наслідки рішень; виконує завдання сумлінно і відповідно вимогам справи; ефективно використовує персонал і матеріальні ресурси; цікавиться інтересами інших співробітників в галузі юстиції; відповідально справляється із збільшеним навантаженням);

– готовність до дій і витривалість (фізично і психічно витривалий і свідомий власних меж; готовий брати на себе додаткові завдання; не зважаючи на буденний тиск працює швидко і сконцентровано; витримує якісні стандарти також і за умов збільшення навантаження; витримує тиск обставин і залишається спокійним; проявляє ініціативу; показує готовність до надання допомоги);

– самоорганізація і організаційні здібності (планує власну працю і час; визначає пріоритети; працює самостійно і цілеспрямовано; структурує власну працю ефективно і оптимізує її; крок за кроком виконує план роботи; може мотивувати себе і оточення; делегує справи відповідно до потреб; враховує поетапність праці; враховує при плануванні визначення часу засідань інтереси учасників; мислить також і ощадливо щодо ходу провадження);

– рішучість і готовність до прийняття рішень (помічає готовність до остаточних рішень або створює для цього підстави; приймає рішення швидко і на власну відповідальність; не уникає необхідних дискусій);

– готовність до сприйняття інновацій та гнучкість (цікавиться новими техніками праці та методиками, а також модернізацією юстиції; сприймає новий досвід і висловлює нові ідеї та способи вирішення; реагує на зміни ситуації; готовий інтегруватись в різноманітні відомчі структури);

– лояльність (надійно виконує вказівки; повноцінно інформує начальників про важливі події та службові обставини; робить повноцінні доповіді і звертає увагу на можливі труднощі; сприймає вказівки і поради);

3) соціальна компетенція:

– спроможність працювати в команді (передає інформацію, досвід, знання та способи рішень; підтримує і підсилює „ми-відчуття”; здатний до власної інтеграції і може інтегрувати інших; активно випрацьовує спільні рішення; шукає спілкування і є доступним до спілкування; встановлює контакти);

– спроможність до спілкування з іншими (не вагається звертатись до інших; активно прислуховується до інших і сам висловлюється; говорить ясно і зрозуміло; аргументує слушно справі і апелює до обставин справи; готовить рішення прозоро; говорить про проблеми і шукає шляхи їх вирішення; підтримує обмін досвідом);

– спроможність до владнання конфліктів і посередницькі здібності (міркує над аргументами інших і є готовим до компромісів; тримається чесно і колегіально і підтримує таку позицію по відношенню до інших; дискутує і критикує конструктивно; не уникає прийняття необхідних рішень; досліджує підстави конфлікту; займає чітку позицію; закликає до порозуміння і примирення);

– послугова орієнтація (враховує інтереси учасників провадження та свідків; ставиться дружньо і поважно; дотримується обіцянок і домовленостей; приділяє час);

4) керівна і управлінська компетенція(дає ясні вказівки і піклується про те, щоб допоміжні службовці прокуратури їх виконували; тримає зворотній зв’язок і повідомляє про результати праці; щось довіряє іншим; створює – особливо із сервісними службами – позитивну атмосферу співпраці; підтримує співпрацю інших; цікавиться інтересами співробітників).

Відповідні профілі вимог встановлені також для прокурора: як керівника групи (група оплати R-1 із доплатою); старшого прокурора в генеральній прокуратурі Землі (група оплати R-2); старшого прокурора, керуючого старшого прокурора як керівника управління або головного управління в прокуратурі або генеральній прокуратурі Землі (групи оплати від R-2 до R-3); а також керівників прокуратур або генеральних прокуратур Землі та їх заступників (групи оплати від R-2 із доплатою до R-6).

В резюме характеристики зазначається один із семи рівнів: «значно перевищує вимоги», «перевищує вимоги», «відповідає вимогам», «відповідає вимогам у цілому», «відповідає вимогам частково», «менш відповідає вимогам», «не відповідає вимогам». Прокурора попередньо ознайомлюють з характеристикою під розпис, після чого проводиться співбесіда. Якщо прокурор не згоден з характеристикою, він подає ремонстрацію (заперечення) до неї і навіть може оскаржити її до суду. Наприклад, у Землі Північний Рейн-Вестфалія ці питання регламентуються наказом Міністерства юстиції Землі № 18 «Службова оцінка суддів, а також прокурорів» (AV d. JM vom 2. Mai 2005).

 

Оплата праці прокурорів.

Усього в Німеччині передбачено кілька десятків ступенів (форм) оплати праці для службовців, зокрема: від А-1 до А-16 (для так званих працівників за угодою), від В-1 до В-11 (для чиновників), від R-1 до R-10 (для таких специфічних чиновників як прокурори і судді).

Прокурори в цьому плані є елітними чиновниками, оскільки для прокурора R-1 оплата праці розпочинається відразу з рівня А-14 (понад 3 тисячі євро на місяць), а прокурор R-2 – це вже рівень А-15 (понад 4 тисячі євро на місяць), у той час як найнижчий чиновник починає з 1,5 тисячі євро на місяць. Загалом для прокурорів низової ланки існує 12 ступенів оплати праці (і ці рівні змінюються кожні два роки), а для прокурорів другої ланки – 10 ступенів (так само змінюються кожні два роки). Для прокурорів 3–10 ланок таких ступенів не визначено, оскільки відповідні посади вони обіймають вже під кінець своєї кар’єри.

Про конкретну заробітну плату прокурорів в Німеччині можна отримати уявлення з такої таблиці.

 

Таблиця 1. Заробітна плата прокурора в Німеччині (євро на місяць).

 

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
R-1	3389	3543	3625	3834	4044	4253	4463	4673	4882	5092	5301	5511
R-2			4126	4336	4545	4755	4965	5174	5384	5593	5803	6013
R-3	6615
R-4	7002
R-5	7446
R-6	7866
R-7	8275
R-8	8700
R-9	9229
R-10	11337

 

Прокурорське дисциплінарне право.

На відміну від України чи Польщі, в Німеччині не передбачене звільнення прокурорів від відповідальності за порушення громадського порядку (адміністративної відповідальності), коли вона замінюється дисциплінарною. Німецькі прокурори за порушення громадського порядку несуть так звану «відповідальність за порушення порядку» (по нашому – адміністративну відповідальність), а за порушення службової дисципліни – дисциплінарну і навіть кримінальну. За загальними принципами державної служби, визначеними законом про чиновників, яким визначено обов’язки останніх, начальник може накласти дисциплінарне стягнення на підлеглого прокурора, наприклад, за невчасне опрацювання документів справи (йдеться про розумні строки) або за неправильну поведінку за межами служби, якщо вона негативно і резонансно вплинула на громадську думку.

Для прокурорів передбачено такі дисциплінарні стягнення:

– попередження;

– штраф – до 2,5 тисяч євро;

– скорочення заробітної плати (до 20% протягом трьох років);

– переведення на нижчий рівень оплати праці;

– звільнення з позбавленням спеціальної пенсії (у цьому випадку виплачується звичайна пенсія).

До прокурорів-стажистів можуть бути застосовані лише два перші з названих видів стягнень.

Стягнення (скорочення розміру пенсії або відмова у виплаті спеціальної пенсії) можуть бути застосовані навіть до прокурорів у відставці.

Прокурори можуть бути відсторонені від посади тільки за рішенням відповідного адміністративного суду (це характеризує систему адміністративного судочинства в Німеччині як таку, що має певну специфіку).

 

 

Автор щиро дякує за допомогу в підготовці цього матеріалу

Юргену Томасу, Вальтеру Зельтеру, Юргену Дену,

а також Геннадію Рижкову й Олександрові Банчуку.

 

1. Ordnung (нім.) – порядок. Лише один з прикладів німецького порядку: згідно із законом ременем безпеки в автомобілі має бути пристебнутий не тільки кожен пасажир, а й собака, якщо для неї не передбачено спеціального боксу. За невиконання штраф 35 євро, а якщо присутність собаки в машині створила загрозу безпеки на дорозі – 50 євро і, крім того, три штрафних пункти в картотеці порушень (коли їх набирається 18 – права вилучають).

2. Варто зазначити, що Staatsanwahltschaft буквально перекладається з німецької мови не як прокуратура, а як служба державного представництва.

3. До речі, Європейській суд з прав людини вважає, що «сам факт того, що прокурори діяли в якості захисників інтересів держави, не може вважатись наданням їм юридичного статусу незалежних і безсторонніх учасників процесу» (справа Zlinsat, spol. S r.o. проти Росії, №57785/00, п. 78, 15 червня 2006 року). Задля дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прокурорські рішення повинен аналізувати судовий орган із повною юрисдикцією. Тому, наприклад, утримання під вартою особи із психічним розладом на вимогу прокурора, який згодом став стороною у справі проти такої особи і вимагав помістити її у психіатричну лікарню, і наказ якого можна було оскаржити лише до вищої інстанції в прокуратурі, було визнано порушенням положень п. 5 статті 5 Конвенції (Варбанов проти Росії, №31365/96, ЄСПЛ, 2000-Х). Фактично, це положення гарантує кожній затриманій особі право звертатись до суду, і не лише у кримінальних справах (у цьому випадку рішення про затримання було прийнято на основі Закону про охорону громадського здоров’я). Із практики Суду випливає, що прокурори в принципі не повинні мати права приймати рішення у випадках, які стосуються «цивільних прав та обов’язків», якщо тільки їх рішення не проходять повного юридичного аналізу.

У справі Менчинська проти Росії, №42454/02, 15 січня 2009 року, посилаючись на висновок Венеціанської Комісії щодо Закону «Про прокуратуру» (2005 р.) і Резолюцію Парламентської Асамблеї 1604 (2003) щодо ролі державних обвинувачів у демократичному суспільстві, в якому панує верховенство закону, Суд вирішив, що підтримка прокурором однієї зі сторін у цивільному процесі може бути виправдана за певних обставин: «наприклад, захист прав незахищених груп населення – дітей, інвалідів і т.п., які вважаються такими, що не здатні захистити власні інтереси самостійно; або у випадках, коли значна кількість громадян постраждала від правопорушення, яке розглядається; або якщо існує необхідність захистити державні інтереси» (п. 35). У цьому випадку суд помилково застосував положення цивільного права до трудового законодавства, і тому незаконно присудив нарахування відсотків на здійснені із запізненням виплати (допомога по безробіттю) на користь заявника. Суд дійшов висновку про відсутність особливих обставин, які б обґрунтовували втручання прокурора. Він також вирішив, що втручання прокурора порушило принципи справедливого суду і рівності сторін (і встановив, що мало місце порушення п. 1 Статті 6 Конвенції), а тому саме по собі втручання державного обвинувача у цивільний процес на стороні опонента позивача (Центр зайнятості) порушило принцип рівності сторін.

4. Следствие без предела. Украинский СИЗО как рудимент ГУЛАГа (ДОКУМЕНТЫ) // http://argumentua.com/stati/sledstvie-bez-predela-ukrainskii-sizo-kak-rudiment-gulaga-dokumenty

<<  На попередню сторінку                                                   << На початок статті