Щотижневий аналіз 28 липня – 03 серпня 2026 року

Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки: обговорення продовжується із затримкою

Подія

27 липня у Верховній Раді зареєстровано Проєкт Закону про затвердження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (реєстраційний № 15230-д). Йдеться про доопрацьований варіант проєктів Закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки» (реєстраційні №№ 15230, 15230-1 і 15230-2).

Її ухвалення спрямовано на виконання заходу № 2 стратегічного результату № 1 підрозділу 2.1 розділу ІІ «Боротьба з корупцією» Дорожньої карти у сфері верховенства права, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 475-р. Йдеться про необхідність подальшого розвитку та систематизації антикорупційної політики України в межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Згідно з планом Ukraine Facility крайній строк для ухвалення стратегії та антикорупційної програми – кінець червня 2026 року.

Оцінка ЦППР

Найбільшими критичними проблемами попередніх проєктів Антикорупційної стратегії були виключення Урядом низки важливих положень щодо євроінтеграційного процесу без жодних пояснень. Багато з них включено до Проєкту Закону 15230-д, а також додано нові.

1. У Проєкті Закону 15230-д, порівняно з іншими, змінено редакцію проблеми 1.10.3. щодо забезпечення незалежності та інституційної спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Серед очікуваних стратегічних результатів (які не було зазначено у попередніх редакціях): ухвалення не пізніше 2030 року закону, яким буде надано повноваження щодо внесення керівником САП відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) про можливе вчинення народним депутатом України кримінального правопорушення, погодження клопотань, які розглядаються слідчим суддею (на виконання пункту 23.6 проміжних ключових показників за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС»), а також повноваження продовжувати строки досудового розслідування.

Крім того, повернено повноваження САП щодо самостійного здійснення інших необхідних слідчих та процесуальних дій у всіх кримінальних провадженнях, що належать до підслідності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

2. Нова проблема 2.1.10 стосується недостатнього забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя належними фінансовими та людськими ресурсами. Серед очікуваних стратегічних результатів: забезпечення на постійній основі такими ресурсами судів, органів та установ системи правосуддя, зокрема шляхом забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди для суддів та заробітної плати для працівників апарату судів, інших органів та установ системи правосуддя з урахуванням навантаження, значущості та відповідальності роботи.

3. У новій проблемі 2.1.11. йдеться про неналежний рівень нормативного та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Серед очікуваних стратегічних результатів: запроваджено одноособовий розгляд цивільних та адміністративних справ у ВАКС; забезпечено можливість продовження розгляду справи у разі заміни одного з трьох суддів колегії ВАКС чи Апеляційної палати ВАКС; забезпечено збалансований розподіл судових справ між суддями ВАКС; забезпечено належні умови для здійснення правосуддя ВАКС (зокрема шляхом: заповнення вакантних посад суддів; надання постійних приміщень для суддів першої та апеляційної інстанцій і працівників апарату суду).

4. У скороченій редакції повернуто положення, передбачене у Проблемі 2.2.2, яке стосується ризиків неформального чи політичного впливу чинної процедури призначення та звільнення Генерального прокурора. Серед очікуваних стратегічних результатів: процедура відбору Генерального прокурора є більш прозорою та заснованою на заслугах (відповідно до пункту 23.2 проміжних ключових показників за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС»).

5. Як очікуваний стратегічний результат щодо проблеми 2.2.7 передбачено здійснення поетапного переходу до призначення на керівні посади у Національній поліції України, зокрема у центральних та територіальних органах, винятково на конкурсних засадах із залученням незалежних експертів.

6. Додано проблему 2.2.9 щодо недостатнього рівня інституційної незалежності Державного бюро розслідувань (ДБР) та розмитості його підслідності, що призводять до ризиків неналежних впливів та розпорошення ресурсів. Серед очікуваних стратегічних результатів – запровадження механізму комплексного кадрового та інституційного реформування ДБР.

Своєчасне ухвалення Антикорупційної стратегії є критично важливим для виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах Ukraine Facility, та реалізації Дорожньої карти у сфері верховенства права. Сподіваємось на конструктивний підхід щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.

Новий Уряд підтримує надання митній службі повноважень з досудового розслідування   

Подія

29 липня новий Кабінет Міністрів України подав на розгляд парламенту проект Митного кодексу України (реєстр. № 15450) як один із перших своїх законопроектів.  

Підготовка та ухвалення нової редакції Кодексу зумовлена необхідністю впровадження  в національне законодавства України положень Митного кодексу ЄС, інших актів Європейського Союзу у цій сфері, поширення вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» на митні правовідносини, як це передбачено Дорожньою картою з питань реформи державного управління.    

Водночас проект Кодексу (як і попередня редакція проекту Митного кодексу під реєстр. № 15295) передбачає утворення у складі Державної митної служби «спеціалізованих правоохоронних підрозділів», в яких детективи будуть здійснювати оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування фактів контрабанди. 

Оцінка ЦППР

Експерти Центру раніше піддавали критиці це рішення Уряду через заперечення ідеї перетворення Державної митної служби з інспекційного органу на ще один орган досудового розслідування.

Такі кардинальні зміни у сфері правопорядку не передбачені стратегічними документами у сфері європейської інтеграції (ні Дорожньою картою з питань верховенства права, ні Дорожньою картою з питань реформи державного управління, ні Звітом Європейської комісії про розширення) чи кримінальної юстиції (Комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки). Також була відсутня широка експертна дискусія з приводу доцільності такого кроку. 

Лише галузева Національна стратегія доходів до 2030 року пропонує поєднати заходи щодо криміналізації відповідальності за незаконне переміщення товарів, вже запроваджені на підставі Закону від 2023 року, із наданням митним органам повноважень здійснювати оперативно-розшукову діяльність та проводити досудове розслідування в справах про контрабанду.

Урядова ініціатива відповідно є усіченням повноважень Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує кримінальні правопорушення у виді контрабанди, передбачені статтями 201-3, 201-4 Кримінального кодексу. І це може бути розцінено як порушення зобов’язань у процесі євроінтеграції, адже один із критеріїв для членства України в ЄС (benchmarks) вимагає досягнення відчутного прогресу в подальшому зміцненні потенціалу, статусу та незалежності Бюро економічної безпеки (IBM 24.7.4). 

Проект Кодексу заперечує логіку і тенденцію реформ у сфері правопорядку останніх десятиліть, невід’ємною ознакою яких є забезпечення незалежності органів досудового розслідування. Ухвалення Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” від 2021 року і сам процес утворення Бюро як відокремленого від податкових і митних органів центрального органу виконавчої влади є реалізацією вимог Концепції реформування кримінальної юстиції України від 2008 року, що “для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових,  фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків податкова міліція має бути відокремлена від Державної податкової служби України і реорганізована у самостійний орган кримінальної юстиції”.   

Натомість утворення спеціалізованих правоохоронних підрозділів у складі Державної митної служби для досудового розслідування контрабанди відображає зворотній процес і фактичне повернення на 20 років назад у розвитку, коли у Державній митній службі існували підрозділи дізнання. 

Несистемність законодавчої пропозиції підтверджується і тим, що для повноцінного надання Державній митній службі повноважень з досудового розслідування необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу, які Кабінет Міністрів України не готував.

Недоцільно також і з фінансових міркувань, особливо в умовах особливого періоду (воєнного стану та відбудовного періоду), створювати окремий орган (підрозділ) для розслідування лише одного виду злочинів (контрабанди), у той час як вже існує орган, який здатен ефективно виконувати відповідні повноваження (БЕБ). Для розслідування якогось одного-двох навіть особливо тяжких злочинів окремий орган ніколи не створювався.

Урядовий проект також скасовує новації в роботі Митної служби, запроваджені Законом від 2024 року. Йдеться про участь представників міжнародних партнерів з вирішальним голосом у роботі конкурсної комісії з відбору керівника митної служби, Комісії з зовнішнього оцінювання роботи служби, Дисциплінарного комітету.