Що вас цікавить?

Щотижневий аналіз 16 – 22 листопада 2022 рокy

22.11.2022

Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.


Щотижневий аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.




Подія

11 листопада 2022 року, наказом № 248 Генерального прокурора було створено Міжвідомчу робочу групу з розроблення проєкту Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України. Відповідний документ необхідний для виконання однієї з рекомендацій Європейської Комісії щодо статусу України на членство в Європейському союзі, наданих в червні 2022 року, а саме – «ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього сектору правопорядку як частини безпекового середовища України» (adopt an overarching strategic plan for the reform of the entire law enforcement sector as part of Ukraine’s security environment).

Серед стратегічних задач реформи Генеральний прокурор Андрій Костін назвав:

– впровадження системи управління органами правопорядку, орієнтованої на результат – вирок суду;

– формування політики запобігання злочинам; цифровізацію і впровадження e-case management – електронної системи управління кримінальними провадженнями;

– забезпечення оперативності правосуддя і розширення шляхів позасудового врегулювання, зокрема, розширення можливостей угоди зі слідством при забезпеченні захисту інтересів потерпілого і держави;

– вдосконалення взаємодії органів правопорядку;

– підзвітність та відкритість, а також впровадження системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку.

– встановлення механізмів внутрішнього контролю та запобігання корупції, перевірки доброчесності для представників усіх інститутів кримінальної юстиції на підставі єдиних критеріїв і стандартів;

– посилення міжнародного співробітництва та інтеграція у міжнародні мережі.

Оцінка експертів ЦППР

Сфера правопорядку, попри досягнення реформ 2014-2022 рр., потребує значних вдосконалень, а в окремих ситуаціях, де реформи було заморожено чи не було досягнуто результату – доведення до логічного завершення.

Відтак ще до отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС в Офісі Генерального прокурора було розроблено проєкт Концепції реформи кримінальної юстиції 2022-2030 р., а в окремих галузях було підготовлено підґрунтя до необхідних у сфері кримінальної юстиції реформ.

Наприклад на початку 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України” (реєст. №3196-д від 26.10.2020 р.), який серед іншого передбачає поступову реорганізацію Служби, що має вивести її з системи правопорядку до 2024 року (насамперед шляхом позбавлення функції досудового розслідування). В кінці 2021 року народним депутатам було надано порівняльну таблицю до другого читання, на чому цей процес зупинився, проте ухвалення за основу цього документу можна розглядати як намір у сфері державної політики. І таких кроків до суттєвих змін у діяльності різних органів правопорядку можна навести багато

Відтак Рекомендація Європейської Комісії є констатацією необхідності продовження реформ у сфері правопорядку. При цьому вони не мають обмежуватись лише кримінальною юстицією – питання громадської безпеки, превенції, діяльності контролюючих органів виконавчої влади, наділених правоохоронними функціями, боротьба з наслідками війни, зокрема проведення деокупаційних заходів та заходів з розмінування тощо – все це потребує визначення подальших напрямів державної (публічної) політики для того, щоб Європейський Союз мав розуміння, що реформи в Україні не мають спорадичний характер, а охоплені єдиними підходами, мають спрямованість та цілісний характер задля впливу на загальний рівень безпеки громадян України.

Таким чином Стратегічний план охоплюватиме не тільки органи правопорядку в частині кримінальної юстиції, а й усю сферу правопорядку. Хоча Офіс Генерального прокурора і координує діяльність органів правопорядку в сфері кримінального правосуддя, проте мова йде про міжвідомчу групу, яка має акумулювати усі напрацювання, які є в органів правопорядку, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України тощо. Яким саме буде остаточний документ поки що не зрозуміло, враховуючи необхідність комунікації з європейськими партнерами та широким фокусом докладення зусиль, проте розрізненість різних галузевих реформ у сфері правопорядку, яка мала місце раніше, дійсно потребували єдиної державної політики з цього питання.

Наразі до робочої групи долучено попередні напрацювання експертів Центру політико-правових реформ в сфері кримінальної юстиції, які будуть використані при підготовці нового документу.

До кінця року очікується проєкт Стратегічного плану реформування органів правопорядку, його подальше обговорення та затвердження (відповідно до планів робочої групи).

Нагадуємо, що раніше в межах дослідження Кандидати-check 2.0 зазначалось, що «напрацювання [щодо виконання Рекомендації ЄС], які можна систематизувати в один документ є, проте немає політичної волі». А в «Баченні України – 2030» громадської коаліції «Україна після перемоги» питанню правопорядку присвячено окремий розділ в якому викладаються ключові напрями та підходи до розвитку органів правопорядку, які розробники аналітичного документу вважають необхідними в політико-правовій ситуації, яка наразі склалась в Україні.