Щотижневий аналіз 13 – 19 березня 2024 року

Розмір «дрібного» майна може стати більшим за вартість споживчого кошика. Які наслідки цього?

Подія

8 березня група народних депутатів України зареєструвала законопроект №11068 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».

Законопроєктом пропонується визначити таке:

1) викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (нмдг) – на сьогодні це 757 грн. При цьому каратися таке діяння може штрафом від 10 до 50 нмдг (на сьогодні – від 170 до 850 грн) або громадськими роботами на строк від 20 до 30 годин, або адміністративним арештом на строк до 5 діб (ч. 1 ст. 51 КУпАП). За чинним КУпАП зазначене викрадення вважається дрібним, що вартість майна не перевищує 0,2 нмдг – 302,8 грн;

2) дрібними, як це не парадоксально звучить, вважаються також і крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата чужого майна, вчинені у значному розмірі, – якщо вартість майна не перевищує 3,0 нмдг – на сьогодні це 4542 грн. Каратися такі діяння будуть штрафом від 50 до 300 нмдг (850–5100 грн) або громадськими роботами на строк від 30 до 40 годин, або виправними роботами на строк до одного місяця з відрахуванням 20 процентів заробітку, або адміністративним арештом на строк від 5 до 10 діб (ч. 2 ст. 51 КУпАП);

3) повторне протягом року вчинення аналогічних порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, також є адміністративним проступком. Стягнення – штраф від 300 до 500 нмдг (5100–8500 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20 процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб (ч. 3 ст. 51 КУпАП);

4) забороняється звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого правопорушення із заміною усним зауваженням у разі вчинення адміністративних проступків, передбачених частинами 2 і 3 ст. 51 КУпАП (ст. 22 КУпАП);

5)  збільшується з трьох місяців до двох років максимально можливий строк накладення адміністративного стягнення за дрібне викрадення чужого майна (з дня вчинення правопорушення) (ст. 38 КУпАП);

6) у справах про проступки, передбачені ст. 51 КУпАП, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган більше не матимуть права складати протоколи про адміністративні правопорушення (ст. 255 КУпАП);

7) при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 51 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не буде обов’язковою (ст. 268 КУпАП);

8) збільшується з 5 до 15 днів строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, в який суди повинні будуть розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 51 КУпАП (ст. 277 КУпАП).

Позиція ЦППР

Попри незначний текстовий обсяг законопроєкту, він може спричинити серйозні наслідки правового і не тільки характеру.

Розмір чужого майна, який згідно зі ст. 51 КУпАП вважається дрібним, розмежовує адміністративно карані крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату від кримінально караних аналогічних діянь, передбачених частинами 1 і 2 ст. 185, частинами 1 і 2 ст. 190 та частинами 1–3 ст. 191 КК України. Відповідно, у ч. 3 ст. 185 і ч. 3 ст. 190 йдеться про крадіжку і шахрайство, які завдали потерпілому значної шкоди (понад 100 нмдг – наразі це 151 400 грн), а у ч. 4 ст. 191 КК України – про привласнення і розтрату, вчинені у великих розмірах (понад 250 нмдг – 378 500 грн).

Згідно з даними судової статистики, у 2023 році за ст. 51 КУпАП засуджено 6 287 осіб (половина з тих, справи щодо яких перебували на розгляді в судах), а за частинами 1 і 2 ст. 185, частинами 1 і 2 ст. 190 та частинами 1–3 ст. 191 КК України разом – 3 630 осіб. При цьому розмір викраденого майна статистиці невідомий. Можна лише припустити, що цей розмір є вищим за 4 542 грн у переважній більшості випадків вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Отже, у разі внесення пропонованих законопроєктом змін до КУпАП особи, які будуть вчиняти крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна вартістю до 4542 грн, підлягатимуть адміністративній, а не кримінальній, відповідальності.

У цьому зв’язку слід нагадати, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить у півтора рази меншу суму – 3 028 грн. Йдеться про вартісну оцінку споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров’я людини і забезпечення її життєдіяльності.

4,5 тисячі гривень і менше коштують, наприклад, такі звичайні предмети крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, як бюджетні варіанти мобільних телефонів, велосипедів, у сільській місцевості – десятки курей чи качок, свиня, коза чи корова, кубометр дров чи дощок. Інтернет повідомляє, що з магазинів найчастіше крадуть алкоголь, сири, шоколад, одяг, взуття.

Особи, які займаються викраденням чужого майна у незначних розмірах, часто не мають місця роботи і коштів, а тому їх не можна засудити до виправних робіт і штрафу. В якості можливих стягнень до них залишаються лише адміністративний арешт (який законом заборонено до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп) і громадські роботи (які закон знову ж не дозволяє призначати особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років).

Відтак, реалізація положень законопроєкту на практиці призведе до надзвичайного поширення крадіжок, шахрайства, привласнення чи розтрати щодо чужого майна вартістю до 4 542 грн, які будуть вчинюватися переважно неповнолітніми, особами з інвалідністю та особами похилого віку – як за власною ініціативою, так і внаслідок підбурювання з боку інших осіб (за принципом: «йди красти ти, бо вони тобі нічого не зроблять»). 

Така ситуація, з одного боку, додасть аморальності в суспільство, з іншого, створить умови для позасудових розплат, ініційованих власниками майна, яких систематично обкрадатимуть, аж до вбивства особливо злісних злодіїв.

При цьому, у випадках вчинення грабежу (ст. 186 КК України) кримінальна відповідальність настає і наставатиме незалежно від його розміру. У цьому контексті слід нагадати, що грабежем є відкрите викрадення чужого майна, тобто таке, що вчинюється в присутності власни­ка або інших осіб, які усвідомлюють вчинення викрадення, при цьому насильство чи погроза ним не є обов’язковою ознакою. Наприклад, якщо правопорушник, усвідомивши, що його викрито, втікає з магазину з викраденою ним пляшкою горілки, діяння з крадіжки переростає у грабіж. Якщо ж він вийшов непомітно, то діяння кваліфікується як крадіжка. Хоча за своєю небезпечністю подібні крадіжка і грабіж є дуже схожими, у випадку крадіжки особа може, як максимум, відбути 5 діб арешту, а у випадку грабежу – бути засудженою до 4 років позбавлення волі, що майже в 300 разів більше тривалості зазначеного арешту.

Нарешті, сьогодні у випадках кримінально караних крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати щодо чужого майна є передбачені кримінальним процесуальним законом можливості для розкриття відповідних правопорушень, включаючи окремі негласні слідчі (розшукові) дії, які КУпАП не відомі.

Таким чином, проблему слід вирішувати комплексно, прогнозуючи можливі наслідки. Зокрема необхідно:

– визначити розмір крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна дрібним за умови, що вартість майна не перевищує 0,5 нмдг (757 грн) і не доповнювати ст. 51 КУпАП новою частиною 2; 

– передбачити адміністративну відповідальність за дрібне викрадення шляхом грабежу чужого майна, вартість якого, наприклад, не перевищує 0,1 нмдг (151,4 грн), якщо при цьому не застосовувались насильство чи погроза ним;

– переглянути положення КУпАП щодо можливості застосування за дрібне викрадення чужого майна адміністративного арешту до жінок, що мають дітей віком від трьох до дванадцяти років, до неповнолітніх, які досягли шістнадцятирічного віку, до осіб з інвалідністю другої групи, а також застосування громадських робіт до жінок віком від 55 до 60 років та чоловіків віком від 60 до 65 років;

– передбачити можливість розстрочення та відстрочення штрафу, застосування електронного моніторингу в якості нового виду адміністративного стягнення, удосконалити систему виконання громадських робіт, щоби вони стали більш дієвим стягненням.

Міжвідомча робоча група при Офісі Генерального прокурора схвалила План заходів з розвитку системи правопорядку

Подія

18 березня на засіданні Міжвідомчої робочої групи схвалено проєкт Плану заходів з реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки. 

Позиція ЦППР

План заходів містить детальний перелік заходів (понад 130 сторінок) щодо реалізації Комплексного стратегічного плану, що був схвалений Указом Президента України від 11 травня 2023 року №273/2023. Ним визначено стратегічні пріоритети реформування органів правопорядку згідно з найвищими європейськими стандартами. 

Серед них заходи, спрямовані на підвищення оперативності кримінального провадження, запобігання та протидії злочинності в громадах, посилення підтримки потерпілих і свідків, розробку та впровадження технологічних рішень, зокрема електронної системи кримінальних проваджень. Важливі кроки для розбудови сучасної та ефективної системи кримінальної юстиції, в центрі якої повага до людини, захист її прав та свобод.

Зміст Плану стосується не тільки інституційної спроможності органів правопорядку — уніфікації їхнього правового статусу, впровадження єдиних практиків управління чи інституту детективів, а також кримінальної політики (наприклад, впровадження послідовної кримінальної політики та кримінологічних досліджень (crime surveys), що довели свою ефективність в інших країнах) та кримінального процесуального законодавства (посилення захисту учасників кримінального провадження, орієнтація на права потерпілого, альтернативний порядок вирішення кримінально-правового спору тощо).

Наразі відбулось лише схвалення Плану заходів Міжвідомчою робочою групою, яка з липня 2023 року працювала над його розробкою (Наказу Генерального прокурора від 12 липня 2023 року №189). До неї входили і представники ЦППР – директор з наукового розвитку Микола Хавронюк та експерт з питань кримінальної юстиції Євген Крапивін. Наступний етап — схвалення плану Кабінетом Міністрів України, тож наразі документу у публічному доступі немає.

Затвердження цього документу Урядом є частиною євроінтеграційних реформ, які має здійснити Україна на шляху до повного членства в Європейському Союзі. Також це ключовий документ у сфері державної політики щодо розвитку системи правопорядку, зокрема з урахуванням викликів, поставлених збройною агресією російської федерації.