exit
search
7 жовтня 2015

Перше засідання Національної ради з питань антикорупційної політики при Президентові України: позитиви і негативи

6 жовтня 2015 року відбулося перше засідання Національної ради з питань антикорупційної політики при Президентові України. Під час засідання виступили Президент України Петро Порошенко, голова Національної ради Мустафа Джемілєв, а також голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, заступник генерального прокурора Юрій Столярчук та інші.

Серед позитивів член Національної ради з питань антикорупційної політики, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк назвав те, що Петро Порошенко сформулював ряд дуже чітких очікувань.

Так, Президент очікує від Верховної Ради – швидкого прийняття закону про Державне бюро розслідувань, від МВС – швидкого формування керівництва Національної поліції, від прокуратури – заповнення посад антикорупційних прокурорів вже у жовтні 2015 року, від Національного антикорупційного бюро (НАБ) – конкретних справ вже за один місяць. До 6 листопада А.Ситник має відзвітуватися про перші результати діяльності НАБ.

У свою чергу Артем Ситник доповів про оголошення нового конкурсу на посади 70 детективів НАБ, а також про наявність приміщення у м. Львів для теруправління.

Перший заступник міністра юстиції  Наталія Севостьянова повідомила, що Реєстр декларацій буде створено за підтримки (і за гроші) Організації об’єднаних націй, вже оголошено тендер.

Серед негативних моментів, які прозвучали на засіданні, за словами Миколи Хавронюка, очікування Петра Порошенка швидкого прийняття Верховною Радою проекту закону щодо скасування застави для підозрюваних в корупційних злочинах. «Негатив у тому, що насправді проблеми не існує, але ми її можемо собі створити», - сказав він.

Так, за висновком експерта ЦППР Олександра Банчука, таке скасування застави станепорушенням європейських стандартів. Позиція ЄСПЛ, висловлена у десятках справ: «тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обмеження свободи особи». Отже, у кожному випадку застосування пропонованого закону підозрювані зможуть звернутися до Європейського суду з прав людини і отримати десятки тисяч компенсації за незаконне і непропорційне обмеження їх свободи (за аналогічних підстав Юрій Луценко виграв таку справу в України).

Крім того, така ініціатива Президента означає фактичне порушення статті 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами. В таких справах суд не буде здійснювати правосуддя, а буде «освячувати» те, з чим до нього звернулася прокуратура (безальтернативно застосовувати арешт до будь-якої особи, підозрюваної у корупції). Статистика свідчить, що слідчі судді і так погоджуються з 90% клопотань прокуратури.

Зараз в Україні відсутня проблема виконання умов застави – практично всі, хто вносить заставу, дотримуються її умов і не зникають від слідства. Статистика за І пів. 2015 року – з 12 млн. грн. застави в дохід держави стягнуто лише 94 тис. грн. Це означає, що умови застави були порушені тільки у 0,78% випадках, тобто ці порушення майже відсутні.

«Органи розслідування і прокуратури прикривають свою некомпетентність нібито вадами закону. Знаючи, що застава є альтернативою взяттю під варту, прокуратура у всіх корупційних справах звертається з вимогою взяти підозрюваного саме під заставу і отримує невдоволення суспільства. Хоча у прокуратури є можливість клопотати про цілодобовий домашній арешт (з електронним браслетом, вилученням паспортів, зобов’язанням періодично з’являтися до слідчого, прокурора тощо)»,- додав Микола Хавронюк.

Ще один тривожний сигнал – у заяві заступника генерального прокурора Юрія Столярчука про необхідність скасування чинного КПК і повернення до старого, радянського, як більш зручного для прокурорів і слідчих. «Те, що новий КПК написано за найкращими зразками відповідно до європейських стандартів, і він пройшов десяток експертиз в Раді Європи, дозволив суттєво гуманізувати кримінальний процес, – це все для прокурорів не аргументи», - прокоментував Микола Хавронюк.

Також Ю.Столярчук наполягав на тому, що НАБ має розслідувати корупційні злочини, вчинені будь-якими особами, а не лише вищими посадовими. Отже, немає розуміння того, що за таких обставин корупційна статистика знову почне робитися за рахунок найдрібніших чиновників.