У черговому дайджесті корупції читайте як виглядала боротьба з корупцією у світі у вересні 2026 року.
Адміністрація Трампа виводить США з GRECO
Адміністрація Трампа вивела Сполучені Штати з антикорупційного моніторингового органу Ради Європи, стверджуючи, що витрати на членство в багатосторонній групі більше не служать інтересам США.
У понеділок США офіційно повідомили організацію, що базується у Страсбурзі, про свій вихід із Групи держав проти корупції, відомої як GRECO, – це останній крок у ширших зусиллях адміністрації щодо відмови від участі в міжнародних органах, які вона вважає неефективними, такими, що виходять за межі її пріоритетів або не відповідають національним інтересам.
Речник Державного департаменту США заявив, що рішення було прийнято після перегляду участі США в цьому органі та знаменує собою перехід від участі в міжнародних механізмах, заснованих на спільних стандартах, до самостійних дій Вашингтона.
«Головний обов’язок Державного департаменту США — захист американського народу», — сказав речник. «Сполучені Штати зосереджені на боротьбі зі злочинними загрозами, які безпосередньо загрожують американцям, включаючи корупцію, яка підриває американську безпеку та процвітання».
Речник заявив, що департамент дійшов висновку, що членство, яке передбачає щорічний фінансовий внесок, «не забезпечує відчутних переваг для національної безпеки США».
«Ера виписування незаповнених чеків міжнародним бюрократичним системам закінчилася», – додав речник. Натомість департамент надаватиме пріоритет «інструментам з більшим впливом» проти корупції, включаючи візові обмеження, санкції та цільову іноземну допомогу для посилення кримінальних розслідувань корупції в інших країнах, яка безпосередньо загрожує безпеці та процвітанню США.
Згідно з документом, з яким ознайомилася газета Guardian, вихід розпочався з внутрішньої пропозиції Державного департаменту від 1 вересня. Незрозуміло, скільки США вже сплатили, але загальний бюджет GRECO на 2025 рік становив близько 3 мільйонів євро, або близько 3,4 мільйона доларів, і був профінансований за рахунок внесків 48 її членів.
GRECO було створено у 1999 році для перевірки дотримання країнами антикорупційних стандартів Ради Європи. США беруть участь у ньому з 2000 року, що робить їх одним із двох неєвропейських членів, поряд із Казахстаном. Росія вийшла зі складу наглядового органу у 2023 році, а Білорусь — у 2024 році.
У відповідь на вихід Рада Європи назвала США «цінним учасником» GRECO та заявила, що група «залишається відкритою для відновлення співпраці зі Сполученими Штатами в майбутньому на підтримку спільних зусиль щодо запобігання корупції, зміцнення доброчесності та забезпечення верховенства права».
Міжурядова організація не має повноважень штрафувати чи карати держави, натомість покладаючись на те, що члени перевірятимуть один одного, публікуватимуть рекомендації та згодом оцінюватимуть їх виконання.
Таким чином, її результати були неоднозначними. У своєму останньому щорічному звіті GRECO заявила, що держави повністю або частково виконали майже 90% її рекомендацій щодо запобігання корупції серед парламентарів, суддів та прокурорів. Парламентарі залишаються найслабшою ланкою: 15,5% рекомендацій досі не виконано, порівняно з 8,6% для суддів та 5,7% для прокурорів. Деякі справи тягнуться вже понад десять років, і моніторинг GRECO виявив значні недоліки в низці країн.
Самі США були оцінені у звіті, опублікованому в грудні 2023 року. GRECO відзначила наявність у Вашингтоні сильних законів та інституцій для запобігання корупції у виконавчій гілці влади, але заявила, що США не мають загальної стратегії боротьби з корупцією, і зазначила, що президент і віце-президент звільнені від більшості федеральних правил щодо конфлікту інтересів, які застосовуються до інших посадовців виконавчої гілки влади.
GRECO надала США 10 рекомендацій, зокрема щодо розроблення комплексної стратегії боротьби з корупцією для виконавчої гілки влади. На сторінці п’ятого раунду оцінки наразі немає опублікованого звіту США про відповідність вимогам після цієї оцінки.
Рашида Даті в суді: колишню міністерку Франції судять у справі про корупцію між Renault та Nissan
Колишню міністерку та депутатку Європарламенту Рашиду Даті судять у Парижі у справі Renault-Nissan. Її звинувачують у корупції та зловживанні впливом після отримання 900 000 євро від дочірньої компанії групи за консультації.
В основі справи лежать 900 000 євро, які вона отримала між 2009 і 2013 роками від голландської дочірньої компанії Renault-Nissan, коли була депутаткою Європейського парламенту.
День відкриття ознаменувався відсутністю Карлоса Гона. Колишнього керівника Renault-Nissan, який перебуває в Лівані після втечі з Японії у 2019 році, якого також переслідують, зокрема, за активну корупцію та зловживання впливом.
Він звернувся до суду і заявив, що готовий взяти участь у розгляді справи через відеоконференцію.
Протягом слухань суд має розглянути взаємини між Рашидою Даті та Карлосом Гоном, а також характер послуг, які, як стверджується, були надані в обмін на 900 000 євро, сплачених RNBV, голландською дочірньою компанією альянсу Renault-Nissan.
Рашида Даті стверджує, що працювала юристом у цій групі, і заперечує будь-яку лобістську діяльність у Європейському парламенті. Її адвокати засуджують те, що вони називають «інтелектуальною конструкцією» з боку обвинувачення, і наполягають, що їхній клієнт «виключно» виконував юридичну роботу.
Обвинувачення, навпаки, стверджує, що угода про гонорар, підписана у 2009 році, була використана для приховування лобістської діяльності. Слідчі відзначили брак документів, які, на їхню думку, могли б підтвердити факт та обсяг наданих юридичних послуг. Вони також вважають, що винагорода була «абсолютно непропорційною» роботі, щодо якої було знайдено докази.
Слідчі, зокрема, розглядають кілька виступів Рашиди Даті в Європейському парламенті, зокрема три питання, подані у 2012 та 2013 роках, що стосуються автомобільного сектору. Прокуратура вважає, що на її парламентську діяльність могли вплинути її професійні зв’язки з Renault.
Рашиді Даті загрожує до десяти років позбавлення волі та штраф у розмірі 450 000 євро, а також можлива заборона обіймати державні посади. Вона вважається невинною до винесення рішення судом.
Китай виключив двох високопоставлених «нелояльних» військових лідерів з Комуністичної партії
Китай виключив двох високопоставлених військових генералів із Комуністичної партії Китаю за підозрою в корупції та інших серйозних порушеннях службових обов’язків, що зробило їх черговими високопосадовцями, які постраждали від масштабної антикорупційної кампанії президента Сі Цзіньпіна.
Чжан Юся та Лю Чженьлі «серйозно порушили політичну дисципліну та політичні правила, сформували кліки та фракції, а також були нелояльними та нечесними до партії», повідомило в понеділок державне інформаційне агентство «Сіньхуа» з посиланням на офіційні документи. Подробиці ймовірних злочинів не розголошуються.
Розслідування щодо них було оголошено в січні, а наприкінці серпня їх звільнили з армії.
Чжан довгий час вважався найближчим військовим союзником Сі як заступник командувача Центральної військової ради, вищого військового органу управління Китаю. Лю був членом ЦВК та начальником апарату її Об’єднаного штабу.
Вигнання є частиною масштабної антикорупційної кампанії президента, у межах якої тисячі чиновників були звільнені, а мільйони китайських бюрократів стали об’єктами розслідувань. Ця кампанія є однією з найбільших у сучасній історії Китаю, у межах якої раніше також усували відомих політичних суперників.
У червні 2024 року міністра оборони Лі Шанфу та його попередника було виключено з партії в межах цієї кампанії. Більш ніж через рік Китай звільнив другого за рангом генерала та вісьмох інших високопосадовців збройних сил та партії.
Військові стають дедалі частішою мішенню антикорупційних чисток, у результаті чого у складі колишньої Центральної військової ради (ЦВК), що складалася із семи членів, залишилося два активних члени, включаючи Сі, який є її головою.
Заява Міністерства оборони була зроблена за кілька днів до зустрічі президента Китаю з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні та за кілька тижнів до ключових зборів Комуністичної партії, присвячених питанням внутрішнього управління.
Албанський суд відсторонив керівника розвідки та наказав про домашній арешт у справі про корупцію
Албанський суд відсторонив від посади керівницю розвідки країни та наказав помістити її під домашній арешт за підозрою у розголошенні секретної інформації у межах ширшого антикорупційного розслідування, повідомила спеціальна прокуратура, повідомляє Reuters.
Вльора Гісень, родом із Косова, обіймає посаду керівниці розвідувальної служби Sherbimi Informativ i Shtetit (SHISH) з 2023 року. Раніше вона обіймала посаду заступниці начальника розвідки в Косові.
Прокурори заявили, що Гісень підозрюють у розголошенні секретної інформації неуповноваженим особам у зв’язку зі справою про корупцію в Національному агентстві інформаційного суспільства (AKSHI), яке керує цифровими державними послугами та ІТ-інфраструктурою Албанії. Спеціальна прокуратура, відома як SPAK, вже давно розслідує цю справу.
Багато державних чиновників та бізнесменів були заарештовані або перебувають під слідством за підозрою у зловживанні державними коштами в AKSHI.
SPAK, яка бореться з корупцією та організованою злочинністю, заявила, що заходи проти Гісені були схвалені антикорупційним судом, що має дозволити подальше розслідування.
Прем’єр-міністр Еді Рама, який перебуває в Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, заявив, що вже звільнив Гісень із посади і, після консультації з президентом, призначить нового керівника розвідувального агентства.
«Кожен невинний до остаточного рішення суду, але ніхто не стоїть вище закону», – написав Рама на X.
Цей крок є ще однією невдачею для уряду Рами. У лютому Рама звільнив свою віце-прем’єр-міністрку Белінду Баллуку після того, як проти неї було висунуто звинувачення в корупції. Пізніше парламент відмовився позбавити її недоторканності, щоб дозволити її арешт. Баллуку заперечила ці звинувачення.
Посадовці Європейського Союзу повідомили Reuters, що вони уважно стежать за тим, як Рама розглядає справи про корупцію, і що боротьба Албанії зі злочинністю та корупцією мала вирішальне значення для прагнення балканської країни приєднатися до блоку до 2030 року.
Нове антикорупційне управління Угорщини починає розслідувати справи часів Орбана
Угорський антикорупційний орган, створений урядом прем’єр-міністра Петера Мад’яра в рамках його антикорупційної кампанії, оголосив у понеділок про перші чотири справи, якими він планує займатися, повідомляє Reuters.
Мадяр стверджує, що корупція та нецільове використання державних коштів коштували Угорщині від 8% до 10% валового внутрішнього продукту за останні роки за часів колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. Орбан заперечував, що дозволив корупції залишатися безконтрольною протягом свого 16-річного правління.
Перший випадок стосується «продажу політичних зв’язків для отримання дозволів на проживання з метою працевлаштування», йдеться у заяві Національного управління захисту та повернення активів, надісланій національному інформаційному агентству MTI.
Друга справа стосується ймовірної корупції, пов’язаної з витратами місцевої ради на утримання парків та організацію харчування.
Третя справа стосується «державної компанії та державних інвестицій», йдеться у заяві Національного управління захисту та повернення активів, у якій уточнюється, що ця справа пов’язана з Даніелем Еллінеком, одним із найбагатших бізнесменів Угорщини.
Еллінек, керівник компанії з нерухомості Indotek Group, був допитаний поліцією та прокурорами 15 вересня в рамках розслідування ймовірного хабарництва, пов’язаного з угодою про закупівлю автобусів.
Indotek тоді заявила, що Еллінек продовжуватиме повністю співпрацювати зі слідством, і висловила свою позицію, що він не скоїв жодного правопорушення у зв’язку з цією справою.
Четверта справа стосується «на перший погляд невиправданих витрат державної установи на пропаганду та проведення заходів». Національне управління захисту та повернення активів заявило, що справа стосується Управління захисту суверенітету, органу створеного за часів Орбана, який був скасований урядом Угорщини у червні.
Управління захисту суверенітету було створено у 2023 році для моніторингу ризиків того, що тодішня правляча партія Орбана «Фідес» описала як «неналежне політичне втручання» з боку іноземних організацій.