exit
search
10 жовтня 2017

Круглий стіл «Проблеми та перспективи реалізації реформи політичних фінансів» 9 жовтня 2017 року

Реформа політичного фінансування в Україні розпочалася ще в 2015 році, і наразі перебуває на етапі імплементації. Проблем в її реалізації достатньо: починаючи від спроб окремих парламентаріїв її скоригувати і закінчуючи небажанням збоку державної влади фінансувати парламентські партії на рівні, якого вимагає закон. Наприклад, в 2016 - 2017 рр. ці партії отримали на 10% менше запланованих на їх фінансування коштів, а в проекті державного бюджету на 2018 рік передбачено, що партії, представлені в Парламенті, отримають коштів удвічі менше, ніж передбачено законодавством щодо їх фінансування.

Голова НАЗК Наталія Корчак зауважила, що механізм фінансування політичних партій запущено, але не можна зупинятися на досягнутому. "Всі: і партії, і НАЗК, і Рахункова палата України розуміють, що лише спільними зусиллями треба прописати спільні правила поведінки для всіх. А зокрема, правила про надання і припинення державного фінансування. Ми готові до співпраці, ініціатива щодо внесення змін до законодавства - це наша спільна справа, і за допомогою профільного комітету це процес відбудеться значно швидше", - додала вона вона. 

     

Єгор Соболєв, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції помітив, що "нинішня більшість в Верховній Раді ширша, аніж формальна коаліція, і вона має величезне бажання знищити існуюче законодавство щодо фінансування політичних партій: тобто, звести нанівець всі здобутки. Так, треба зробити так, щоб в законодавстві не з’являлися дірки – але без внесення до нього змін. Сьогодні підзаконними актами НАЗК можна досягти значно вищих результатів".  Крім цього, депутат підкреслив: «Немає потужнішого способу розвивати Україну еволюційним шляхом, ніж змусити кожного політика нести публічну відповідальність за свої дії». 

   

 В свою чергу, Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ відзначив: «Без кроку до прийняття дієвого законодавства щодо фінансування політичних партій, у нас ніколи не буде ефективної партійної системи».

Юлія Кириченко, член правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), та Юлія Шипілова, програмний менеджер IFES, зазначили, що лише 29% українців знають про те, що з 2016 року парламентські партії почали отримувати державне фінансування, а ідею його запровадження підтримує не більше 10% населення. Абсолютна більшість українців переконані, що партії повинні отримувати фінансування від своїх лідерів і рядових членів. Тільки 13% українців готові виділяти кошти на користь партії, якій вони довіряють (за результатами соціологічного опитування ФДІ ім. Ілька Кучеріва). Також Кириченко додала, що "тенденція підтримки громадянами цієї реформи весь час знижується". 

    

Говорячи про нормотворчі функції НАЗК, експерт ЦППР Дмитро Калмиков відзначив, що цей орган розробив та затвердив всі акти, які вимагалися від нього Законом «Про політичні партії в Україні». «Кільком актам притаманні суттєві недоліки, які не сприяють правильному та ефективному впровадженню реформи політичних фінансів. Наприклад, одним з них НАЗК встановило обов’язок для партій подавати не лише щоквартальні фінансові звіти, а й консолідований фінансовий звіт за рік, що суперечить приписам Закону», - наголосив він. Крім цього, "НАЗК перевіряє партії, але така перевірка носить скоріше формально-документальний характер. Поки що в цього органу немає дієвих механізмів, аби дізнатися, де ж та «чорна книга» темних партійних грошей".

Представники партій зауважили, що подання щоквартальних фінансових звітів у паперовій формі є надто обтяжливою вимогою для багатьох партій, тому існує нагальна потреба у запровадженні електронної системи подання та оприлюднення таких звітів.

Учасники дисксії також підкреслили, що закон дозволяє робити величезні внески на користь партій, а встановлені обмеження щодо розмірів внесків жодним чином не стимулюють самі партії до пошуку нових, тобто реальних і законних, джерел фінансування. Фактично, у 2017 році фізична особа могла здійснити таких внесків на загальну суму до 1 280 000 грн., а юридична – до 2 560 000 грн. У 2018 році ці показники суттєво зростуть.

Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку ЦППР, підкреслив, що реформа державного фінансування партій – це довгостроковий процес, який не робиться за один день. "Погано, що за рік не сталося суттєвих змін, і ми збираємоя з того ж самого приводу і говоримо про вже зрозумілі всім речі. Було б добре, якби наступного року ми зібралися, аби обговорити електронні форми декларацій, процес очищення Мін’юстом політичного середрвища від партій-фантомів, прийняття спільних рішень Рахунковою палатою та НАЗК тощо. Тому час рухатися вперед", - додав він. 

Загалом, учасники круглого столу погодилися з тим, що, окрім багатьох суттєвих перешкод в імплементації реформи політичних фінансів, існує також проблема, пов’язана з цільовим використання державних коштів. Партії так і не отримали відповіді від НАЗК щодо того, які витрати на статутну діяльність є законними (цільовими), а які - ні. Тобто, вони не мають точного уявлення, на що конкретно в своїй діяльності партії можуть витрачати гроші. А за нецільове використання бюджетних коштів керівник та бухгалтер партії підлягають кримінальній відповідальності, що передбачає позбавлення волі до 6 років.

Пряму трансляцію круглого столу можна переглянути за посиланням

Круглий стіл організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Європейського Союзу.

Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Агентства США з міжнародного розвитку, Національного Демократичного Інституту чи Європейського Союзу.