Щотижневий аналіз 27 березня – 2 квітня 2024 року

Удосконалення порядку звітування політичних партій: законопроєкти №11074, №11074-1 та №11074-2

Подія

26 грудня 2023 року набули чинності законодавчі зміни, що відновили подання фінансових звітностей політичними партіями після майже 4-річної перерви (Закон №3337-ІХ). У 2020 році через вплив пандемії COVID-19 Законом №540-ІХ подання звітності політичних партій було необов’язковим та відтерміновано її подання до завершення карантинних заходів. Вже у березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Парламент дозволив продовжити відтермінування подання звітів до завершення воєнного стану, ухваливши Закон №2115-ІХ. На необхідності відновлення звітування політичних партій наголошувало громадянське суспільство, а також іноземні партнери. Тому ухвалення Закону №3337-ІХ є значним кроком вперед.

Ключовими викликами для партій стали не лише великий обʼєм інформації для звітування, але і труднощі в її отримані через повномасштабну збройну агресію рф. Особливо це стосується подання звітів місцевих осередків партії, які знаходяться на території активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, за неподання яких політична партія несе відповідальність відповідно до законодавства. 

Оцінка експертів ЦППР

Закон №3337-ІХ звільнив від відповідальності політичні партії у разі наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про неможливість отримання політичною партією інформації в повному обсязі, зокрема, внаслідок знаходження первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання на територіях територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій.

Перелік документів, що підтверджують вищезазначені обставини, було визначено Постановою КМУ від 19 січня 2024 року №65. 

До них віднесено:
– акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог Порядку обліку пожеж та їх наслідків;
– акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією;
– витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, яке спричинило обґрунтовану неможливість отримання в повному обсязі інформації для відображення у звіті.

Однак жодної обʼєктивної можливості отримання таких документальних підтверджень не існує, адже на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територіях не функціонують українські органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які б могли засвідчити відповідні обставини та видати належним чином оформлені документи.

Законопроєкти №11074, №11074-1 та №11074-2 пропонують внести зміни до Закону №3337-ІХ, звільнивши політичні партії від відповідальності за подання до НАЗК неповної інформації (у тому числі за неподання звітів її місцевих організацій) та/або недостовірної інформації у звіті політичної партії, у разі якщо неможливо отримати інформацію від місцевих організацій, що знаходяться на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територіях. 

Документального підтвердження такі обставини не потребують, а визнаються дійсними на підставі Переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією (оновлюється), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309.

Додатково законопроєктом №11074-2 пропонується спростити процедуру припинення діяльності місцевих організацій політичних партій, які знаходяться на вищезазначених територіях на період правового режиму воєнного стану. В свою чергу, державна реєстрація припинення місцевої організації може бути здійснена на підставі рішення центрального керівного органу політичної партії не пізніше трьох робочих днів з дати його подання.

Експерти ЦППР зазначають, що такі законодавчі зміни є достатньо виправданими з огляду на фактичне припинення діяльності місцевих організацій та не функціонування українських органів державної влади, що унеможливлює здійснити процедуру припинення реєстрації, передбачену законодавством. Однак доцільно чіткіше уточнити в законопроєкті, що дані зміни стосуються саме місцевих організацій партій, що мають статус юридичної особи. Державна реєстрація припинення місцевих організацій партій, що не мають статусу юридичної особи, здійснюється на підставі оригіналу (нотаріально засвідченої копії) рішення уповноваженого органу управління, передбаченого статутом політичної партії, відповідно до частини шостої статті 21 Закону №755-IV

Також законопроєктом не визначено відділ державної реєстрації громадських формувань, який на підставі рішення керівного органу партії, має прийняти рішення про припинення реєстрації місцевої організації, що має статус юридичної особи. Це може бути будь-який відділ державної реєстрації громадських формувань в межах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України або відділ державної реєстрації громадських формувань у м. Києві та Київській області. Відтак, законопроєкт №11074-2 потребує значних доопрацювань.  

В свою чергу, експерти ЦППР підтримують законопроєкт №11074 та закликають парламент до його розгляду, адже це сприятиме спрощенню процесу звітування політичних партій, яке ускладнено внаслідок тривалої відсутності звітування, оновленого порядку подачі звітності, великого обʼєму інформації та об’єктивного ускладнення функціонування демократичних політичних партій через повномасштабну збройну агресію рф.

Зміни у питанні анулювання реєстрації політичних партій: у Раді зареєстровано 3 законопроєкти

Подія 

Незважаючи на зниження активності політичних партій, спричинене війною, у Парламенті періодично підіймаються питання, зокрема їх державного фінансування, звітування та діяльності у майбутньому. Сьогодні членами Парламенту зареєстровано 4 законопроєкти, що стосусються змін у питанні анулювання реєстрації політичних партій (№10463, №11056, №11056-1)

Оцінка експертів ЦППР

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України № 2665-ІІІ «Про політичні партії в Україні» (далі – Закон № 2665-ІІІ) невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Законопроєкти №10463, №11056, №11056-1 пропонують доповнити Заключні положення Закону № 2665-ІІІ пунктом 9 для призупинення перебігу вище зазначеного строку через повномасштабну агресію рф. Під час правового режиму воєнного стану проведення виборів є неможливим, а відтак партії не можуть виконати свій обовʼязок щодо висування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України. Обʼєктивна невизначеність тривалості війни може призвести до спливу десятирічного строку, передбаченого частиною першою статті 24 Закону № 2665-ІІІ, та  анулювання реєстрації політичних партій на підставі невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, яку з об’єктивних причин партії не можуть виконати через непроведення демократичних виборів під час війни.

Призупинення перебігу десятирічного строку передбачається:
– на строк дії введення воєнного стану в Україні (№10463);
– на строк дії введення такого стану та його відновлення з моменту проведення відповідних виборів після його припинення чи скасування (№11056);
– з дати відповідних чергових або позачергових виборів, що не розпочалися або зупинені у звʼязку з введенням в Україні воєнного стану і його відновлення з моменту проведення таких виборів після його припинення чи скасування (№11056-1).

На думку експертів ЦППР, кожен з запропонованих варіантів є виправданим та передбачає легітимну мету збереження функціонування політичних партій та можливості їх участі у загальнонаціональних виборах, коли вони б не відбулися після завершення війни. 

В аспекті вирішення проблеми неможливості виконання умови обов’язкового висування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років найбільш доцільним видається ухвалення законопроєкту №11056-1, що повʼязує призупинення перебігу десятирічного строку з обʼєктивною неможливістю висування кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України, адже анулювання реєстрації стосується безпосередньо факту їх невисування.

Отже, експерти ЦППР висловлюють свою підтримку законопроєкту №11056-1 та закликають до якнайшвидшого його розгляду у сесійній залі. 

Внесення змін до частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», що передбачає підставу анулювання реєстрації політичної партії у разі невисування нею своїх кандидатів на президентських та парламентських виборах протягом десяти років (законопроєкт №11055)

Подія

У березні 2024 року було зареєстровано депутатський законопроєкт №11055 щодо внесення змін до частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» № 2665-ІІІ (далі – Закон № 2665-ІІІ) , яка визначає вичерпний перелік підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Однією з таких підстав є невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років. Законопроєктом №11055 пропонується замінити сполучник та на сполучник чи. У такому випадку підставою для анулювання реєстрації політичної партії буде невисування своїх кандидатів на президентських або парламентських виборах протягом десяти років. Відповідно на партії не покладатиметься обовʼязок участі в обох загальнонаціональних виборах протягом встановленого строку, як це передбачено сьогодні.

Оцінка експертів ЦППР

У пояснювальній записці до законопроєкту №11055 зазначено, що його метою є приведення частини першої статті 24 Закону № 2665-ІІІ у відповідність до Рішення Конституційного Суду України (далі – КСУ) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007, винесеним у справі про утворення політичних партій в Україні. У ній КСУ дійшов висновку, що «…участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов’язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України» (абзац третій пункту 7 Рішення).  

Однак експерти ЦППР зауважують, що авторами законопроєкту було допущено хибне тлумачення позиції Конституційного Суду України і розглядати запропоновані зміни як такі, що мають на меті виконання його Рішення № 2-рп/2007, є спірним. Суд не дійшов висновку про неконституційність положень частини першої статті 24 Закону № 2665-ІІІ та натомість підкреслив обовʼязок партій взяти участь у президентських та парламентських виборах хоча б один раз за десять років. 

Втім, незважаючи на конституційність частини першої статті 24 Закону № 2665-ІІІ, вважаємо, що пропозиції законопроєкту №11055 є слушними з огляду на наступне. 

Діяльність політичних партій ґрунтується на засадах свободи політичної діяльності та добровільності, що регламентується статтею 15 та 36 Конституції України. Загальнонаціональний характер політичних партій та конституційна мета, що полягає у сприянні формуванню і вираженню політичної волі громадян передбачає, що одним із основних способів досягнення цієї мети є участь у різних типах виборів. Це спосіб вираження загальнонаціональної програми суспільного розвитку політичної партії, знаходження прихильників та боротьба за отримання підтримки громадян для реалізації партійних ідей за допомогою владних повноважень. 

Однак закріплення обовʼязку партії брати участь і у президентських, і у парламентських виборах не сприяє ефективній реалізації ідеї політичної партії, тобто легітимна мета та методи її досягнення не є виправданими та співмірними між собою. За таких умов партія зобовʼязана брати участь в усіх загальнодержавних виборах вимушено, незалежно від власного бачення державного управління, наявності чи відсутності потенційних кандидатів та фінансових ресурсів. Формальне висування кандидатів через загрозу анулювання реєстраційного свідоцтва не сприяє повноцінній та якісній політичній конкуренції відповідно до принципів демократії. 

Експерти ЦППР зазначають, що підхід, передбачений частиною першою статті 24 Закону № 2665-ІІІ, потребує змін. Дане зауваження ми неодноразово висловлювали і при роботі з новим проєктом Закону України «Про політичні партії в Україні». Ми підтримуємо ідею проєкту Закону №11055, адже вона є виправданою та має на меті зберегти баланс між свободою діяльності політичної партії та необхідністю виконання вимог щодо обовʼязкової і періодичної участі у загальнонаціональних виборах.