10 плюсів і 10 мінусів нового Закону “Про забезпечення права на справедливий суд”

Експерти Центру політико-правових реформ провели експрес-аналіз досягнень і проблем прийнятого на минулому тижні Закону "Про забезпечення права на справедливий суд".

Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд»
від 12.02.2015
основні досягнення і проблеми

Плюси:

1) конкурсний порядок добору суддів на всі посади
2) збільшення часу спеціальної підготовки майбутніх суддів до одного року
3) конкурсний порядок формування Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів
4) забезпечення прямого оскарження рішень вищих судів до Верховного Суду і розширення підстав для такого оскарження
5) урахування в кар’єрі судді його попередньої діяльності, різнопланова інформація про яку акумулюється в суддівському досьє
6) запровадження системи регулярної оцінки суддів різними суб’єктами, у тому числі підготовленими представниками громадських об‘єднань за результатами моніторингу судових процесів
7) посилення змагальності дисциплінарної процедури і запровадження аж шести дисциплінарних стягнень замість двох
8) запровадження простішої системи органів суддівського самоврядування, з’їзд суддів формуватиметься не у центрі, а знизу – зборами суддів відповідних судів
9) надання можливості вести відеозапис засідань без спеціального дозволу суду
10) включення до реєстру судових рішень текстів усіх судових рішень і навіть окремих думок суддів

Мінуси:

1) збереження за Президентом повноважень, які не передбачені Конституцією і дають можливість впливати на суди і суддів: права ліквідовувати суди, повноваження приводити суддів до присяги, підписувати їхні посвідчення, переводити суддів з одного суду до іншого (по горизонталі)
2) наділення Президента додатковим повноваженням, якого у нього раніше не було, підписувати посвідчення головам судів і їхнім заступникам, до обрання яких він не має жодного стосунку
3) збереження за Парламентом повноваження переводити суддів, яке не передбачено Конституцією, а за парламентським комітетом – розглядати це питання, а також питання про безстрокове обрання судді на своєму засіданні
4) невизначеність підстав для відмови судді у безстроковому обранні
5) нечіткість підстав для звільнення за порушення присяги («вчинення дій, які порочать звання судді або принижують авторитет правосуддя», «недоброчесна поведінка судді»)
6) не визначено специфічних критеріїв для кваліфікаційного оцінювання суддів судів різних рівнів
7) невідповідність складу Вищої ради юстиції європейським стандартам, що ставить під сумнів легітимність її рішень
8) відсутність процесуальних змін, які справді б забезпечували право на справедливий суд (не встановлення судам заборони повертати заяви через непідсудність чи неналежність до певного виду юрисдикції, не запровадження електронного судочинства тощо)
9) відсутність у Верховного Суду повноваження у виняткових випадках переоцінити докази, що може призвести до нових порушень, подібних до тих, які Європейський суд з прав людини констатував у справі «Бочан проти України – 2»
10) збереження положень, які узалежнюють суддів від органів місцевого самоврядування (забезпечення службовим житлом), від служби безпеки (доплати за допуск до державної таємниці) тощо

Положення, які можуть мати непередбачувані наслідки (як позитивні, так і негативні залежно від правозастосування):

1) запровадження так званого «первинного кваліфікаційного оцінювання» усіх діючих суддів (переатестація) за відсутності чітких критеріїв
2) використання для переатестації іспиту у вигляді тестування, яке сумнівно що зможе відділити кращих суддів від гірших, корупціонерів від чесних суддів
3) ці ж зауваження стосуються кваліфікаційного оцінювання, яке будуть проходити судді, щоб бути обраними безстроково або перейти в інший суд
4) можливість звільнення судді з посади за порушення присяги, якщо він не пройшов переатестацію