exit
search
10 листопада 2017

З реформою у систему Нацполіції прийшли 10% нових людей, — Олександр Банчук

Гість ефіру Громадського радіо — експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Дмитро Тузов: Як ви, як експерт, ставитеся до реформи, підбиваючи певні підсумки?

Олександр Банчук: Дива не сталося. Я працюю в сфері реформи кримінальної юстиції з 2003 року як експерт в організації, тому намагаюся бути об’єктивним. Звичайно, якби про те, що відбулося у сфері органів правопорядку, формування поліції, патрульної поліції, сказали 5 років тому, ми б і не повірили, що це можливо в нашій системі, в нашій країні. Порівняння показує, що є хороші результати, але якби була структурована і чітка лінія, зокрема міністра, що ми, як патрульну поліцію, змінюємо всі підрозділи поліції, то це був би результат.

Дмитро Тузов: Яких підрозділів не торкнулася реформа?

Олександр Банчук: Всіх інших торкнувся тільки процес переатестації. Патрульна поліція приблизно зі 118 тисяч поліцейських складає 12 тисяч, а все інше — колишні міліціонери і невелика кількість людей, які прийшли за новими конкурсами (слідчими, оперативниками), але це невелика кількість. Нових людей в системі 10%.

Дмитро Тузов: Я дивився статистику про те, що майже половина міліціонерів, які потрапили під люстрацію, відновилися через суди.

Олександр Банчук: Так. З самого початку ідея полягала в тому, що замість ДАІ та інших підрозділів ми набираємо патрульну поліцію з нових людей, відкриті конкурси, всі подаються, а всі інші підрозділи ми не можемо сформувати на таких принципах (на вулиці слідчого не знайдеш). Вирішили їх переатестувати, але результат цієї переатестації полягав в тому, там тільки 4% людей з усього складу інших підрозділів не пройшли переатестацію. Навіть з цих 4% поновилися на посадах 2% через рішення суду.

Любомир Ференс: Для чого розформовували Головне управління з боротьби з організованою злочинністю? Ходили легенди, що це напівкриміналізована структура, вони віджимали, були випадки вбивства. Це було зроблено для картинки? Наскільки мені відомо, багато людей з ГУБОЗу є переатестованими.

Олександр Банчук: Закон про розформування ГУБОЗу був ухвалений ще до створення патрульної поліції. Фактично це один з перших кроків на законодавчому рівні при каденції міністра Авакова. Це настільки поганий структурний підрозділ, ми його розформуємо. У багатьох країнах це і не потрібно. Якщо нормально працює кримінальний блок поліції, не потрібно спеціального блоку, який буде розслідувати організовану злочинність. У наших умовах це був нерозривний зв’язок, було важко зрозуміти, де кримінальний світ, а де світ законний у цих відносинах.

Любомир Ференс: Починалося все дуже добре: селфі, копи, хлопці, дівчата, громадські ради. Згодом люди почали відходити. Навіть громадські ради сказали, що Арсен Аваков взяв під контроль кримінальний відділ, слідчих. Для чого це було зроблено? Патрульна поліція — це обгортка, потрібна для населення?

Олександр Банчук: Це важливий підрозділ, не можна сказати, що це фантик. Це підрозділ, який найшвидше реагує на будь-що. Вони когось затримують, вони є першими, хто виїжджає на місце, але далі починає працювати кримінальний блок, у ньому якраз змін не відбулося. Вони тільки зараз планують запроваджувати інститут детективів. Але за весь цей час далі розмов не пішло.

Дмитро Тузов: В чому проблема? Реформа не була прописана з самого початку?

Олександр Банчук: Мій колега якраз написав про 7 міфів про реформу поліції. Один з них — це запевнення міністра і нинішнього керівника поліції Князєва, що є стратегія реформи. Насправді чіткої стратегії не було ні в 2014, ні в 2015, ні в 2016. Документ під назвою «Стратегія» був, але це не зроблено так, щоб кожного місяця чи кожного кварталу звіряли, чи співвідносяться рішення зі стратегією. Цього не було.

Любомир Ференс: Але були гроші, були офіси. Донори не могли сказати «стоп»?

Олександр Банчук: Я б не хотів переходити до обговорення політики донорів. Вони також обмежені, у них є свій мандат. Кошти пішли на навчання патрульних.

Любомир Ференс: Оперативно-розшукова робота провалена? Якщо вона провалена, то чому донори не запитували?

Олександр Банчук: Це потрібно у них запитувати. Півтора роки тому я написав статтю, яка називалася «15 причин для відставки міністра Авакова». Я просто брав положення стратегії, положення нового закону про Нацполіцію, які просто не виконуються міністерством. Якщо ти не виконав документ, який підготував і підписав, то ти повинен за рік піти у відставку.

Дмитро Тузов: Коли говорять про відставку міністра Авакава, то з протилежного табору лунає, що це політичні інсинуації, те, що Петро Порошенко і Арсен Аваков зараз стали гострими опонентами, тому відбуваються такі речі, як «справа рюкзаків». Як ви до цього ставитеся як експерт? Чи зачепило це імідж Міністерства внутрішніх справ?

Олександр Банчук: Я висвітлював дуже конкретні речі як підстави для політичної відповідальності міністра. Законом визначено, що має бути новий порядок оцінки довіри населення до поліції на основі соціологічного дослідження, але порядок має бути визначений урядом з подачі Міністерства внутрішніх справ. Закон діє два роки. Немає проекту, він тільки обговорюється. Той інструмент, який би ми мали використовувати замість статистики, яка дуже часто малюється, є іншим порядком оцінки діяльності поліції загалом. Міністерство має підготувати уряду проект.

Друга річ стосується поліцейських комісій. Міністр не визначив, на які посади ця поліцейська комісія проводить конкурси, на які не проводить. Я був обраний в поліцейську комісію центрального апарату Національної поліції, був делегований від нашого омбудсмена. Далі мене виключили з різних причин. Жодного засідання! Люди набираються в центральний апарат, а поліцейська комісія, яка б мала набирати їх, не бере участі. Кандидатів просто заводять через задні двері і призначають на посади.

Любомир Ференс: Коли ми говоримо про статистику, то довіра до поліції у 2015 — 2016 році збільшилася на 15%, але коли ми говоримо про ситуацію зі злочинністю, то у 2015 році погіршення відзначили 47% населення, а в 2016 році було вже 62% населення. Це було загальнонаціональне дослідження, проведене фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Реформа нібито проводиться, люди ще фотографуються, але захищеності не відчувається. З чим це пов’язано? Була провалена робота з кримінальним блоком?

Олександр Банчук: Зростання злочинності — це не тільки проблема бездіяльності поліції. У нас бюрократична машина, і оперативники, і слідчі в певній частині є бюрократами, для них головне, щоб у них не була гірша статистика у їхньому районі, відділку, ніж в сусідньому. Ця практика залишається і в діяльності прокуратури, і в діяльності поліції. Немає відчуття, що поліцейські відповідальні перед громадою, з якою ми працюємо. Зростає рівень злочинності, але я не прийняв заяви, то у мене кількість зареєстрованих заяв менша. Ці проблеми досі не вирішені, тому кримінальний блок, як і 5 років тому, працює за своїм стилем роботи.

Дмитро Тузов: Чи існують якісь об’єктивні цифри, щоб орієнтуватися? Зростає злочинність чи не зростає?

Олександр Банчук: Я би рекомендував ставити під сумнів всю статистику, яку подає поліція і прокуратура.

Любомир Ференс: Арсен Аваков казав, що на березень 2017 року рівень довіри до поліції 43,5%, а до патрульної поліції — 53%, однак ще рік тому незахищеними почувалися 62%. А можна сказати щось позитивне про цю реформу?

Олександр Банчук: Я вже сказав, що в поліції не менше 10% нових людей. Такого у нас ще не було, щоб в таку структуру входив такий великий відсоток. Це одномоментно. Протягом двох років за новою процедурою через конкурси слідчі, оперативники, інші працівники поліції також заходять.

Другий плюс, я думаю, в тому, що прямо в законі виписали чіткі правила застосування сили, зброї та інших спецзасобів поліцейськими. Ту проблему, що була на Майдані, ми врегулювали принаймні на рівні закону. Я сподіваюся, що з часом від навчання поліцейських межі застосування сили буде позитив.

Любомир Ференс: А оці зламані руки, які фігурували три тижні тому?

Олександр Банчук: Якщо будуть нові правила, будуть навчати і під час прийому на роботу, і під час підвищення кваліфікації, це заб’ється в голову. Раніше цього не було, через що багато громадян постраждали в 2014 році.

Любомир Ференс: З 18 вересня по 3 жовтня 2017 року було проведено загальнонаціональне опитування населення України фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та фірмою Ukrainian Sociology Service. В опитуванні ідеться про те, які установи беруть найбільше хабарів. На першому місці медичні установи. На останньому місці школа та патрульна поліція. Показник 11% високий чи низький?

Олександр Банчук: Якщо порівнювати з 2013 роком, то дуже низький. Але це сприйняття корупції.

Любомир Ференс: Є корупція в патрульній поліції?

Олександр Банчук: Уже є факти зловживання. Патрульна поліція — це не повністю нові люди. Завжди, коли є відсутність або недостатній контроль, таке відбувається.

Любомир Ференс: 8 тисяч — це мало чи багато?

Олександр Банчук: Для більшості міст це пристойна зарплата. Ти знав, що ти ідеш на цю посаду, якщо не можеш жити на неї, не йди.

Любомир Ференс: Як ви оцінюєте реформу поліції?

Олександр Банчук: Я би сказав, що ми створенням патрульної поліції зробили тільки перший крок у напрямку реформи. Може, два кроки. Щоб побудувати ту поліцію, яка виписана в законі про Нацполіцію, потрібно зробити ще 9 кроків. Зміни не відбулися так, як ми б хотіли.