Щотижневий аналіз 18 – 24 березня 2025 року

Уявна спроба захистити майнові права консервує дерибан державної власності

Подія

12 березня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні проєкт Закону № 12089 від 03.10.2024 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту, його прийняття необхідне для розмежування способів захисту повернення права власності на нерухоме майно задля досягнення балансу інтересів держави, територіальної громади та приватного власника, удосконалення механізмів захисту прав та інтересів добросовісного набувача та унеможливлення випадків його додаткового звернення до держави щодо відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок витребування майна (якщо держава не забезпечила непорушність права власності).

Водночас забезпечуватиметься захист прав та інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, оскільки ці суб’єкти зможуть отримувати відшкодування шкоди (ринкову вартість майна) від осіб, які безпосередньо її завдали.

Оцінка ЦППР

Законопроєкт пропонує доповнити ст. 388 Цивільного кодексу України (ЦК України) частиною 3, відповідно до якої держава, територіальна громада, крім передбачених у законодавстві підстав, не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо минуло більше десяти років:

1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна;

2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.

Також вносяться зміни до Цивільного і Господарського процесуальних кодексів відповідно. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування або прокурор, подаючи позов про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, мають внести на депозитний рахунок суду кошти у розмірі вартості цього майна за оцінкою, чинною на дату подання позовної заяви. Крім того, ці зміни матимуть зворотну дію в часі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Ст. 41 Основного Закону встановлює принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. 

ЦК України (глава 29) встановлює правові механізми реалізації права власності, у т.ч. право на витребування майна з чужого незаконного володіння та від добросовісного набувача. Добросовісний набувач – це набувач, який, придбаваючи майно за відплатним договором, не знав і не міг знати, що особа не має права це майно відчужувати. 

Як зауважує Верховний Суд (наприклад, рішення від 27.09.2023 у справі № 201/1051/22), майно може бути витребувано власником із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо власник доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. У чинній редакції Цивільного кодексу України це право не залежить від того, хто є суб’єктом власності: фізична особа, юридична особа, держава чи територіальна громада.

Однак, закон не визначає ані порядок компенсації власнику вартості втраченого майна, ані осіб, до яких повинен звернутися власник з відповідним позовом у випадку відмови у задоволенні відповідних позовних вимог до добросовісного набувача. Так само законодавством не встановлено порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачу у випадку задоволення позовних вимог власника про витребування майна (див., напр., рішення Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 910/5808/20). 

Безперечно, вказані правові прогалини потребують усунення відповідно до принципу правової визначеності. Однак, положення законопроєкту 12089 не вирішують цих проблем і фактично узаконюють так званий «дерибан» державного й комунального майна. 

Якщо, наприклад, державне майно перейшло у приватну власність у результаті реалізації корупційної схеми чи незаконної приватизації за часів президентства Януковича, то повернути це майно назад державі буде практично нереально через сплив строків позовної давності. Однак, якщо такі строки не спливли, то повернути нерухоме майно у державну чи комунальну власність можна лише за умови внесення на депозитний рахунок суду коштів, які за рішенням суду мають бути перераховані добросовісному набувачеві у разі, якщо рішення буде прийняте на користь держави чи територіальної громади. Зважаючи на те, що майнові спори в судах можуть тривати роками, такі нововведення суттєво вдарять по бюджетам, а в деяких випадках за відсутності у громади чи держави коштів взагалі унеможливлять звернення до суду. 

Експерти ЦППР уже звертали увагу, що значна кількість майна українських олігархів була набута шляхом незаконного виведення його з державної власності, від чого держава недоотримувала значних коштів, а олігархи нарощували свої ресурси для посилення впливу на політичне і суспільне життя в Україні. У численних журналістських розслідуваннях згадується, як чиновники, використовуючи лазівки в законах або ж корупційні зв’язки, отримували ласий шматок землі на мальовничому березі озера чи на краю заповідного лісу, а потім продавали їх підставним особам. 

Але замість того, щоб удосконалити механізми повернення майна законному власнику, як державі, територіальній громаді, так і фізичній або юридичній особі, усунути правові прогалини та дійсно забезпечити захист прав добросовісного набувача і права власності, гарантованого статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законопроєкт 12089 навпаки консервує корупційні схеми та допомагає корупціонерам і надалі спокійно користуватися результатами своєї незаконної діяльності.