Щотижневий аналіз 03 – 09 червня 2025 року

ЦППР ВІТАЄ УХВАЛЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ 4380 ПРО АДМІНЗБІР У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ

5 червня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт Закону «Про адміністративний збір» № 4380. Це дійсно визначальна для сфери надання адміністративних послуг подія, адже законопроєкт очікував свого розгляду майже 5 років (був зареєстрований ще у листопаді 2020 року та рекомендований профільним Комітетом у липні 2023 року). Він визначає призначення (мету) адміністративного збору, зокрема, його компенсаційний характер, встановлює порядок розрахунку адмінзборів та їх сплати. І найважливіше – законопроєкт містить перелік базових (найпопулярніших) адмінпослуг, і щодо кожної з них встановлено чіткий та прозорий розмір плати (що відповідає досвіду окремих країн-членів ЄС, як-от Чехія, Польща, Естонія тощо).

Потреба у прийнятті такого закону вже давно настала. 

Так, в Україні порядок справляння адміністративних зборів за найзатребуваніші серед громадян адмінпослуги – реєстрації, дозволи, паспорти тощо, регулюється численними законами та актами Уряду. Розміри плати часто є неспівмірними між секторами і непрозорими. Окремі розміри зборів регулярно змінюються, деякі складаються з кількох частин, а деякі є сумнівними щодо їх законності (як-от, надвеликі платежі за «шлюб за добу»).

Багато розмірів зборів не переглядалися ще з 1993 року (як-от ті, що передбачені Декретом КМУ «Про державне мито»). Як наслідок, одні збори необґрунтовано занижені (як-от 85 коп. за реєстрацію шлюбу), а інші – надто високі (додаткові 650 грн. за кожну послугу у ДП «Документ» до законного збору).

Проте абсолютна більша адмінпослуг, особливо тих, що надаються органами місцевого самоврядування необґрунтовано безоплатна (у ЦНАП, що надають 400 послуг, 90% є безоплатними). Точніше – надання таких послуг покривається коштом усіх платників податків.

Від цього, в умовах війни та бюджетного дефіциту страждають громади. Через неактуальні розміри зборів та безоплатність більшості адмінпослуг місцеві бюджети недоотримають необхідних ресурсів. Хоча сам процес надання адміністративної послуги потребує коштів (обладнання, витратних матеріалів, оплати праці персоналу тощо). 

Мешканцям малих громад доводиться витрачатися на транспорт, щоб знайти точку доступу до послуг, які нині часто віддаляються. Адже багато державних структур “оптимізують” мережу своїх територіальних органів (ДМС, Мін’юст, Держгеокадастр тощо), і ЦНАП ОМС не зажди беруть окремі «безоплатні» послуги.

Кожен рік без закону про адміністративний збір – це втрачені мільярди бюджету, передусім місцевих бюджетів. Прийнявши цей закон одним рішенням система отримає додаткові ресурси, надає громадяням прозорість у сплаті адмінзборів. Тож часткова компенсаційність дасть змогу принаймні не втратити систему, яку будували більше 10 років, у тому числі за рахунок міжнародної допомоги. Нині Україна має належно використовувати й усі внутрішні ресурси.

Важливо також окремо наголосити, що проєкт Закону про адміністративний збір враховує інтереси соціально-вразливих категорій. Потрібні їм послуги будуть і далі безоплатними. Так, надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі. Зокрема, це призначення житлових субсидій, пенсій, різних державних допомог тощо. Також серед безоплатних залишаються послуг з реєстрації народження, реєстрації смерті, перший паспорт громадянина та низка інших послуг. 

Попереду чекає непроста робота з доопрацювання тексту законопроєкту до 2 читання, подолання окремих відомчих та комерційних інтересів. Дуже важливо, щоб при доопрацюванні проєкту Закону не було втрачено його головні переваги – визначення чіткого порядку нарахування і справляння адмінзборів та визначення прозорих розмірів зборів для усіх базових (найпопулярніших серед громадян) послуг безпосередньо у цьому Законі. Це оптимальне вирішення проблем, які накопичилися у цьому питанні в Україні. Також це виконання однієї з прямих рекомендацій ЄС в Ukraine Report 2024.