Щотижневий аналіз 08 – 14 листопада 2023 року

Лобіювання vs адвокація: де межа між прозорістю та надмірним регулюванням?

Подія

10 листопада у Національному агентстві з питань запобігання корупції пройшли громадські обговорення проєктів законів України «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання та адвокації».

Як зазначено у преамбулі до першого законопроєкту, він має визначити правові засади доброчесного здійснення й організації лобіювання та адвокації в Україні.

Ним пропонується визначити:

– термінологію у сфері лобіювання та адвокації;

– права та обов’язки суб’єктів лобіювання та суб’єктів адвокації;

– методи лобіювання та адвокації;

– створення Правил етичної поведінки суб’єктів впливу;

– створення Реєстру прозорості.

Проєктом Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання та адвокації» пропонується запровадити адміністративну відповідальність за здійснення лобіювання та адвокації без реєстрації, порушення законодавства у сфері лобіювання та адвокації та «порушення конфлікту інтересів» під час здійснення лобіювання.

Оцінка експертів ЦППР

Відповідно до статті 7 Конвенції ООН проти корупції держави-учасниці мають створювати, підтримувати і зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів. До таких систем належить, зокрема, законне, прозоре і підзвітне лобіювання.

Формування чітких і зрозумілих правил лобіювання є вимогою українських державних програмних документів і західних партнерів України щодо вступу в ЄС. Воно сприятиме зниженню рівня політичної корупції та дозволить громадськості більш ефективно здійснювати контроль за процесом ухвалення рішень органами державної влади та місцевого самоврядування.

Однак винесений на громадські обговорення законопроєкт пропонує також встановити правила додаткового регулювання та відповідальності для громадських і правозахисних організацій, які здійснюють адвокаційну діяльність і фактично є рушієм реформ, необхідних для євроінтеграційного курсу України.

Законопроєкти, які НАЗК запропонувало до обговорення, містять положення, що можуть призвести до занепаду активного громадянського руху в Україні, оскільки передбачають фактичне змішування лобіювання та адвокації. Зі змісту їхніх положень випливає, що між цими видами діяльності немає жодної різниці.

Ризик такого необґрунтованого міксу цих понять полягає в тому, що до громадських організацій, які здійснюють адвокацію, можуть застосовуватися передбачені законодавством інструменти юридичної відповідальності як важелі політичного тиску та придушення інакомислення.

У звіті щодо України, опублікованому 8 листопада 2023 року, Європейська Комісія зазначила, що законодавче регулювання лобіювання не повинно перешкоджати законній діяльності громадянського суспільства, обмежувати її та створювати непропорційне адміністративне навантаження.

Натомість у запропонованих законопроєктах є положення, згідно з якими будуть регулюватися форми взаємодії громадськості із суб’єктами прийняття рішень, запроваджується додаткова звітність для громадських організацій, а встановлення правил етичної поведінки їх представників покладається на державний орган. За здійснення адвокаційної діяльності без внесення відомостей до спеціального реєстру прозорості передбачена адміністративна відповідальність.

Від самого початку Революції Гідності та російсько-української війни громадськість в Україні неодноразово доводила свою здатність до саморегулювання. Доброчесні громадські організації оприлюднюють на своїх сайтах фінансові звіти, результати зовнішніх аудитів, інформацію про проєкти, які вони реалізують. Недоброчесні ж організації швидко стають предметом широкої суспільної уваги, втрачають довіру донорів, а відтак природньо припиняють свою діяльність.

Громадський сектор в Україні протягом багатьох років доводив і доводить, що не потребує додаткового законодавчого регулювання, яке не передбачене ані вимогами Європейського Союзу, ані державними програмними документами.

Таким чином, запропоновані до обговорення законопроєкти щодо регулювання лобістської та адвокаційної діяльності у такій редакції є неприйнятними для подальшого розгляду та містять ризики для збереження демократії в Україні.

Згодом на сайті ЦППР буде оприлюднений більш детальний аналіз цих документів.

Конкурсний відбір суддів КСУ: дорадча група експертів розпочала свою роботу

Подія 

У неділю, 12 листопада 2023 року, відбулося перше засідання Дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка в подальшому здійснюватиме оцінку моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України.

На своєму першому засіданні Дорадча група експертів обрала Голову та Секретаря, а також затвердила Положення про Дорадчу групу експертів.

Головою ДГЕ було обрано Алеша Залара, а Секретарем – Ярослава Романюка.

На засіданні члени ДГЕ також обговорили питання розробки Методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді КСУ. 

Робота над проєктом цього документу, як зазначив Алеш Залар, була розпочата декілька тижнів тому. Він переконаний, що членам ДГЕ вдасться напрацювати його фінальну версію вже найближчим часом. 

Нагадаємо, що відповідно до статті 108 Закону України «Про Конституційний Суд України» оцінка моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів здійснюється ДГЕ у строк не більше чотирьох місяців з дня отримання документів кандидатів від субʼєктів призначення.

На сьогодні ДГЕ складається з 6 членів: Алеш Залар, Ганна Сухоцька, Морін О’Коннор, Наталія Кузнєцова, Оксана Васильченко та Ярослав Романюк. Кожен з них має по одному заступнику, який у разі дострокового припинення повноважень члена ДГЕ, займе вакантну посаду.  

Усю інформацію про діяльність Дорадчої групи експертів, а також трансляцію її засідань можна знайти на офіційній Facebook-сторінці та YouTube-каналі ДГЕ.

Також інформація про діяльність Дорадчої групи експертів буде розміщуватися на сайті Конституційного Суду України у розділі «До відома громадян», рубрика «Дорадча група експертів».  

Оцінка експертів ЦППР

Експерти ЦППР позитивно оцінюють виконання законодавчих положень, що регулюють порядок проведення конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України в аспекті процедурних питань та дотримання строків. Лише Президент України призначив члена ДГЕ та обрав його заступника з порушенням 30-денного строку.