Щотижневий аналіз 19 – 25 липня 2023 року

Поліграф не збільшить довіру до суду, зменшити — може

Подія

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя» 3 липня у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 9454 «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади» (Законопроєкт). 

Законопроєктом, серед іншого, пропонується доповнити Закон України „Про судоустрій і статус суддів“ новими статтями 59-1 «Моніторинг роботи суду» та 62-1 «Психофізіологічне опитування судді із застосуванням поліграфа». Так, якщо одному із суддів вручено підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення та надано згоду про його затримання, утримання під вартою чи арешт або тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, Вища рада правосуддя (ВРП) може прийняти також рішення про моніторинг роботи всього суду.

Предметом такого моніторингу, як зазначається у Законопроєкті, є «виявлення можливих ознак вчинення суддями відповідного суду дисциплінарних проступків (зокрема істотних), грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило їх невідповідність займаній посаді, а також щодо обставин, що викликають обгрунтований сумнів у законності джерела походження майна». Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на вимогу ВРП проводитиме моніторинг способу життя суддів суду, а також повну перевірку декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддями.

Також у межах моніторингу ВРП може приймати рішення про проведення психофізіологічного опитування судді із застосуванням поліграфа (опитування) у випадках, визначених Законом «Про судоустрій і статус суддів». Порядок проведення опитування та перелік спеціалізованих установ чи спеціалістів, які можуть його проводити, також визначатиме ВРП.

Метою опитування є отримання інформації про ймовірну достовірність відповідей особи на питання, пов’язані з можливими правопорушеннями, її доброчесністю, дотриманням правил суддівської етики, законністю походження майна, щодо обставин, які можуть бути чи є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

Минає другий місяць з дня прийняття згаданого рішення РНБО, але ні Пленум Верховного Суду, ні ВРП все ще не висловили свою позицію щодо впливу зазначеного опитування на незалежність суддів.

Оцінка експертів ЦППР

Стаття 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканність суддів, а також забороняє вплив на суддю у будь-який спосіб.

Відповідно до статті 131 Основного Закону ВРП, зокрема, вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

Законопроєкт, у порушення приписів ст. 6 Конституції України, передбачає відверте втручання законодавчої влади у повноваження судової влади, змушуючи останню невідкладно після прийняття змін до закону розпочати моніторинг роботи Верховного Суду. 

Крім того, із Законопроєкту випливає, що ВРП буде самостійно визначати порядок проведення опитування та перелік спеціалізованих установ чи спеціалістів, які можуть проводити опитування суддів. ВРП може прийняти рішення про проведення моніторингу роботи суду або може прийняти рішення про проведення опитування судді. Отже, встановлюються дискреційні повноваження ВРП. Але у Законопроєкті, на порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відсутній перелік випадків, у яких такі рішення приймаються, відсутні положення щодо контролю за здійсненням таких повноважень Вищою радою правосуддя і щодо відповідальності за можливі зловживання процедурою опитування. 

Визначена Законопроєктом модель тотальної перевірки несе загрозу тиску на керівництво суду й окремих суддів, суперечить принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи (ст. 61 Конституції України), і, своєю чергою, є порушенням засади незалежності судді. В умовах слабкої демократії складно навіть спрогнозувати, до яких наслідків може призвести застосування такого механізму.

Законопроєкт не враховує положення Закону України «Про запобігання корупції». Згідно зі ст. 51-3 декларації суддів і так підлягають повній перевірці, черговість і порядок якої визначає НАЗК[*]. У ст. 51-4 зазначено, що підставою для проведення моніторингу способу життя є отримання інформації про невідповідність рівня життя задекларованим майну і доходам, а не затримання колеги за підозрою у вчинення корупційного правопорушення. Отже, у разі ухвалення Законопроєкту в такому вигляді, ВРП буде виходити за межі своїх повноважень і втручатиметься у роботу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Психофізіологічне опитування судді із застосуванням поліграфа не здатне зміцнити довіру до судової влади, оскільки результати опитування є конфіденційними та не підлягають оприлюдненню, а також не можуть бути підставою для притягнення судді до відповідальності. На практиці це може призвести до того, що під інформацію, отриману в ході опитування, шукатимуться інші докази й підстави притягнути суддю до відповідальності чи відсторонити від здійснення правосуддя. 

Проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа несе в собі ризики необґрунтованого втручання у конституційні права особи. Зокрема йдеться про право на повагу до гідності, яке передбачає неможливість проведення медичних, наукових чи будь-яких інших дослідів щодо людини без її вільної згоди (ч. 3 ст. 28 Конституції України).  При цьому Законопроєкт містить положення, згідно з якими особа фактично буде змушена погодитись на проходження дослідження на поліграфі. Передбачається, що разом із заявою кандидат на посаду судді чи суддя, який претендує на переведення до іншого суду, повинен подати письмову згоду на психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа у разі визначення його переможцем конкурсу. Інакше такому кандидату чи судді буде відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді (переведення до іншого суду). За таких умов, відмова від поліграфа має наслідком недопуск до професії судді та створює перепони й у реалізації конституційного права на працю, передбаченого ст. 43 Основного Закону. 

Ефективність перевірки з поліграфом залежить від професійності поліграфолога, від формулювання питань та акцентів у них, від справності техніки та людського фактору. Особа може відчувати емоційні переживання навіть уже через сам факт проведення дослідження щодо неї та певну обстановку опитування. Вона може боятися неправильного трактування її відповідей і, скута страхом «неправильної» відповіді, реагувати однаково як на контрольні, так і на релевантні питання. На фізіологічні також реакції впливають медикаментозні засоби (наприклад, заспокійливе) та фізіологічне здоров’я тестованого. Саме через зазначені ризики результати поліграфічного дослідження не визнаються самостійним джерелом доказування під час розслідування дисциплінарних та кримінальних правопорушень, а отримана інформація має лише орієнтовний характер. 

Отже, застосування на практиці положень Законопроєкту в частині опитування може призвести до репутаційних ризиків для судді, який виконує свої повноваження доброчесно і професійно, або ж посилити відчуття безкарності у судді, який регулярно бере хабарі. 

З огляду на зазначене, неможливо передбачати в законі будь-які правові наслідки застосування опитування. А отже, не варто і застосовувати його для вирішення правових питань. Довіру до суду можуть повернути ретельний відбір кандидатів у судді, забезпечення невідворотності індивідуальної відповідальності за корупційні та інші правопорушення, відновлення декларування та повних перевірок декларацій, формування у громадян культури викриття корупції та інші заходи, визначені чинним законодавством та передбачені Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки і Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.

[*] Повні перевірки декларацій, як і саме декларування доходів і майна осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, були призупинені на час дії воєнного стану. Наразі і міжнародні партнери, і представники громадськості вимагають від народних депутатів відновлення цієї процедури.