Щотижневий аналіз 20 – 26 березня 2024 року

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону про звернення (№11082)

Подія

У Верховній Раді України зареєстровано урядовий проєкт Закону про звернення (реєстр. № 11082), що був підготовлений Міністерством юстиції України за активної участі представників громадянського суспільства, науковців та іноземних партнерів. 

Цей Закон покликаний замінити досі чинний Закон України «Про звернення громадян» від 1996 року, щоб підвищити  ефективність діяльності органів влади. Але насамперед, він необхідний, щоб провести чітке розмежування з предметом регулювання нового Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі – ЗАП), який нещодавно набув чинності і надає широкі гарантії для належного вирішення справ приватних осіб.

Позиція ЦППР

ЦППР брав участь у розробці редакції даного законопроєкту. Потреба у прийнятті нової редакції закону про звернення постала передусім у зв’язку із набранням чинності 15 грудня 2023 року ЗАП, до предмету регулювання якого перейшли «заяви» і «скарги» приватних осіб. Тобто індивідуальні справи, що стосуються прав та обов’язків останніх. 

Натомість Закон «Про звернення» має залишити громадянам і бізнесу можливість участі у публічному врядуванні через подання пропозицій, рекомендацій, зауважень. Це ті ситуації, коли у них немає права вимоги від органу влади, але є право на звернення та отримання відповіді відповідно до статті 40 Конституції України. Також до предмету регулювання нового закону належатиме і подання петицій, як особливого виду колективних звернень в Україні. 

Для раціоналізації механізму звернень законопроєкт № 11082, серед іншого, пропонує:

– надати право особистого прийому уповноваженим особам органу. Тобто без обов’язку керівника органу проводити такий особистий прийом (бо це переважно неефективне витрачання часового ресурсу керівників міністерств та інших органів);

– надання відповідей на звернення, як і власне підписання цих відповідей уповноваженими особами в органі. Без обов’язку керівників підписувати усі відповіді на усі звернення, бо це також неефективне  витрачання часу та неефективна організація порядку розгляду «звернень». 

ЦППР підтримує такі положення, оскільки порядок розгляду звернень за чинним Законом «Про звернення громадян» досі забирає багато публічних ресурсів на роботу, що не може дати якісного результату. Особливо це шкодить органам влади, що мали б формувати політику (міністерствам, Секретаріату КМУ, ВРУ, Офісу ПУ), але натомість вони витрачають багато часу на вивчення конкретних кейсів, їх пересилання та контроль за вирішенням. Тепер такі конкретні справи належать до предмету ЗАП. А інші звернення мають опрацьовуватися за раціональними процедурами і: з одного боку, не бути тягарем для органів влади; з іншого боку, залишати громадянам можливість інформування органів влади про пропозиції, зауваження, та отримувати відповіді на такі звернення. 

Отже, ЦППР підтримує редакцію проєкту Закону № 11082 та сподівається на його якнайшвидше ухвалення. 

Верховна Рада підтримала в цілому посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту

Подія

21 березня Верховна Рада підтримала в цілому проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту» №9088 від 09.03.2023 р.

Ним вносяться зміни до ч. 1 та ч. 2 212 КПК України шляхом викладення їх у новій редакції та внесення технічних змін до ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст.  213 та ч. 7 ст. 298-2 Кримінального процесуального кодексу України шляхом уточнення повного найменування службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих, а також впровадження заборони перебувати на таких посадах слідчих, дізнавачів.

Оцінка ЦППР

З метою мінімізації ризиків катування та неналежного поводження із затриманими особами Україна з 2017 року розвиває систему Custody Records – британський досвід фіксації всіх дій щодо затриманої особи для своєчасного забезпечення її прав і свобод. 

Наразі система стабільно працює в органах Національної поліції та включає в себе:
1) інспектора (кастоді-офіцера), який відповідальний за дотримання прав затриманих осіб;
2) електронну систему обліку всіх дій щодо затриманої особи, яка замінює паперові журнали та зводить можливість викривлення даних до мінімуму;
3) систему «розумної» відеофіксації з уникненням мертвих зон, ручного управління камерами, можливого знищення даних тощо. Для моніторингу безпечного поводження з особою можуть використовуватися різні пристрої, серед яких стаціонарні камери, поворотні камери, об’єктиви зі змінною фокусною відстанню, які підтримують аудіозапис тощо;
4) здійснення інтервʼю (непроцесуального опитування) із затриманою особою щодо того, як з нею поводились поліцейські під час затримання, чи не порушувались її права із фіксацією стану здоровʼя та перевірки будь-якої інформації, що може свідчити про незаконне застосування сили.

Станом на кінець січня 2024 року Custody Records функціонує у 88 підрозділах Національної поліції, в 47 з яких її було впроваджено протягом 2023 року (за даними Національної поліції). Цей процес триває, зокрема в лютому 2024 року для дотримання технічних вимог до системи Custody Records був переоблаштований ІТТ № 1 м. Чернівці. До того ж система з часом може бути розширена на інші органи — наразі підготовча робота відбувається в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Водночас для повноцінного правового забезпечення цієї системи необхідно було усунути проблему, яка існувала з часів ухвалення КПК України 2012 року – передбачалось, що особа, відповідальна за затриманих осіб має належати до органу досудового розслідування (слідчого відділу). В такому випадку неодмінно виникає конфлікт інтересів – такою особою стає або слідчий або інший працівник органу досудового розслідування, що з одного боку застосовує заходи процесуального примусу щодо підозрюваного, насамперед затримує його, з іншого має перевірити наявність достатніх підстав для такого затримання, якість забезпечення прав затриманої особи тощо. Належний контроль за дотриманням прав і свобод тут жодним чином не може відбутись з огляду на необʼєктивність погляду такого працівника слідчого підрозділу.

Натомість особа, відповідальна за затриманих осіб має перебувати на посаді поза цим відділом для дотримання її неупередженості та запобігання випадкам адміністративного тиску з боку керівництва. Наразі кастоді-офіцери належать до Департаменту головної інспекції та прав людини Національної поліції та можуть належним чином здійснювати контроль за дотримання прав і свобод людини на етапі затримання, адже не перебувають у прямому підпорядкуванні керівнику органу досудового розслідування.

Саме на виправлення цієї проблеми було зареєстровано Проєкт Закону №9088 від 09.03.2023 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту. В новій редакції ч. 1 ст. 212 КПК України мова йде про те, що «в органі, до складу якого входить підрозділ органу досудового розслідування, мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих» – особа, відповідальна за дотримання прав затриманих осіб може бути призначена на посаду в будь-якому підрозділі органу, що виконує функцію досудового розслідування, а також таких осіб може бути декілька. При цьому впроваджується пряма заборона на призначення на такі посади слідчих, дізнавачів – «відповідальними за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих не можуть бути слідчі, дізнавачі, керівники органів досудового розслідування, керівники органів дізнання, інші співробітники підрозділу органу досудового розслідування та оперативних підрозділів» (ч. 2 ст. 212 КПК України в новій редакції). 

Таким чином ухвалений Закон виправляє недоліки законодавства та посилює інституційні забезпеченість роботи кастоді-офіцерів в органах Національної поліції.