170 грн за закордонний паспорт чи 5 років тюрми: запропонуйте чиновнику вибір

Останні місяці країну лихоманить. Зусилля та увага суспільства прикуті до подій навколо Євромайдану. В той же час частина державної бюрократії живе своїм життям, традиційно нехтуючи Конституцією та законами.

Проявилося це на прикладі відомої проблеми – скільки коштує отримання закордонного паспорта для українця. Адже, на думку багатьох правників, при звичайному отриманні паспорта громадянин повинен сплатити лише вартість державного мита (170 гривень). За позицією Державної міграційної служби (ДМС), крім 170 грн. державного мита, необхідно також сплачувати додатково 87,15 грн. – «за оформлення та видачу паспорта» та 120 гривень «за бланк паспорта». Разом це складає 377,15 грн.

Через цей спір було багато судових справ. 5 червня та 17 вересня 2013 року Вищий адміністративний суд України ухвалив два протилежних рішення. У першому з них зазначені вище платежі були визнані не обов’язковими. У другому ВАСУ навпаки підтримав позицію міграційної служби.

Нарешті 3 грудня 2013 Верховний суд України поставив крапку у цьому спорі. Суд встановив, що «сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем (мається на увазі ДМС – пояснення В.Т.)щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта».

Якби ми жили у нормальній державі, то з цього дня жоден чиновник не наважився б стягувати з громадян ці додаткові кошти. Натомість 22 січня 2014 року керівник ДМС Микола Ковальчук заявив, що … «всі акти законодавства, які визначають платежі, залишаються чинними, а тому ДМС, як орган виконавчої влади, зобов’язана їх виконувати. Таким чином, станом на сьогодні загальна сума обов’язкових платежів при оформленні закордонного паспорта залишається незмінною – це 377 грн. 15 коп. при оформленні протягом місяця та 634 грн. 30 коп. при оформленні протягом 10 робочих днів».

Невідомо, чи є у керівника ДМС юристи-порадники, але для прокуратури це фактично явка з повинною, зокрема, у вчиненні такого злочину, як «невиконання судового рішення».

Адже, згідно з частиною 1 статті 244² Кодексу адміністративного судовичнстваУкраїни «Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень (маються на увазі, звичайно, і органи виконавчої влади –В.Т.), які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України».

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Таким законом є Кримінальний кодекс України, згідно з частинами 2 та 3 статті 382 якого:

- умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, вчинене службовою особою, карається штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; 

- ці ж дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, … або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

Отже, керівнику ДМС та усім службовим особам, які і надалі продовжують неправомірно стягувати з громадян додаткові платежі за адміністративні послуги, можна лише порадити припинити вчинення злочину. Громадяни ж сміливо можуть писати заяви про злочин у прокуратуру, у разі вимагання таких платежів.

Віктор Тимощук, Центр політико-правових реформ