exit
search
18 вересня 2019

Експерти ЦППР підготували звіт з кримінальної статистики в Україні

Звіт щодо кримінальної статистики в Україні

Завантажити

Звіт підготовлено на основі спеціально розробленої методології комплексної оцінки сучасного стану вироблення кримінальної статистики в Україні через призму статистичних стандартів ООН, Європейського Союзу, а також потреб у забезпеченні одержання об’єктивної інформації про кримінальні правопорушення, діяльність оперативних підрозділів органів правопорядку, органів досудового розслідування, прокурорів, суддів, Національного агентства з питань запобігання корупції, органів, які здійснюють виконання рішень судів кримінальної юрисдикції.

Звіт містить аналіз ситуації у галузі кримінальної статистики, а також конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Основними з них є такі:

1. Вкрай важливим для забезпечення соціальної стабільності держави є на постійній основі одержання, інтерпретація та використання для прийняття рішень у сфері публічної безпеки органами державної влади, органами місцевого самоврядування об’єктивної статистичної інформації про кількісні та якісні параметри кримінальних правопорушень – найбільш небезпечних проявів індивідуальної або групової протиправної поведінки осіб, а також реалізації в діяльності органів державної влади, визначених кримінальним, кримінальним процесуальним, кримінально-виконавчим та іншим законодавством заходів реагування на такі негативні соціальні явища, їх взаємозв’язки і результати.

Така статистична інформація за стандартами ООН, загальноєвропейською статистичною доктриною входить до блоку статистичних даних про суспільство та підлягає статистичним дослідженням на державному рівні.

В Україні, незважаючи на те, що відповідно до Закону «Про державну статистику» соціальна статистика виступає компонентом статистичних спостережень на державному рівні, на практиці кримінальна статистика не входить до числа соціальних статистичних спостережень, здійснюваних Держстатом. Проведення збирання кримінальної статистики в основному перекладене на Генеральну прокуратуру України (ГП), Державну судову адміністрацію (ДСА), а також на Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Державну кримінально-виконавчу службу (ДКВС), державну виконавчу службу (ДВС). Держстат на практиці виступає споживачем статистичних даних, які виробляються цими органами виходячи із їхніх власних адміністративних потреб. Але ці потреби обмежуються вирішенням завдань, які стоять перед цими органами державної влади і можуть суперечити суспільним інтересам.

2. Вбачається необхідність розробки та прийняття Закону «Про кримінальну статистику», яким мають визначатися сфера, об’єкти, центральний орган вироблення кримінальної статистики та засади його взаємодії з органами, які здійснюють статистичні спостереження для вироблення загальнодержавної кримінальної статистики, напрями та суб’єкти її використання, а також внесення змін та доповнень до законів, які б забезпечували подання, перевірку якості та достовірності адміністративних даних для статистичних цілей центральним органом у галузі кримінальної статистики, а також збирання відомостей для формування метаданих, що роз’яснюють статистичні показники та зміни у них у порівнянні із попередніми періодами статистичних спостережень, з урахуванням необхідності збереження вимог конфіденційності даних.

Оптимальним для забезпечення вироблення якісної та достовірної кримінальної статистики є створення Державного агентства кримінальної статистики як центрального органу виконавчої влади.

3. Положення нормативно-правових актів та методичні рекомендації щодо вироблення кримінальної статистики мають бути спрямовані на усунення недоліків у існуючій системі вироблення кримінальної статистики, зокрема, по яких вона не відповідає стандартам ЄСС. А саме:

1) на законодавчому рівні необхідно для забезпечення:

1.1) незалежності центрального органу галузі кримінальної статистики (Державного агентства кримінальної статистики) від політичного та адміністративного впливу на вироблення статистичної інформації – закріпити його статус як центрального органу виконавчої влади, передбачити підпорядкування його Мінюсту (МЮ), процедури відбору його керівників та співробітників, кваліфікаційні вимоги для зайняття цих посад та підстави їх звільнення, а також оплату праці, порядок фінансового та матеріально-технічного забезпечення;

1.2) самостійного проведення статистичних досліджень – надати центральному органу у галузі кримінальної статистики повноваження щодо:

  • доступу до автоматизованих інформаційних систем, які містять дані, що мають значення для вироблення кримінальної статистики (обліку органами правопорядку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, ЄРДР, Автоматизованої системи документообігу суду (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи після її запуску), Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, Автоматизованої системи виконавчого провадження, тощо), а у разі відсутності систем автоматизованого обліку та обробки таких даних, до документів, які їх містять;
  • вироблення, вдосконалення та затвердження науково обґрунтованої статистичної методології досліджень у галузі кримінальної статистики, а за погодженням із Держстатом – форми статистичної звітності для її подання до Євростату;
  • подання до КМ пропозицій щодо необхідності прийняття нормативно-правових актів, які необхідні для забезпечення проведення досліджень у галузі кримінальної статистики;
  • затвердження розроблених спільно із ГП, Національною поліцією (НП), Службовю безпеки України (СБ), органами доходів і зборів, Національним антикорупційним бюро України (НАБ), Державним бюро розслідувань (ДБР), Державною податковою службою (ДПС), а також НАЗК, АРМА, ДКВС, ДВС, ДСА за погодженням із Держстатом форм звітно-статистичної документації статистичних спостережень (крім державної класифікації кримінальних правопорушень), а також типових форм первинної облікової документації, необхідної для їх проведення;
  • витребування у органів державної влади статистичних звітів, які виробляються ними для власних адміністративних потреб;
  • вимагання від органів державної влади у встановлений строк необхідних адміністративних даних для здійснення аналізу статистичних показників з метою вироблення метаданих по об’єктах кримінальної статистики;
  • проведення соціологічних опитувань службових осіб органів державної влади, інших осіб з питань, які мають значення для формування звіту з кримінальної статистики, зокрема, метаданих до нього;

1.3) проведення статистичних досліджень у необхідних для цього випадках, коли інтелектуальних, технічних та людських ресурсів у центрального органу у галузі кримінальної статистики не має, – залучення до них на платній основі науково-дослідних установ, соціологічних фірм, окремих науковців;

1.4) оцінки ефективності оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів органів правопорядку за аналогією із нормативними приписами п. 1 ч. 3 ст. 26 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» – підготовку щорічних звітів про кількість оперативно-розшукових справ та їх реалізацію у формі кримінальних проваджень цими оперативними підрозділами та подання їх до центрального органу у галузі кримінальної статистики;

1.5) систематичного оприлюднення статистичних звітів, уникнення затягувань з цим або взагалі їх не оприлюднення – закріпити обов’язок центрального органу у галузі кримінальної статистики складати та оприлюднювати графіки релізу статистичних звітів, у разі зміни, раніше визначеної дати опублікування статистичного звіту, повідомлення про це громадськості та відповідальність за це керівника цього органу;

1.6) своєчасного вжиття органами державної влади в рамках їх повноважень заходів у сфері кримінальної політики – передбачити вироблення для органів державної влади прогнозів щодо тенденцій розвитку явищ, що входять до кола об’єктів кримінальної статистики, та пропозицій щодо прийняття необхідних рішень.

2) на рівні підзаконних нормативно-правових актів:

2.1) закріпити за напрямами вироблення адміністративних даних для формування кримінальної статистики:

  • НП, СБ, ДПС, органи доходів і зборів, ДКВС, НАБУ, ДБР щодо показників оперативно-розшукової діяльності;
  • ГП, НП, СБ, МФ, НАБ, ДБР – виявлених кримінальних правопорушень, досудового розслідування кримінальних проваджень щодо них, діяльності прокурора, а ГП в якості органу, що узагальнює ці дані;
  • НАЗК – стану корупції у державі;
  • АРМА – виявлення, розшуку та управління активами у кримінальних провадженнях;
  • ДСА – діяльності судів кримінальної юрисдикції;
  • МЮ – діяльності центрів надання вторинної правової допомоги;
  • ДКВС, ДВС – виконання судових рішень у кримінальних провадженнях;

2.2) визначити механізм реалізації повноважень центрального органу у галузі кримінальної статистики щодо доступу до автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем, які містять дані, що мають значення для вироблення кримінальної статистики (обліку органами правопорядку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, ЄРДР, Автоматизованої системи документообігу суду (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи після її запуску), Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, Автоматизованої системи виконавчого провадження, тощо), мікроданих, адміністративних даних, які не містяться у таких системах але мають значення для вироблення кримінальної статистики, з урахуванням необхідності дотримання конфіденційності мікроданих, особливо у сфері державної таємниці;

2.3) затвердити класифікацію кримінальних правопорушень, розроблену з урахуванням вітчизняного кримінального законодавства та Міжнародної класифікації злочинів для статистичних цілей Варіант 1.0., схваленої рішенням Статистичної комісії ООН;

3) на рівні методичних рекомендацій передбачити:

3.1) чітко визначені та взаємоузгоджені між собою параметри здійснення статистичних спостережень органами, які виробляють адміністративні дані для кримінальної статистики;

3.2) процедури надання уповноваженим службовим особам центрального органу у галузі кримінальної статистики доступу до мікроданих, адміністративних даних, на підставі яких сформована кримінальна статистика, подана до цього органу;

3.3) вимоги до структури, форми подання агрегованої статистичної інформації (таблична, графічна, інтерактивна, з використанням геоінформаційних технологій), порядок формування, вимоги до змісту метаданих кримінальної статистики;

3.4) опис методології проведення соціологічних опитувань населення з питань відчуття власної безпеки, оцінки діяльності органів правопорядку, прокуратури, судів, а співробітників органів правопорядку, прокуратури, НАЗК, ДВС, ДКВС, ДСА, суддів з питань їх діяльності для формування метаданих кримінальної статистики.

 

Це дослідження підготовлено за підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади». Зміст дослідження є предметом відповідальності Центру політико-правових реформ і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.