Результати круглого столу «Юридична термінологія: уніфікація та практичний аспект»

13 грудня відбувся круглий стіл «Юридична термінологія: уніфікація та практичний аспект», під час якого розглянули питання впорядкування юридичної термінології відповідно до стандартів державної мови та європейських практик.

«Уніфікована юридична термінологія має стати фундаментом для якісної правотворчої діяльності. Нам важливо досягти єдності в підходах і правилах, аби вони були співзвучні з європейськими стандартами. Ми маємо рухатися разом. Адже це не лише питання правопису чи лексикології – це питання точності, зрозумілості й ефективності законодавства, яке ми створюємо», – переконливо зазначив голова правління ЦППР Ігор Коліушко.

Під час заходу учасники обговорили досвід Німеччини у впорядкуванні юридичної термінології та загалом європейський досвід. Науковці наголосили на ключових проблемах у питаннях впорядкування юридичної термінології та розповіли про свої досягнення і виклики на шляху до її уніфікації. Судді поділилися практичними прикладами використання юридичної термінології, наголосивши на потребі чітких та зрозумілих визначень для ефективного правозастосування.

«Сьогодні перед нами стоїть важливе завдання: упорядкувати та систематизувати термінологію, забезпечити чіткі визначення понять, єдине розуміння термінів та їх уніфікацію, розробити глосарій юридичної термінології. Від цього безпосередньо залежить ефективна реалізація правових норм», – зауважив Голова ВРУ Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради наголосив на необхідності створення єдиного стандарту – юридичного глосарію. Він активно брав участь у дискусії та підкреслив, що крім уніфікації потрібно дерадянізувати юридичну термінологію та гармонізувати її з правом ЄС. Він також звернув увагу на проблему використання англіцизмів та русизмів. І акцентував на тому, що лише працюючи спільно у колі юристів, філологів і перекладачів можливо підвищити якість законотворення.

«Правопис – це мовна Конституція. Її не можна не додержуватись, це є імператив», – наголосив керівник Центру правничої термінології НАПрН України Сергій Головатий.

Під час заходу експерт Центру політико-правових реформ Геннадій Рижков розповів про досвід Німеччини у впорядкуванні юридичної термінології. Він підкреслив, що Німеччина є державою, де юридична термінологія сформувалася природним шляхом, без зовнішнього впливу чи політичного тиску. Тому в Німеччині більше проблем із нормотворчою технікою, а ніж із коректним вживанням юридичної термінології при підготовці і ухваленні законів. Хоча в Німеччині немає офіційних реєстрів юридичних термінів, ця потреба компенсується приватними ініціативами професійних видавництв і цифрових платформ, насамперед таких як «Creifelds» та «juris», відповідно.

«Німеччина має свої виклики у сфері нормотворчості, але багатовікова еволюція юридичної термінології та відсутність зовнішнього негативного впливу дозволили їй зберегти послідовність і чіткість у юридичних термінах. Нам є чому повчитися, зокрема уніфікації норм і залученню мовознавців до підготовки законів, а також розвитку легістики і застосування її сучасних методик у правотворчій діяльності», – наголосив пан Геннадій.

Однією з ключових особливостей німецького підходу є залучення мовознавців до законотворчого процесу. У 2024 році у Федеральному міністерстві юстиції було створено Центр легістики, який об’єднує зусилля юристів і мовознавців. Завданням Центру є розробка стандартів зрозумілості законів і забезпечення їх узгодженості з іншими нормативними актами. Така інтеграція дозволяє уникнути термінологічних суперечностей, а також підвищує зрозумілість законодавства для звичайних громадян.

Ще одним важливим аспектом, на думку пана Геннадія, є менша кількість суб’єктів законодавчої ініціативи. На відміну від України, обмежена кількість суб’єктів законодавчої ініціативи в Німеччині сприяє попередженню так званого «законодавчого спаму» та некоректному вживанню юридичних термінів у підготовці законопроєктів. Для підвищення якості проєктів використовуються детальні посібники з нормотворчої техніки, розроблені Федеральним міністерством юстиції та Федеральним міністерством внутрішніх справ. Ці посібники містять рекомендації щодо структури текстів, правильного використання юридичних термінів та забезпечення зрозумілості норм.

Для України досвід Німеччини може стати важливим дороговказом. Зокрема, варто розглянути запровадження єдиних стандартів юридичної термінології, інтеграцію мовознавців до законотворчого процесу та створення цифрових платформ для зручного доступу юридичних термінів та їх практичного вживання. Геннадій Рижков переконаний, що ці кроки сприятимуть покращенню розуміння і використання законодавства громадянами.

Важливим аспектом, про який згадували учасники, є те, що уніфікація юридичної термінології має здійснюватися на засадах стандартів державної мови. Йшлося про створення саме української правничої термінології, що підкреслюватиме національну ідентичність та збагачуватиме українську мову, демонструючи її історичну тяглість та багатоманітність. Спільними зусиллями учасники домовилися розробити стратегічне бачення та практичні заходи щодо уніфікації та гармонізації юридичної термінології, враховуючи як українські традиції, так і європейські стандарти. Учасники обговорення погодились, що питання уніфікації юридичної термінології є надзвичайно важливим для покращення законотворення та правозастосування в Україні.

До обговорення долучились Голова ВРУ Руслан Стефанчук, представники Апарату ВРУ, міністерств, Національної академії правових наук, Національної комісії зі стандартів державної мови, Інституту української мови, судді судів різних інстанцій, експерти і науковці в галузі права та філології.

Захід організовано Центром політико-правових реформ в межах реалізації Програма USAID РАДА: наступне покоління Проведення заходу стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди, висловлені під час обговорення, не обов’язково відображають погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Чи була ця стаття корисна?