Щотижневий аналіз 2 – 8 серпня 2023 року

Юридична термінологія поступово приводиться у відповідність до Конституції України

Подія

3 серпня 2023 року набрав чинності Закон України №3022-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги», яким визначено, що замість словосполучення «правова допомога» у всіх відмінках слід вживати поняття «правнича допомога».

Такі зміни ухвалено на виконання положень Конституції України, чинна редакція якої у 2016 році зазнала змін, відповідно до яких ст. 59, ст. 131-2, які встановлюють право на правничу допомогу та порядок його реалізації були змінені, а саме словосполучення «правова допомога» було замінено на «правничу допомога».

Оцінка ЦППР

Термін «правнича допомога» є більш притаманним українській мові і є позитивним кроком до розвитку української юридичної термінології, позбавлення її негативного впливу російської мови та повернення до тяглості мовних традицій. 

Водночас юридична термінологія, яка використовується у Конституції України, починаючи з 2016 року не імплементована в законодавство повною мірою. Наприклад, якщо Конституція відносить до функцій прокуратури «підтримку публічного обвинувачення в суді» (ст. 131-1), то в профільному Законі досі мова йде про «підтримку державного обвинувачення в суді»; якщо Конституція говорить про «правничі професії» (ст. 130), то профільне законодавство передбачає «юридичну освіту» (професію юриста, надання юридичних послуг тощо); якщо Конституція відносить до функцій прокуратури «нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку», то в законодавстві здебільшого вживається термін «правоохоронні органи» (рідко — «органи правопорядку»).

Понад те, необхідність оновлення частини юридичної термінології досі обговорюється в професійному середовищі. Відомі приклади — заміна «прав людини» на «людські права»; «верховенства права» на «правовладдя»; «основоположних прав і свобод» на «засадничі права і свободи» тощо. Більшість пропозицій обґрунтовуються особливостями словотворення, граматичним традиціям української мови. До того ж юридична семантика впливає на правовідносини у суспільстві, адже мова йде не про просте вживання слів, а про змістовне наповнення правових інститутів про яке йде мова. Наприклад, якщо «державне обвинувачення» демонструє приналежність прокуратури до держави, ніби її допоміжним органом виконавчої влади, то термін «публічне обвинувачення» відсилає до публічного переслідування за кримінальні правопорушення, спільну справу суспільства (у випадку приватного обвинувачення ця функція може перейти на потерпілого у визначених законом випадках), врешті частину правосуддя та відповідно судової гілки влади. З позиції юридичної семантики ставлення до прокуратури в цьому випадку змінюється, що позитивно впливає на ефективність її діяльності.

Висновок. Насамперед, законодавством поступово приводиться у відповідність до Конституції України, яка має найвищу юридичну силу відповідно до ієрархії правових норм. Водночас значна частина термінології залишається такою, що не відповідає Конституції або містить низку суперечностей на рівні законів, особливо підзаконних актів. З практичної позиції мова йде не просту зміну вживання термінів, а про дійсний вплив на ефективність правових інститутів, адже відповідно до юридичної семантики вживання слів визначає серед іншого їхній зміст.