17 грудня відбулася презентація законопроєкту «Про політичні партії». Робоча група, до якої увійшли не лише народні депутати, але й представники громадянського суспільства, експерти, працювала над документом понад 6 років. Основною метою законопроєкту є відновити зв’язок партій із суспільством, а значить і повернути довіру суспільства до політичних партій. Нова редакція Закону «Про політичні партії» передбачає спрощення процедур створення та реєстрації політичних партій, пропонує нові підходи до обмеження розмірів приватних внесків, посилення контролю за джерелами фінансування та вдосконалення системи фінансової звітності політичних партій. До розробки законопроєкту «Про політичні партії» окрім депутатів були залучені експерти ГО «Інтегріті ЮА», Центр політико-правових реформ, Міжнародна фундація виборчих систем IFES, Національний інститут стратегічних досліджень, Громадянська мережа «ОПОРА», ГО Рух «ЧЕСНО».

Серед авторів нового законопроєкту Юлія Кириченко – членкиня правління Центру політико-правових реформ.

Пані Юлія розповіла про новели законопроєкту та зосередила свою увагу саме на тих, що стосуються реєстрації партій. Цей етап є одним із найважливіших та наразі найпроблематичнішим. Вона зауважила, що зібрати 10 тис. підписів для утворення партії нереально в сучасних умовах, до того ж часто цей процес набуває формального характеру і в кінцевому результаті ми не знаємо людей, які стоять за створенням партії.

«Якщо людина хоче долучитися до партійного будівництва, то це має бути її свідомий вибір, і суспільство має бачити, хто ці люди. На етапі створення партії має бути щонайменше 200 засновників. Ми передбачаємо, що суспільство бачитиме прізвище, ім’я та по батькові засновника, що створює певну відповідальність для нього. Далі у 200 засновників є час для розвитку – пів року для того, щоб відкрити обласні осередки щонайменше в п’яти областях. Вважаємо, що в сьогоднішніх реаліях цього досить. Якщо їм це вдається, то фактично партія підтверджує свою реєстрацію», – пояснила пані Юлія.

А для полегшення реєстрації партії та перевірки їхніх документів у законопроєкті пропонується використання для цього спеціалізованих електронних систем. Окрім цього Юлія Кириченко порушила питання запобігання втручанню країни-агресора в партійний процес. Ця небезпека лишатиметься актуальною й у післявоєнний час, тому передбачається, що Міністерство юстиції вестиме реєстр громадських організацій і політичних партій, які провадять антиукраїнську політику. Також пані Юлія зазначила, що у законопроєкті прописано перехідний період у 2 роки і на перших післявоєнних виборах він ще не запрацює.

Голова робочої групи з розробки законопроєкту «Про політичні партії» депутатка Вікторія Подгорна розповіла про передумови для його створення та основні завдання. За її словами чинна редакція Закону вже застаріла, а її норми в дечому суперечать європейським та міжнародним стандартам. Важливим є й запит суспільства. А внесення змін до Закону не дозволяють вирішити ці питання. Найбільшою проблемою пані Вікторія та автори законопроєкту вбачають втрату зв’язку партій із суспільством.

«Головна мета законопроєкту полягала в тому, щоб зробити партії більш пов’язаними із суспільством. Адже завдяки останнім змінам, зокрема й у законодавстві про політичне фінансування та у Виборчий кодекс, партії отримали великий потенціал і ефективно взаємодіють із державою, але, на жаль, втратили взаємодію із суспільством. Нам потрібно повернути партіям їхню фундаментальну ключову роль – вони повинні працювати з суспільством», – переконана Вікторія Подгорна.

За її словами, відбувається картелізація, коли партії перетворюються з організацій масового членства на організації депутатів різних рівнів, і це не сприяє довірі до них з боку суспільства. На її думку якість політичних партій напряму впливає й на глобальніші речі, а отже недовіра до партій породжує й недовіру до держави. Тому, на переконання пані Вікторії, необхідно повернути партії до їхніх демократичних засад, а ніяка демократія не існує без масового членства у партіях.

Вона додала, що законопроєкт вже зареєстровано та він пройшов унікальну процедуру розробки. Протягом кількох циклів публічних консультацій він обговорювався не лише з кожною фракцією, але й представниками громадянського суспільства, українськими експертами, окремими членами політичних партій, а також експертами Венеційської комісії.

Голова громадської організації «Інтегріті ЮА», експертка Міжнародної фундації виборчих систем IFES в Україні з питань політичного фінансування Юлія Зальцберг детальніше зупинилась на питаннях удосконалення системи фінансування політичних партій. Вона наголосила, що ця частина законопроєкту та й весь він загалом багато в чому побудований на вимогах Дорожньої карти з функціонування демократичних інституцій. За словами пані Юлії, найбільшою проблемою у фінансуванні партій є занадто високий ліміт на внески від фізичних та юридичних осіб та його прив’язка до розмірів мінімальної заробітної плати. Первинною метою фінансування партій приватними особами є забезпечення можливості участі кожного у підтримці партій. Неконтрольовано великі суми на підтримку партій зумовлюють вплив на партію конкретних донорів, які вносять більші суми. Новою редакцією законопроєкту пропонується встановити фіксовані суми внесків не прив’язані до рівня мінімальної заробітної плати, які щорічно індексуватимуться.

Старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба зауважила, що відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України до IV кварталу 2027 року має набрати чинності Закон України, який забезпечує відповідність партійного законодавства ключовим міжнародним стандартам та попереднім рекомендаціям Венеційської комісії і ОБСЄ БДІПЛ. Пані Ольга наголосила, що презентований законопроєкт «Про політичні партії» пройшов такі рекомендації і сподівається, що в подальшому пройде всі обговорення та буде ухвалений Верховної Радою України.

Ольга Коцюруба розповіла про процес розробки нової редакції Закону та складнощі, з якими довелося зіштовхнутися.

«Після отриманих нами висновків на наші пропозиції був певний спротив Робочої групи. Адже ми хотіли врегулювати всі ці питання, а насправді Венеційська комісія в цілій низці випадків казала, що там вони вбачають можливі загрози свободі об’єднання. І ми потім пройшлися абсолютно по всіх пунктах висновків Венеційської комісії й ОБСЄ БДІПЛ і врахували всі можливі зауваження. Зараз, на нашу думку, цей законопроєкт відповідає керівним принципам регулювання політичних партій», – наголосила пані Ольга.

Експертка запевнила, що під час роботи над законопроєктом робоча група намагалася досягнути максимального балансу в нормах Закону. Водночас, аби запрацювали деякі його норми необхідно внести зміни до певних інших Кодексів, правки до яких неможливо було внести в межах наявної робочої групи.  

Завідувачка відділу політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко наголосила, що цей Закон є базовим та розповіла про його новели в контексті внутрішньопартійної демократії. За словами пані Ірини, автори законопроєкту намагалися повернути партії людям, аби вони були зацікавлені в участі у політичних партіях. Важливим є забезпечення участі кожного у партії, розвиток його політичної кар’єри та можливості представництва. Для забезпечення рівності всередині партії законопроєктом пропонується запровадження арбітражної структури. Це дозволить усунути конфлікти всередині партій та надасть захист кожному її члену. За новим законопроєктом забезпечуватимуться і принципи інклюзивності, що включають не лише питання гендерної рівності, але й створення молодіжних осередків партій. Усі ці моменти партії муситимуть прописати у своїх статутах.

Керівниця напряму політичного фінансування Руху ЧЕСНО Вікторія Максимова ще раз наголосила на прозорості партійної системи та політичного фінансування

«Рух ЧЕСНО багато років досліджує фінансування українських партій, тому ми на практиці бачили як політичні сили використовують підставних донорів, приховують джерела походження коштів чи зловживають державним фінансуванням. Проте гроші та внески – це не лише ресурс для партій, а й інструмент участі в політиці та вираження довіри до політсил для громадян. Новий законопроєкт та запропоновані реформи мають на меті створити систему, де українці довіряють партіям, а останні ведуть чесну політичну гру», – зазначила Вікторія Максимова.

Вона згадала про мережі продажів політичних партій, які, зокрема, пов’язані з росією. За її словами, наразі за чинним законодавством процес реєстрації політичної партії є доволі складним і тому декому простіше її просто купити. Саме тому велика частина нової редакції Закону зосереджена на удосконаленні та спрощенні цього етапу.