Щотижневий аналіз 15 – 21 травня 2024 року

Верховна Рада продовжує негативну практику винятків із ЗАП всупереч вимогам ЄC

Подія

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Закону № 11150 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин». У статті 17-2 даного законопроєкту передбачається низка винятків для сфери земельних відносин щодо поширення на неї окремих норм Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – ЗАП).

Оновлення: 22 травня 2024 року Верховна Рада України проголосувала у другому читанні Закон у ще гіршій редакції, ніж на те могли сподіватися експерти. Зокрема, експерт ЦППР, Віктор Тимощук вказує на те, що «у статті 17-2 бачимо приклад фактичного виходу (виведення) з під дії ЗАП сфери земельних відносин, бо робляться винятки:
– з принципу забезпечення права особи на участь (через заборону слухань. Хоча саме у питаннях відведення землі є найбільша конфліктність і заінтересовані особи відповідно до ЗАП);
– принципу гарантування ефективних засобів правового захисту (через заборону адміністративного оскарження та відхилення від правил набрання чинності адмінактами у цій сфері. Тобто всіх штовхають лише до суду, і найімовірніше – цивільного/господарського, а не адміністративного);
– обмеження принципу законності (через обмеження повноважень адміністративних органів на припинення дії протиправних актів. Наче у нас немає незаконних забудов берегів і маєтків у заповідниках чи нецільового і протиправного використання землі);
– обмеження принципу обґрунтованості (відмовне рішення по земельних питаннях можна не мотивувати)».

Позиція ЦППР

ЦППР не підтримує будь-які нові винятки щодо непоширення ЗАП на ті чи інші правовідносини, де має місце прийняття адміністративних актів (окрім тих, що були закріплені у ч. 2 статті 1 ЗАП на момент його прийняття у другому читанні). 

У статті 17-2 законопроєкту № 11150 передбачаються наступні винятки щодо поширення норм ЗАП на земельну сферу: 

– повністю виключена можливість адміністративного (позасудового) оскарження з боку особи дій, бездіяльності компетентних органів влади у сфері земельних відносин. У певних сферах може бути лише судове оскарження. Однак необхідно зважати, що це погіршує можливості правового захисту особи. Адже не усі громадяни готові йти до суду (це складно, довго, необхідно сплачувати судовий збір і т.і.). В земельній сфері і органи місцевого самоврядування (ОМС), і Держгеокадастр (у т.ч. сертифіковані інженери-землевпорядники) та інші органи можуть помилятися. Адміністративне оскарження дозволяє оперативно виправляти такі помилки без зайвих часових і фінансових затрат для скаржника;

– передбачається, що рішення компетентних органів влади у сфері земельних відносин можуть бути визнані недійсними, нікчемними виключно за рішенням суду. Однак нікчемність адміністративного акта взагалі не вимагає підтвердження цього факту. Це право особи. Відносно ж визнання такого акта недійсним через суд – не можна погодитися зовсім. Згідно ЗАП – це механізм, що застосовується до протиправного адмінакта тим адміністративним органом, що його прийняв;

– передбачається, що мотивування (обґрунтування) адміністративного акта, яким здійснюється припинення права постійного користування земельною ділянкою за згодою суб’єкта такого права не є обов’язковим. Однак якщо такий акт є позитивним для особи – він в принципі не має містити мотивувальну частину. Якщо ж акт негативний для його адресата – мотивування обов’язково має бути.;

–  адміністративний акт у сфері земельних відносин, згідно законопроєкту, набирає чинності з моменту його прийняття, а не з моменту його доведення до відома особи, як це передбачено ЗАП. Така норма є неприйнятною, адже щодо особи може бути прийнято негативне рішення і вона може про нього може навіть не знати певний час. Саме тому прийняття ЗАП було покликано вирішити, серед іншого, таку проблему і забезпечити особі базові права належного адміністрування згідно Хартії основоположних прав ЄС. 

Наостанок варто наголосити, що Єврокомісія, у своїх висновках щодо оцінки виконання Україною семи кроків до членства у ЄС, назвала ЗАП ключовим законом для забезпечення права особи на належне адміністрування і закликала Україну утримуватися від нових винятків з цього закону. Законопроект 11150 є своєрідною формою виведення певної групи відносин з під дії ЗАП, завдяки значній кількості винятків та необґрунтованих відхилень від правил ЗАП.

Отже, на думку ЦППР законопроєкт № 11150 необхідно суттєво доопрацювати до другого читання, виключивши з нього неприйняті для належної імплементації ЗАП норми із статті 17-2.

Верховна Рада України призначила нового суддю Конституційного Суду України

Подія 

Сьогодні, 23 травня, Верховна Рада України проголосувала за призначення судді Конституційного Суду України за результатами конкурсного відбору, проведеного Дорадчою групою експертів. 

Ним став Сергій Різник, професор кафедри конституційного права, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка 

Центр політико-правових реформ вітає Сергія Васильовича з призначенням на посаду судді Конституційного Суду України та висловлював йому свою підтримку під час конкурсного відбору! 

Оцінка експертів ЦППР

У цілому за підсумками конкурсного відбору Дорадча група експертів визнала трьох кандидатів такими, що «відповідають» критерію високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права.

Це в свою чергу означає, що конкурс було припинено на дві з трьох вакантних посад судді КСУ за квотою Парламенту у зв’язку з недостатньою кількістю кандидатів для продовження конкурсного відбору на ці дві вакантні посади. Загалом конкурсний відбір проводився на пʼять вакантних посад (три вакансії за квотою Парламенту та дві від З’їзду суддів). Усього Парламентом було допущено до конкурсного відбору 25 кандидатур.

Нагадуємо, що згідно з абзацом четвертим пункту 6 статті 10-8 Закону України «Про Конституційний Суд України» якщо за результатами оцінювання кількість кандидатів, які відповідають критерію визнаного рівня компетентності у сфері права, становить менше ніж дві особи на одну вакантну посаду судді Конституційного Суду, конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України невідкладно, але не пізніше двадцяти днів, мають оголосити новий конкурсний відбір на таку вакантну посаду. 

16 травня Комітет ВРУ з питань правової політики вже оголосив про початок нового конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ. Рішенням Ради суддів України від  11 квітня 2024 року також було оголошено про початок нового конкурсного відбору.

Разом з тим 7 травня Дорадча група експертів отримала від конкурсної комісії документи десяти кандидатур на посаду судді КСУ за квотою Президента України, що означає старт 4-місячного терміну проведення конкурсу. Детальніше зі списком кандидатів, допущених до участі в конкурсі можна ознайомитись за посиланням.

ЦППР позитивно оцінює здійснення Парламентом, Президентом України та Зʼїзлом суддів України своїх кадрових повноважень щодо призначення суддів КСУ та сподівається на швидке заповнення вакантних посад для повноцінної та ефективної роботи Конституційного Суду.