Висновок щодо законопроєктів про внесення змін до Закону України «Про державну службу»

Вікторія Дерець

Центр політико-правових реформ проаналізував законопроєкти «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби» (реєстр. № 0868 від 29.08.2019 р.), «Про внесення змін до статті 20 Закону України “Про державну службу” щодо виключення вимоги вільного володіння іноземною мовою державних службовців та забезпечення рівного права доступу громадян до державної служби» (реєстр. № 2544 від 06.12.2019 р.), «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо врегулювання окремих питань проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби» (реєстр. № 3341 від 15.04.2020 р.), «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку призначення на посаду державної служби» (реєстр. № 3362 від 17.04.2020 р.), «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо врегулювання статусу голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників» (реєстр. № 5367 від 13.04.2021 р.), «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” (реєстр. № 5493 від 14.05.2021 р.), «Про внесення змін до статті 20 Закону України “Про державну службу” щодо вимог володіння офіційною мовою Європейського Союзу» (реєстр. № 5642 від 09.06.2021 р.), «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо впорядкування інформації, необхідної для відбору та призначення на посаду державної служби» (реєстр. № 6090 від 24.09.2021 р.).

Вважаємо, що зазначені законопроєкти варто відхилити:

1) законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби» (реєстр. № 0868 від 29.08.2019 р.). Його норми в частині повноважень Президента України не відповідають Конституції України. Правовий статус голів місцевих державних адміністрацій пропонуємо врегулювати законопроєктом «Про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (реєстр. № 4298 від 30.10.2020 р.) в редакції до 2-го читання;

2) законопроєкт «Про внесення змін до статті 20 Закону України “Про державну службу” щодо виключення вимоги вільного володіння іноземною мовою державних службовців та забезпечення рівного права доступу громадян до державної служби» (реєстр. № 2544 від 06.12.2019 р.). Щодо питання володіння іноземною мовою, на нашу думку, варто обрати підхід, запропонований у законопроєкті «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» (реєстр. № 6496 від 31.12.2021 р.);

3) законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо врегулювання окремих питань проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби» (реєстр. № 3341 від 15.04.2020 р.) втратив актуальність. Проблеми вирішені шляхом внесення відповідних змін до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 246 (в редакції постанови КМУ від 18.08.2017 р. № 648 зі змінами);

4) законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку призначення на посаду державної служби» (реєстр. № 3362 від 17.04.2020 р.). На нашу думку, варто обрати підхід, запропонований у законопроєкті «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» (реєстр. № 6496 від 31.12.2021 р.);

5) законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо врегулювання статусу голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників» (реєстр. № 5367 від 13.04.2021 р.). Поділяємо підхід до вирішення проблеми, запропонований у законопроєкті «Про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (реєстр. № 4298 від 30.10.2020 р.) в редакції до 2-го читання;

6) законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” (реєстр. № 5493 від 14.05.2021 р.). Його норми дублюються у законопроєкті «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» (реєстр. № 6496 від 31.12.2021 р.), який пропонує більш комплексний підхід до вирішення ширшого кола проблем у сфері державної служби;

7) законопроєкт «Про внесення змін до статті 20 Закону України “Про державну службу” щодо вимог володіння офіційною мовою Європейського Союзу» (реєстр. № 5642 від 09.06.2021 р.). Не підтримуємо зміну вимоги про володіння однією з офіційних мов Ради Європи на вимогу про володіння однією з офіційних мов Європейського Союзу. Відповідно до ст. 12 Статуту Ради Європи від 5 травня 1949 року офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька мови. Це мови міжнародного спілкування. Такі мови, як наприклад, болгарська, грецька, естонська, ірландська, латвійська, литовська, мальтійська, нідерландська, не є мовами міжнародного спілкування. Загалом, на нашу думку, варто обрати підхід, запропонований у законопроєкті «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» (реєстр. № 6496 від 31.12.2021 р.);

8) законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо впорядкування інформації, необхідної для відбору та призначення на посаду державної служби» (реєстр. № 6090 від 24.09.2021 р.). Його норми дублюються у законопроєкті «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби» (реєстр. № 6496 від 31.12.2021 р.).

Висновок Центру політико-правових реформ спрямований до Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.